Документ без названи�?

І�?то�?рі�? Украї�?ни�— і�?торі�? земель �?уча�?ної України, україн�?ького народу та інших її мешканців, що проживають на території України, від доі�?торичних ча�?ів до �?ьогоденн�?.

Територію України перві�?ні люди почали за�?ел�?ти з давніх-давен (перші �?ліди датують�?�? близько 1�млн років до н.�е.), пі�?л�? чого вже її не полишали навіть в ча�?и найбільшого про�?уванн�? льодовиків на південь ^[⇨]. Територі�? країни належить до найперших вогнищ цивілізації та мі�?тобудуванн�?, вона входить до перві�?ного ареалу прирученн�? кон�?, винаходу коле�?а та о�?воєнн�? перших металів люд�?твом ^[⇨]. Різні хвилі міграції індоєвропейців до Європи та пізніші в зворотному напр�?мку �?клали підґрунт�? різнобарвної картини її на�?еленн�?.

Поділ території на великі природні лі�?ову й �?тепову �?муги зумовив різні форми го�?подарюванн�? й заклав характер подальших і�?торичних проце�?ів, в �?ких �?теп україн�?ький завжди залишав�?�? невід'ємною �?кладовою загальноєвразій�?ьких і�?торичних і етноміграційних проце�?ів у Великому �?тепу ^[⇨]. Грецька колонізаці�? мор�?ького узбережж�? увібрала територію України до орбіти античної цивілізації �?к її північний фронтир ^[⇨]. Велике пере�?еленн�? народів першої половини першого ти�?�?чолітт�? н.�е. ^[⇨] підживило проце�?и державотворенн�? у �?лов'�?н�?ьких племен ^[⇨], у �?ких на Східноєвропей�?ькій рівнині по�?тала потужна �?ередньовічна держава Київ�?ька Ру�?ь ^[⇨]. Подальші проце�?и феодального дробленн�? відкинули окремі її ча�?тини на різні орбіти європей�?ького ^[⇨] та євразій�?ького �?вітів (Золота Орда) ^[⇨].

Західні землі Ру�?и �?початку зібрало Велике кн�?зів�?тво Литов�?ьке, �?ке, шукаючи �?оюзників у боротьбі з Мо�?ков�?ьким цар�?твом та балтій�?ькими німц�?ми ті�?но інтегруєть�?�? із Поль�?ьким королів�?твом ^[⇨]. Утворюєть�?�? потужна �?хідноєвропей�?ька держава ранньомодерного ча�?у�— Річ По�?полита ^[⇨]. Соціально-політичні проце�?и в �?кому й нагальна потреба в захи�?ті від кочовиків на півдні призвод�?ть до по�?ви козацтва ^[⇨]. Яке �?аме невдовзі �?тане провідною �?илою в проце�?ах його руйнації, �?тановленню нової україн�?ької нації, розбудові �?амо�?тійної держави�— Гетьманщини ^[⇨]. Україн�?ька наці�?, зати�?нута між трьох �?вітів, му�?ульман�?ького півдн�?, католицької твердині на заході й нового право�?лавного центру на �?ході, намагаєть�?�? торувати вла�?ний шл�?х, що на певному етапі більш т�?жів до о�?таннього ^[⇨].

Завд�?ки культурному про�?вітництву хвилі мігрантів з Подніпров'�?, що знайшли мі�?це за�?то�?уванн�? вла�?ним талантам на Мо�?кві, о�?танн�? по�?тупово ча�?тково європеїзувала�?�? та тран�?формувала�?�? у потужну євразій�?ьку �?илу�— Ро�?ій�?ьку імперію ^[⇨]. Ц�? �?ила за декілька �?толіть поглинула майже у�?і україн�?ькі етнічні землі, намагала�?�? а�?имілювати їхнє на�?еленн�?.

Придушуючи в�?і �?проби вла�?ної національної розбудови українців ^[⇨], намагаєть�?�? не дати іншим державам відірвати їх до вла�?них орбіт, поєднуючи �?илу та під�?тупні�?ть, перманентно нав'�?зує вла�?ну волю україн�?ькому народові ^[⇨]. �?ародові, що наприкінці XX �?толітт�? виборов дл�? �?ебе ще один шан�? бути го�?подарем на �?воїй землі ^[⇨]. Україн�?ький народ продовжує боротьбу за вла�?ну незалежні�?ть ^[⇨].

І�?торичні назви україн�?ьких територій

Докладніше: �?азва України

Перша за�?відчена у пи�?емних джерелах назва і�?торичної території України�— Ру�?ька земл�?. У X—XIII��?т. цю назву вживали у двох значенн�?х: конкретному�— на окре�?ленн�? �?дра політичної �?пільноти�— Середнього Подніпров'�?, і розширеному, що охоплювало у�?і території, �?кі �?першу підпор�?дковували�?ь Києву, а згодом т�?жіли до нього. Понад 400-літн�? традиці�? ототожненн�? �?ебе з Ру�?ькою землею не зникла і пі�?л�? розпаду цієї єдно�?ті. Тільки Галицько-Волин�?ька держава, увійшовши до �?кладу Корони Поль�?ької �?к о�?оби�?тий домен корол�?, офіційно іменувала�?�? з першої третини XV��?т. Ру�?ьким воєвод�?твом^[1].

Кон�?тантинополь�?ький патріархат задл�? розпізнанн�? нового�— мо�?ков�?ького і �?тарого�— київ�?ького �?в�?титель�?ьких церковних о�?ередків у першій половині XIV��?т. вперше почав вживати пон�?тт�? Micra Rosia (Мала Ро�?і�?)‚ на відміну від Megale Rosia (Велика Ро�?і�?). У церковно-адміні�?тративному значенні пон�?тт�? Мала Ро�?і�? вживав Кон�?тантинополь дл�? позначенн�? україн�?ьких єпархій. З кон�?тантинополь�?ьких грамот цей ви�?лів в о�?танній чверті XIV��?т. перейшов до церковного пи�?ьмен�?тва �?к урочи�?тий �?инонім україн�?ького право�?лавного про�?тору Польщі та Литов�?ького кн�?зів�?тва, а з кінц�? XVII�— початку XVIII��?т. �?тав ототожнювати�?�? з територією Козацької держави, аж врешті офіційно замінив її попередню назву (Україна)^[2].

�?а західноєвропей�?ьких географічних мапах зе�?млі колишніх північно-�?хідних кн�?зів�?тв по�?лідовно позначали�?�? �?к Moscovia. �?атомі�?ть терени колишніх Чернігів�?ького, Київ�?ького і Галицько-Волин�?ького кн�?зів�?тв, ототожнювані з перві�?ною, материн�?ькою Ру�?�?ю, завжди позначені �?к Russia чи Ruthenia (з XVI��?т.�— також Roxolania)^[2].

Паралельно у внутрішньому вжитку з XVI��?т., а о�?обливо пі�?л�? укладенн�? Люблін�?ької унії 1569�р. нарівні зі �?ловом Ру�?ь починають дедалі активніше вживати пон�?тт�? Україна (�?аме ц�? назва зу�?трічаєть�?�? також у де�?ких іноземних документах�— наприклад, у �?пи�?ках �?тудентів Сорбонни). Характерно, що, �?к коли�?ь у кн�?жі ча�?и�— Ру�?ька земл�?, �?лово Україна вживали у двох значенн�?х: конкретно-географічному�— на означенн�? Подніпров'�?, і розширеному�— �?к �?инонім у�?ього україн�?ького про�?тору^[2].

О�?таточно і юридично назва Україна закріпила�?�? на початку XX �?толітт�? за ча�?ів У�?Р^[3].

Доі�?торичний період

Докладніше: Доі�?торична Україна

Кам'�?на доба

Докладніше: Кам'�?на доба на території �?уча�?ної України

Палеоліт (1,5�млн�— 11 ти�?. років тому). Перші люди на території �?уча�?ної України з'�?вили�?�? в епоху раннього палеоліту, так звану ашель�?ьку добу, понад 900—800 ти�?. років тому^[4]. �?айдавніша �?то�?нка перві�?ної людини на території України, Королево-1 на Закарпатті, віком від 1�млн років (гюнцьке зледенінн�?)^[5]. У верхніх шарах пізнього палеоліту �?ліди культури ашель і му�?тьє. О�?таннє палеолітичне по�?еленн�? і�?нувало тут на початку вюрм�?ького зледенінн�?�— близько 50 ти�?. років тому^[5]^[6]. За�?еленн�? відбувало�?�? із заходу на �?хід, кількаразовими хвил�?ми, і тривало до 100 ти�?. років тому. Знар�?дд�? праці цих людей, у �?ких археологи вбачають пітекантропів, ви�?влено окрім Закарпатт�? також на �?аддні�?тр�?нщині, Житомирщині, Донба�?і та в Криму. Проте викопних решток пітекантропів не знайдено^[4]. �?нтропогенез проходив в умовах періодичних зледенінь: гюнцького, міндель�?ького, рі�?ького (мак�?имальне, льодовик доходив до умовної лінії Дніпро�— Львів) і вюрм�?ького, �?кі формували природні зони України: тундру, лі�?о�?теп і �?теп^[7].

У �?ередньому палеоліті, у так звану му�?тьєр�?ьку добу, що тривала 100—35 ти�?. років тому, територію України займали неандертальці. До�?лідники ви�?вили понад 300 �?то�?нок і поховань цих людей, переважно у гір�?ьких районах Закарпатт�?, Прикарпатт�?, �?адпоріжж�?, р�?д �?то�?нок в печерах �?хідної ча�?тини Крим�?ьких гір�— Киїк-Коба, Пролом I, Буран-Ка�? III, Вовчий Грот^[8]. �?а �?то�?нці Молодове на Дні�?трі була знайдена лопатка мамонта з малюнками на ній^[9].

Ранній та �?ередній палеоліт України
Печера Киїк-Коба, неандерталь�?ька �?то�?нка
Верхній палеоліт України
Макет Кирилів�?ької �?то�?нки
Мізин�?ький бра�?лет з мамутового ікла на монеті України

Люди �?уча�?ного типу, Homo sapiens sapiens, або кроманьйонці, �?формували�?�? у період верхнього палеоліту, понад 40—35 ти�?. років тому. �?а теренах України мешкали пред�?тавники європеоїдної ра�?и, �?кі виті�?нили неандертальців^[10]. Кроманьйонці мали примітивну родову організацію і були �?у�?піль�?твом ми�?ливців-збирачів^[6]. �?рхеологи знайшли близько 800 пам'�?ток цих людей в Україні і виділ�?ють їх у закарпат�?ьку, дні�?тров�?ьку, волин�?ьку, �?ередньодніпров�?ьку та �?тепову групи^[10]. �?а �?ході країни визначною пам'�?ткою пізнього палеоліту �?лугують перші петрогліфи Кам'�?ної Могили (о�?танець ча�?ів Сармат�?ького мор�?), це мі�?це було культовим центром кроманьйонців �?тепової зони^[11]. Відомі �?то�?нки ча�?ів пізнього палеоліту на території України: Мізин (на правому березі Де�?ни), Межиріч (Черкащина), Кирилів�?ька (у межах Києва). У цей ча�? люди призвичаїли�?ь викори�?товувати природні джерела вогню, пізніше навчили�?ь видобувати його �?амо�?тійно, виготовл�?ти од�?г, облаштовувати штучні житла. Форма го�?подарюванн�? була привла�?нювальною (збиральництво, ми�?лив�?тво). Формують�?�? найфундаментальніші о�?нови �?уча�?ної �?у�?пільної організації, зароджують�?�? перші віруванн�?, перві�?не ми�?тецтво.

Мезоліт (11-8 ти�?. років тому). Період збіг�?�? з таненн�?м льодовика та початком нової геологічної доби�— голоцену. Загальне потеплінн�? �?при�?ло збільшенню кілько�?ті на�?еленн�?. �?погей розвитку ми�?лив�?ького го�?подар�?тва. Зникненн�? льодовикової фауни вна�?лідок комплек�?у факторів (від кліматичних змін до пр�?мого винищенн�? людиною) призводить до о�?таточної кризи палеолітичних за�?обів ми�?лив�?тва. У цей період людина одомашнила �?обаку, винайшла лук і рибаль�?ьке знар�?дд�?. Замі�?ть колективного полюванн�? на �?тадних тварин ц�? �?права �?тає індивідуальною. Відбуваєть�?�? загальна індивідуалізаці�? �?по�?обу житт�?, побутове виокремленн�? родин від �?пільного роду. Одноча�?но відбував�?�? по�?туповий перехід від кочового до о�?ілого житт�?. Формували�?ь перші територіальні громади. Середн�? очікувана тривалі�?ть житт�? збільшила�?ь від 20-25 років до 35. У цей ча�? на території �?уча�?ної України відбуваєть�?�? поширенн�? мікролітів. В Україні ви�?влено понад 300 мезолітичних мі�?цезнаходжень, �?кі кла�?ифікують у південно-�?тепову та полі�?ько-лі�?о�?тепову культурно-територіальні зони^[12]. Криза привла�?нюваного мезолітичного го�?подар�?тва по�?тупово зму�?ила людей вз�?ти�?�? за відтворювальні форми го�?подарюванн�?.

�?еоліт (8-6 ти�?. років тому). Відбуваєть�?�? неолітична революці�? (термін запропоновано Гордоном Чайльдом)�— перехід від привла�?нювального го�?подар�?тва (полюванн�?, збиральництво) до відтворюючого (тваринництво, землероб�?тво)^[6]. �?а�?еленн�? переходить до о�?ілого �?по�?обу житт�?, винаходить кераміку (що по�?іла важливе мі�?це в поліпшенні за�?обів приготуванн�? й зберіганн�? їжі), займаєть�?�? землероб�?твом і �?котар�?твом (одомашнено більші�?ть �?уча�?них �?вій�?ьких тварин), що через нерівномірні�?ть географічних умов призводить до територіального поділу праці й розвитку торгівлі. З'�?вл�?єть�?�? ремі�?ництво (о�?обливо плетінн�?, на о�?нові �?кого в де�?ких груп на�?еленн�? виникло ткацтво) і прошарок людей-організаторів з �?ких викри�?талізовуєть�?�? з ча�?ом ари�?тократі�?. Стабілізував�?�? ландшафтний поділ України на лі�?ову, лі�?о�?тепову і �?тепову зони, утворив�?�? гуму�?ний покрив землі. �?еолітичні культури України формували�?�? під впливом до�?�?гнень о�?ередків Близького Сходу, �?кі імпортували�?�? переважно через Балкан�?ький піво�?трів і Подунав'�?^[13]. До цього ча�?у відно�?ить�?�? буго-дні�?тров�?ька культура.

Початок доби металів

Енеоліт, або мідна доба (7-5 ти�?. років тому).

Ц�? епоха позначена впровадженн�?м мідних знар�?дь праці. Стала виразнішою го�?подарча �?пеціалізаці�? природно-кліматичних зон: �?котар�?тво у �?тепу, хлібороб�?тво в лі�?о�?тепу і ми�?лив�?тво в лі�?овій �?музі. Ча�? великих землероб�?ьких культур на теренах України, перш за в�?е трипіль�?ької (VI—III ти�?�?чолітт�? до н.�е.)�— культури величезних �?к на той ча�? (10-15 ти�?. мешканців) концентричних протомі�?т з двоповерховими будівл�?ми. Трипільці мали гончарні печі та вла�?ну знакову �?и�?тему, тобто були близькі до �?творенн�? вла�?ної цивілізації. Однак цьому завадив ек�?тен�?ивний характер хлібороб�?тва, �?кий розпорошив �?или трипільців^[14]. Трипільці відомі вла�?ною оригінальними розпи�?ами на кераміці, дрібними �?татуетками людей і тварин, керамічними модел�?ми будівель, �?аней, тронів та �?окир і біноклеподібними келихами. Цю археологічну культуру вперше відкрив Вікентій Хвойка, пізніше ретельно до�?лідили археологи Тет�?на Па�?�?ек та Михайло Відейко. �?а �?ході України ці ча�?и пред�?тавлені �?ередньо�?тогів�?ькою культурою.

Енеолітичні культури України
�?овоолек�?андрів�?ький курган бронзової доби під ча�? розкопок 2021 р.
Характерна трипіль�?ька біноклевидна по�?удина на поштовій марці України
�?втентична модель трипіль�?ького житла
Рекон�?трукці�? трипіль�?ького протомі�?та (Таль�?нки)
Культури бронзової доби України

Бронзова доба (III ти�?�?чолітт�?�— XII �?толітт�? до н.�е.). Період поширенн�? виробів із бронзи (�?плаву міді з оловом, або миш'�?ком). �?ридизаці�? клімату пожвавлює розвиток за�?обів виробництва, змушує �?тепові племена розвивати кочове �?котар�?тво, а лі�?о�?тепові�— орне землероб�?тво. Розширюєть�?�? а�?ортимент культурних ро�?лин, зароджуєть�?�? �?адівництво. Продуктивні�?ть праці пожвавлює по�?иленн�? майнової нерівно�?ті. Занепад трипіль�?ької культури позначив�?�? кон�?олідацією �?котарів і по�?вою �?мної культури (2800—2300 до н.�е.), у но�?і�?х �?кої вчені вбачають аріїв, індоєвропейців^[15]. Вони охоплювали територію від Криму до Київ�?ького Полі�?�?�?. �?а базі цієї культури на південному �?ході Україні по�?тає катакомбна культура (2300—1300 до н.�е.), но�?ії �?кої перебували у контактах з хлібороб�?ькою культурою шнуркової кераміки (2300—1700 до н.�е.), що займала територію північного заходу країни^[16]. Пі�?л�? XVII �?толітт�? до н.�е. катакомбну культуру за�?тупила зрубна культура (1700—1300 до н.�е.), �?ка а�?оціюєть�?�? з іраномовними племенами �?котарів, а культуру шнуркової кераміки на теренах України виті�?нила тшинецька культура (1700—1200 до н.�е.), �?ку пов'�?зують із пра�?лов'�?н�?ько-балт�?ькою �?пільні�?тю хліборобів^[17].

�?а XII—X �?толітт�? до н.�е. територі�? України залишала�?�? розділеною між різними культурними �?пільнотами, північні лі�?и на заході займали пра�?лов'�?ни, а на �?ході�— прафіно-угри; у лі�?о�?тепу мешкали фрако-іллірій�?ькі, а у �?тепу�— північноіран�?ькі племена.

Давн�? і�?торі�?

Докладніше: Залізна доба на території �?уча�?ної України

Скіфо-�?армат�?ька доба

Кімерійці�— найдревніший народ, �?кий проживав на теренах �?уча�?ної України, назва �?кого була задокументована та зберегла�?�? до наших ча�?ів.^[18] Це були племена �?котарів, �?кі за�?елили �?тепову й лі�?о�?тепову зони і належали до іраномовної групи . Вони перші прине�?ли з �?обою залізне знар�?дд�? (залізні мечі, оздоблені бронзою руків'�?) й започаткували нову добу�— залізну. Похованн�? робили �?к й інші іранці в курганах. У Гомера кімерійці згадують�?�? в «Оді�?�?еї» під етнонімом «гіпемологи», тобто ті, що п'ють кобил�?че молоко. Про «у�?лавлених кобилодойців» повідомл�?є не тільки Гомер, але й такі відомі античні автори, �?к Геродот, Каллімах, Страбон. �?�?�?ирій�?ькі клинопи�?ні джерела згадують цей народ під назвою «гамірра». Кімерійці займали значну територію між Дні�?тром і Доном, а також Крим�?ький піво�?трів, де вони мали укріплені городища. Саме кімерійці збудували близько 1250 року до н.�е. перше відоме мі�?то-порт на території України. Їхнім головним зан�?тт�?м були вій�?ькові походи. Вважаєть�?�?, що кімерійці є гілкою давньоіран�?ького кочового народу, генетично близького до �?кіфів. Їхн�? матеріальна культура дійшла до на�? у вигл�?ді прикра�? із кі�?ток, різноманітної зброї (луки, кинджали, мечі, молоти) з поховань зі �?телами.

Скіфи, інші іран�?ькі племена з Центральної �?зії, у VII �?толітті до н.�е. виті�?нили кімерійців зі �?тепу. Вони також були �?котар�?ми, кочовиками, полюбл�?ли воювати. У Криму вони мирно а�?имілювали�?�? з таврами, �?кі жили тут з I ти�?. до н.�е. й займали�?�? �?котар�?твом, рільництвом та рибаль�?твом. Через ті�?ні торговельні й культурні зв'�?зки з грецькими колоні�?тами Північного Причорномор'�? їхн�? культура, побут, міфологі�? та звичаї були добре опи�?ані («Скіфі�?» їхнього �?уча�?ника, давньогрецького і�?торика Геродота) й дійшли до на�?. У прикра�?ах характерною ри�?ою тої доби є звіриний �?тиль (пектораль із Тов�?тої Могили). У Північному Криму та нижній течії Дніпра відома велика кількі�?ть �?кіф�?ьких поховань-курганів (Тов�?та могила, Солоха). Розрізн�?ють �?кіфів-орачів на півночі (Чорнолі�?ька культура) та �?кіфів-�?котарів на півдні. Серед південних �?кіфів вирізн�?ли�?ь, так звані «цар�?ькі», �?кі панували над іншими, збираючи з них данину. Цар�?ькі �?кіфи по�?тупово під впливом греків переход�?ть до о�?ілого �?по�?обу житт�? (�?еаполь Скіф�?ький), утворюєть�?�? перше державне об'єднанн�?, відоме під назвою «цар�?тво �?те�?». 513 року до н.�е. пер�?ький цар Дарій робить невдалий вій�?ьковий похід до Скіфії з метою підкорити її народи, але отримує від непокірних �?кіфів замі�?ть «води й землі» лише «птаха, жабу, мишу і п'�?ть �?тріл».

Ранн�? залізна доба України
Розритий �?кіф�?ький курган Солоха
Роз�?еленн�? �?кіфів в Україні
Золотий �?кіф�?ький гребінь
Бій римл�?н з �?арматами, колона Тра�?на

У II—III �?толітт�?х �?кіфи по�?тупово зі �?ходу вити�?кують�?�? іншими кочовими �?котар�?ькими іран�?ькими племенами�— �?арматами (�?авроматами). Ці народи добре відомі �?воєю войовничі�?тю і міцною �?татурою. Вони, �?к і пред�?тавники катакомбної культури до них та алани пі�?л�?, робили �?обі штучну деформацію черепів. Важка �?армат�?ька кіннота була затребувана рим�?ькою армією в різних куточках імперії. Значну роль у житті �?арматів відігравали жінки-амазонки. �?рхеологічна культура �?арматів значно бідніша за �?кіф�?ьку, дл�? предметів ювелірного ми�?тецтва (о�?обливо фібул) �?арматів також характерний звіриний �?тиль, але його відрізн�?є велика кількі�?ть коштовного камінн�? (бірюза та червоні �?амоцвіти).

З IV �?толітт�? пі�?л�? перене�?енн�? �?толиці Рим�?ької імперії до Ко�?т�?нтинопол�?, а згодом й розділу держави на західну та �?хідну ча�?тини, територі�? України починає інтен�?ивніше потрапл�?ти під культурний вплив Візантії.

Давньогрецькі колонії

Докладніше: Давньогрецькі колонії Північного Причорномор'�?

У VIII �?толітті до н.�е. в Греції відбуваєть�?�? демографічний вибух. Через брак родючих земель це �?причинює ма�?оване роз�?еленн�? і грецьку колонізацію Середземномор�?ького �?віту (за �?ловами давньорим�?ького і�?торика Плутарха, греки на берегах Середземного мор�? роз�?іли�?�? «немов ті жаби на берегах �?таву»). Колонізаці�? торкаєть�?�? й північних берегів Чорного мор�?. Ці проце�?и під�?илюють незалежні�?ть окремих громад, дають альтернативу цар�?ькій тиранії в полі�?ах, отже пожвавлюють перехід до демократичних форм правлінн�?. VI �?толітт�?м до н.�е. датуєть�?�? вік по�?ви першого грецького по�?еленн�? на о�?трові Березань в гирлі Дніпра (Бори�?феніда). З ча�?ом на півдні �?уча�?ної України з'�?вл�?ють�?�? інші мі�?та-держави: Тіра і �?іконій (на Дні�?трі), Ольві�? (іоній�?ька культура на Південному Бузі), Хер�?оне�? (дорій�?ька культура біл�? �?уча�?ного Сева�?топол�?), Пантікапей (біл�? �?уча�?ної Керчі), Феодо�?і�?, Танаї�? (в гирлі Дону). Економіка давньогрецьких полі�?ів базувала�?ь на ви�?окорозвиненому ремі�?ництві, землероб�?тві (пшениц�?, виноград) та торгівлі з мі�?цевими. До материн�?ьких полі�?ів направл�?ли хліб, вино, рибний �?оу�? гарун, вимін�?не хутро, мед, худобу. У полі�?ах була розвинена рабовла�?ницька демократі�?�— у�?�? влада належала громад�?нам («демо�?у»), що зі зброєю в руках боронили вла�?ну громаду й радили�?ь на агорах, шл�?хом голо�?уванн�? вирішували важливі питанн�?. Окрім громад�?н полі�?и на�?ел�?ли безправні раби, інші греки, що не були громад�?нами, займали�?ь здебільшого торгівлею («метеки») та іноземці «к�?ени». Головним джерелом по�?тачанн�? рабів був вій�?ьковий полон, народженн�? від рабині чи купівл�? на невільничих ринках. Колонії �?кладали�?�? вла�?не з полі�?а та �?іль�?ького�?подар�?ьких округів. Мі�?та було о�?нащено водогоном та водо�?током, були поширені реме�?ла й торгівл�?, карбували�?ь вла�?ні монети. �?ащадки давніх греків мешкали в Криму аж до кінц�? XVIII �?толітт�?, коли за наказом Катерини II їх було на�?ильно пере�?елено у Приазов'�?.

�?нтичні мі�?та України
Руїни Ольвії
Кераміка, що була знайдена в Ольвії
Руїни Хер�?оне�?у
Цар�?ький курган на картині Карло Бо�?�?олі, 1856 рік

У V �?толітті до н.�е. на берегах Керчен�?ької протоки, між Керчен�?ьким та Таман�?ьким піво�?тровами утворюєть�?�? �?ильна централізована Бо�?пор�?ька держава. Спершу це був �?оюз полі�?ів (Феодо�?і�?, Фанагорі�? та ін., �?толицею був Пантікапей), �?кі мали певну автономію, та згодом це об'єднанн�? перетворило�?�? на аб�?олютну монархію. Економіка цього цар�?тва була побудована на �?іль�?ькому го�?подар�?тві та торгівлі з �?фінами, куди вивозили до 5�млн пудів зерна щорічно. З ча�?ом Бо�?пор тривало проти�?тоїть ек�?пан�?ії Риму на північний �?хід. О�?танній її правитель Мітрідат VI Євпатор у I �?толітті до н.�е. зазнав о�?таточної поразки й вкоротив �?обі віку. Північне Причорномор'�? потрапл�?є під вплив Рим�?ької імперії, хоча офіційні кордони держави проходили Дунаєм-Дні�?тром (Тра�?нові вали) і Кавказькими горами, а в Криму рим�?ькі гарнізони перебували лише в окремих полі�?ах.

Давньогрецька культура прине�?ла до Північного Причорномор'�? античну архітектуру, ми�?тецтво, о�?віту, розвинену науку (о�?обливо медицину), виноградар�?тво та винороб�?тво. Як на�?лідок грецької колонізації: розвиток демократичного у�?трою, технологій землероб�?тва і реме�?ел, урбанізаці�?, уведенн�? в обіг монети, південний вектор цивілізаційної орієнтації на�?еленн�?.

Пізн�? античні�?ть. Велике пере�?еленн�? народів

Пі�?л�? розколу Рим�?ької імперії на Західну та Східну на�?тав візантій�?ький період в і�?торії Північного Причорномор'�?. У �?ередині III��?т.�н.�е. з ба�?ейну Ві�?ли (вельбар�?ька культура) на землі Середнього і �?ижнього Подніпров'�? пере�?ел�?ють�?�? �?кандинав�?ькі племена готів, нову країну вони назвали Оюм. Вій�?ькова вправні�?ть та вождів�?ька організаці�? дозволила їм за ча�?ів Германариха підкорити величезні території в Східній Європі, мі�?цеве землероб�?ьке на�?еленн�? лі�?ової ча�?тини Подніпров'�? (легендарна �?трата ант�?ького вожд�? Божа) та виті�?нити його на північ, вигнати іран�?ькі племена �?арматів зі �?тепу та завоювати Крим. Це призвело до за�?нуванн�? ними вла�?ного королів�?тва (опи�?аного в праці «Гетика» рим�?ького і�?торика Йордана) зі �?толицею Данпар�?тад (ймовірно, городище біл�? �?ела Башмачка, Дніпропетров�?ької обла�?ті). Де�?кі вчені вважають, що готи також були причетні до формуванн�? черн�?хів�?ької археологічної культури (кінець II�— �?ередина V �?толітт�? н.�е.)�— одного з найцікавіших �?вищ у допи�?емній і�?торії на земл�?х України.^[19] �?ині відомо близько 5 ти�?. черн�?хів�?ьких �?тарожитно�?тей, переважно по�?елень, а їх географі�? ототожнюєть�?�? із значною ча�?тиною �?уча�?ної території України. Зокрема, зафік�?овано, що �?аме в цей ча�? на території України уперше �?тали викори�?товувати гончарний круг та залізні лемеші, запровадили �?клоробне виробництво, в�?ебічно розвинули металургію та різноманітні залізообробні реме�?ла^[19].

�?ртефакт київ�?ької культури, II-III �?толітт�?
Черн�?хів�?ька культура, III-IV �?толітт�?
Територі�? України в IV �?толітті
О�?тгот�?ька кераміка Лівобережної України
«Гізур викликає гунів на бій», Пітер �?рбо, 1886 рік
�?ртефакт пеньків�?ької культури, VI-VII �?толітт�?

Пануванн�? готів у Подніпров'ї було припинено у 375 н.�е., коли �?оюз кочових азій�?ьких племен гунів, �?ких очолював Баламбер завдав їм поразки і зму�?ив мігрувати на захід, що �?тало одним з перших етапів великого пере�?еленн�? народів. �?евдовзі гуни �?творили між Доном і Карпатами могутню державу, на чолі �?кої �?тав �?ттіла (помер 453 року). Пі�?л�? кількох поразок від римл�?н і �?оюзників вона втрачає �?илу і розпадаєть�?�?.

Ці проце�?и дали змогу нащадкам племен київ�?ької культури, що �?формувала�?ь на о�?нові пізньозарубинецької та була виті�?нена готами на північ, знову вийти на �?вітову арену й поновити роз�?еленн�? пра�?лов'�?н (колочин�?ька, пеньків�?ька культури) на південь в лі�?о�?теп і �?теп, перейти Карпати і Дунай і потрапити до Паннонії та Візантій�?ької імперії. Скори�?тавши�?ь на�?лідками ю�?тиніанової чуми VI �?толітт�? �?лов'�?ни за�?ел�?ють майже �?пу�?тошені Балкани й �?тають головним етно-культурним рушієм цього регіону на на�?тупні 1,5 ти�?. років.

Див. також: Свідченн�? античних авторів про терени України

Міграці�? кочових племен V—VIII��?т.

Пі�?л�? гунів у Північне Причорномор'�? продовжили прибувати нові і нові кочові племена. Так, у VI��?т. прийшли авари, �?кі надовго не затримали�?�? і рушили у Паннонію. �?евдовзі за ними прибули булгари, �?кі у VII��?т. на правобережжі Дніпра утворили кочову державу�— Велику Булгарію (632—668), �?ка розпала�?�? відразу пі�?л�? �?мерті �?вого за�?новника, хана Кубрата. Під ти�?ком новоприбулих хозарів, булгари розділили�?�? і ча�?тина з них рушила на терени �?уча�?ної Болгарії під проводом кагана �?�?паруха, де вони утворили Перше Болгар�?ьке цар�?тво, �?кому ще де�?кий ча�? належало понизз�? Дні�?тра і Дунаю.

Хозари у VII—VIII��?т. змогли підкорити залишки попередніх кочових племен, ча�?тина з �?ких вже почала о�?ідати, і утворили �?вою державу�— Хозар�?ький каганат, що археологічно пред�?тавлений �?алтово-ма�?цькою культурою від Дніпра до Волги.^[20] Хозар�?ький каганат контролював важливе �?тепове відгалуженн�?м великого торгового шовкового шл�?ху між Китаєм та Візантією і зміцнив�?�? на�?тільки, що зміг на певний ча�? зупинити міграцію інших кочовиків та зму�?ив де�?кі �?лов'�?н�?ькі племена виплачувати данину.

Раннє �?ередньовічч�?

Слов'�?ни у давнину

Докладніше: Пра�?лов'�?ни

Прабатьківщина �?лов'�?н не має загальновизнаної локалізації. Перші згадки про �?лов'�?н трапл�?ють�?�? у рим�?ьких авторів I—II��?толітт�?�н.�е. Пліні�? Старшого, Тацита, Птолеме�?, де �?лов'�?ни ви�?тупають �?к «венеди» або «венети». Етнонім «�?клавіни» вперше викори�?товують візантій�?ькі автори. Йордан �?повіщає, що в VI��?толітті вже були три гілки �?лов'�?н: венеди (на північ і �?хід від Ві�?ли й Карпат), анти (між Дні�?тром і Дніпром) і �?клавіни (�?ижнє Подунав'�?). Більші�?ть вчених вбачає у проце�?і роз�?еленн�? цих племен початок формуванн�? окремих �?лов'�?н�?ьких народів, зокрема україн�?ького. Пізніше �?лов'�?н більш детально опи�?ав візантій�?ький і�?торик Прокопій Ке�?арій�?ький у �?воїй трилогії «І�?торії війн» імператора Ю�?тиніана (527—565). Це були ча�?и, коли на �?пу�?тошені ю�?тиніановою чумою Балкани з півночі під ти�?ком Великого пере�?еленн�? народів пере�?ел�?ли�?ь і �?лов'�?н�?ькі племена.

Між V—VII��?толітт�?ми на території �?клавинів та антів формують�?�? локальні культурні ареали, �?кі по�?тупово кри�?талізували�?�? у �?оюзи мі�?цевих �?лов'�?н�?ьких племен. Племінні �?оюзи �?лов'�?н на теренах �?уча�?ної України: пол�?ни (з центром в Києві), �?івер�?ни (Чернігів), деревл�?ни (Житомир), дуліби й бужани�— у верхів'�?х Дні�?тра та ба�?ейні Західного Бугу, уличі (бузько-дні�?трове межирічч�?), тиверці (дні�?трово-прут�?ьке межирічч�?), білі хорвати або хорутани (Прикарпатт�?). �?а території Східноєвропей�?ької рівнини також жили інші �?лов'�?н�?ькі племена: дреговичі, радимичі, в'�?тичі, кривичі, ільмен�?ькі �?ловени (�?овгород). Економічною о�?новою �?хідно�?лов'�?н�?ьких племен була родова вла�?ні�?ть на землю, коли знар�?дд�? праці, продукти та майно по�?тупово розділ�?ють між родинами. Характерною ри�?ою �?у�?пільного ладу була на�?вні�?ть �?іль�?ької громади �?к об'єднанн�? індивідуальних го�?подар�?тв. Слов'�?ни провадили о�?ілий �?по�?іб житт�?, що вимагало орне хлібороб�?тво�— о�?нова го�?подар�?тва. Вирощували пшеницю, жито, про�?о, �?чмінь та ріпу. Зерно мололи на зернотертках, а потім�— на жорнах. Поширене було й тваринництво, переважно розводили велику рогату худобу, �?виней, овець, кіз. Менше значенн�? мало рибаль�?тво, а полюванн�? вело�?ь дл�? здобутт�? цінного хутра. У релігійному �?вітогл�?ді формуєть�?�? культ природи на чолі з Перуном.

«Прадавні �?лов'�?ни», Іванов С. В., 1909 рік
Східно�?лов'�?н�?ькі племена, 700—850 роки
Збруцький ідол
«Похованн�? шл�?хетного ру�?а в Булгарі», Генріх Семирад�?ький, 1833 рік

Вождів�?тво було владним у�?троєм в �?лов'�?н�?ьких племенах. Вождь�— виборна по�?ада, за�?нована на о�?оби�?тих ри�?ах і вчинках лідера. У IX �?толітті виборні вожді по�?тупово замінюють�?�? ари�?тократією та у�?падкуванн�?м по�?ад. У боротьбі з узурпацією влади племінною верхівкою та з міжу�?обиц�?ми в�?ередині �?амої ари�?тократії альтернативою ви�?тупають запрошені з боку вій�?ькові лідери. У другій половині IX �?толітт�? араб�?ькі джерела згадують про формуванн�? у Східній Європі (з проблематичною локалізацією) трьох політичних утворень народу ру�?ів: Ку�?би (Київ?, Пові�?ленн�??), Салавії (Ладога?) та �?р�?анії (Скандинаві�??, Тмуторокань?).

Київ�?ька Ру�?ь

Докладніше: Ру�?ь

Утворенн�? та �?тановленн�?

Перша до�?теменна згадка про ру�?ів датуєть�?�? 839 роком у франк�?ькій хроніці «Бертин�?ькі аннали», де напи�?ано, що ру�?ами �?ебе називали пред�?тавники по�?оль�?тва, �?ке прибуло з півночі до Візантій�?ької імперії.

Вдруге гучно ру�?и за�?вили про �?ебе у 860 році, коли здій�?нили мор�?ький похід на Царгород, розграбували передмі�?т�? �?толиці і безперешкодно відпливли�— так опи�?али події очевидці-греки.

�?айдавніше джерело про і�?торію Середнього Подніпров'�?, що було напи�?ано не раніше ХІ �?т., Пові�?ть временних літ, у �?воїй «легендарній» ча�?тині розповідає про цей похід ру�?ів і про утворенн�? держави зі �?толицею у Києві у др. пол. ІХ �?т. Зокрема, пові�?ть вказує імена очільників походу на Царгород�— �?�?кольд і Дір, та називає їх дружинниками �?кандинав�?ької дина�?тії Рюриковичів. Пред�?тавник цієї дина�?тії Віщий Олег, начебто, прийшов у Київ з �?овгороду у 882 році, вбив �?�?кольда і Діра та �?тав правити Київ�?ькою державою. Ц�? розповідь мі�?т�?ть низку помилок (наприклад, неправильно датуєть�?�? рік походу на Царгород�— 867) і не узгоджуєть�?�? з археологічними до�?лідженн�?ми, �?кі підтверджують виникненн�? �?овгороду лише у Х �?т. Тому �?уча�?ні і�?торики вважають, що оповіді про ІХ �?т, �?кі подають�?�? у літопи�?і, є дуже �?умнівними і �?кон�?труйованими автором пові�?ті.^[21]^[22]

Проце�?и державотворенн�? на Середньому Подніпров'ї до�?лідники пов'�?зують з по�?вою відомого торгового шл�?ху зі Скандинавії до Кон�?тантинопол�?, що отримав назву «шл�?х із вар�?гів у греки». Значна ча�?тина цього шл�?ху проходила Дніпром, а Київ був важливим перевалочним пунктом, що дозвол�?в контролювати торгівлю річками Дніпром, Прип'�?ттю та Де�?ною, а також мі�?цем, де подорожні нормани зупин�?ли�?�? на де�?кий ча�? дл�? поповненн�? запа�?ів. �?а чолі з норманами навколо Києва у кін. ІХ �?т. починає формувати�?�? новий �?оюз племен, �?дром �?кого �?тали пол�?ни. Зокрема, у грецьких джерелах згадуєть�?�? Ру�?ько-візантій�?ький договір 911 року, �?кий підтверджує і�?нуванн�? держави вікінгів на �?хилах Дніпра.

З пер. пол. Х �?т. відомий перший підтверджений з іноземних джерел правитель Київ�?ької держави�— Ігор Старий, �?кого Пові�?ть временних літ називає кн�?зем. Літопи�?ні відомо�?ті про у�?трій держави тих ча�?ів вже вважають�?�? більш до�?товірними. Значне мі�?це в управлінні тоді займала кн�?зів�?ька дружина, з �?кою правителі ходили в походи та займали�?�? збиранн�?м данини з підкорених мі�?цевих �?лов'�?н�?ьких племен. Отримана данина (хутро, мед, шкіри, ві�?к, раби) йшла на ек�?порт переважно у Візантію, а виручені кошти витрачали�?�? на купівлю зброї, предметів розкоші, вина, що �?кладали о�?нову імпорту. Коли умови торгівлі вже не влаштовували кн�?з�?, він здій�?нив невдалий похід на Царгород у 941, в на�?лідок �?кого було укладено новий Ру�?ько-візантій�?ький торговий договір у 944 році. Пові�?ть временних літ розповідає про намаганн�? Ігорем отримати більше данини з підкорених �?лов'�?н, в на�?лідок чого пов�?тали деревл�?ни і вбили його у 944 або 945 році.^[23]

Становленн�? Ру�?і (862-912)
�?айдавніші мі�?та України
«Го�?ті з-за мор�?», Микола Реріх, 1901 рік
«Волокуть волоком», Микола Реріх, 1915 рік
Похід Олега на Ко�?т�?нтинопіль, 907 рік

Ольга, вдова Ігор�?, жор�?токо пом�?тила�?�? за �?мерть чоловіка. Вона провела податкову реформу, �?ка впор�?дкувала збір данини й запровадила пого�?ти (мі�?ц�? її збору); за�?нувала дипломатичні відно�?ини з німецьким імператором, Папою Рим�?ьким, Візантією та прийн�?ла хри�?ти�?н�?тво. Київ�?ьке кн�?зів�?тво Ольга передала 964 року Св�?то�?лаву (�?ину Ігор�?), �?кий був войовничим �?зичником, провів майже в�?е житт�? в походах�— о�?танній «�?правжній вар�?г» на кн�?жому пре�?толі. Він підкорив в'�?тичів, �?�?ів і ка�?огів і розгромив Хозар�?ький каганат, державне утворенн�? хозарів на �?ході; вів у�?пішні війни з болгарами та Візантією, навіть хотів перене�?ти �?толицю вла�?ної держави до Пере�?�?лавц�?. �?ле 971 року потрапив в облогу у фортеці Доро�?тол, через що йому довело�?�? повернути завойовані землі та повернути�?�? до Києва. Дорогою, біл�? дніпров�?ьких порогів, його вбили печеніги, що були у змові з імператором. Розділ Св�?то�?лавом Ру�?і між трьома �?воїми �?инами (Ярополком, Олегом та Володимиром) призвів до першої міжу�?обиці по його �?мерті, з �?кої переможцем вийшов Володимир.

Хрещенн�? і розквіт

Докладніше: Хрещенн�? Ру�?і

За роки правлінн�? Володимира Св�?то�?лавича (978—1015) Ру�?ь значно збільшуєть�?�? за рахунок завоюванн�? та приєднанн�? Червоної Ру�?і, Закарпатт�? й Кор�?ун�?. Тобто Київ�?ька Ру�?ь �?тає найбільшою державою Європи з на�?еленн�?м понад 5�млн людей та територією 800 ти�?. км². Соціально-економічний у�?трій держави не відрізн�?в�?�? від у�?трою інших тогоча�?них європей�?ьких держав. О�?нову його �?кладало натуральне го�?подар�?тво, громад�?ьке володінн�? землею, під�?ічно-вогневе землероб�?тво, �?котар�?тво. Володимир провів реформу мі�?цевого �?амовр�?дуванн�?, ліквідувавши племінні автономії та �?тавл�?чи �?воїх намі�?ників. 988 року Володимир оголо�?ив про прийн�?тт�? хри�?ти�?н�?тва Візантії, хре�?тив ки�?н в Почайні, збудував перший кам'�?ний храм�— Де�?�?тинну церкву, впровадив і «Статут про церковні �?уди і де�?�?тини». �?а відміну від �?проб Ольги та �?�?кольда, це торкнуло�?�? широких вер�?тв на�?еленн�?, �?тало вирішальним кроком подальшої і�?торії україн�?ьких земель. Провів адміні�?тративну, монетарну та вій�?ькову реформи: по�?адив у великих мі�?тах намі�?ників і �?инів, карбував вла�?ні златники та �?рібники, роздавав прикордонні землі вірним ва�?алам в обмін на організацію оборони. Саме за вказівкою Володимира �?творено �?и�?тему захи�?них �?поруд, відомих у народі �?к «Змієві вали», що про�?т�?гали�?�? на 1000�км.

Златник Володимир Великого
Змієві вали
«Хрещенн�? Ру�?і», Ва�?нецова В. М.
Софій�?ький �?обор
Саркофаг Яро�?лава Мудрого у Софій�?ькому �?оборі

Попри ці значущі зміни та зміцненн�? в у�?трої держави, пі�?л�? �?мерті Володимира Ру�?ь в�?тупає у період міжу�?обної боротьби 1015—1019 років. Перемогу у проти�?то�?нні з братами здобув Яро�?лав Мудрий (1019—1054), �?кий до 1036 року правив Ру�?�?ю �?пільно з братом М�?ти�?лавом. Цей правитель о�?таточно розгромив печенігів, �?кі здавна завдавали значної шкоди Київ�?ькій Ру�?і. й на тому мі�?ці збудував у Києві Собор �?в�?тої Софії, що �?тоїть донині. Впродовж 1037—1039�років було �?творено перший літопи�?ний звід, побудовано перші книжкові май�?терні. Було за�?новано Києво-Печер�?ьку лавру, обрано київ�?ького митрополита Іларіона. Проведено �?удову реформу�— запроваджено першу на Ру�?і збірку законів�— «Ру�?ька правда». �?а півдні він приєднав землі Поро�?�?�?, на заході�— р�?д земель Поль�?ького королів�?тва. Яро�?лав Мудрий широко за�?то�?овував шлюбну дипломатію, активно одружував дочок з європей�?ькими правител�?ми.

Кочівники Північного Причорномор'�? у ІХ—ХІІІ �?т.

Печеніги

Докладніше: Печеніги

Печеніги були правл�?чою елітою україн�?ького �?тепу з �?ередини X��?т. і до 1036 року. Печеніги воювали з хозарами та торками, а також вели торговельні і вій�?ькові взаємодії з Ру�?ю та Візантією. Київ�?ька Ру�?ь, купувала у печенігів рогату худобу, овець і коней, а Хер�?оне�? Таврій�?ький ві�?к та шкіру. Дл�? них печеніги були по�?ередниками торгівлі з �?зією, гарантами безпеки шл�?хів міжнародного купецтва.^[24] Взаємодії з ранньою Ру�?ю були �?оюзницькими, зокрема кн�?зь Ігор Рюрикович уклав з печенігами договір, а в 944 року за їхньої уча�?ті відбув�?�? похід на Візантію. З того моменту взаємини між двома народами були дружніми: Ру�?ь платила печенігам за прохід по їх територі�?м, а печеніги �?тавали одними з уча�?ників вій�?ькових походів Ру�?і. Такий �?тан речей змінив�?�? під ча�? балкан�?ьких війн Св�?то�?лава Хороброго, коли він пере�?тав платити �?оюзникам. Це, а також фактор значного по�?иленн�? Св�?то�?лава, дозвол�?є Візантії по�?і�?ти розбрат у ру�?ько-печеніж�?ьких відно�?инах. З того моменту, не дивл�?чи�?ь на етапи перемир'�?, відно�?ини так і не нормалізували�?�?, а періодичні війни о�?лабл�?ли �?к Ру�?ь так і Печенігію.

�?а�?еленн�? Печенігії було різноманітним. О�?нову кочовиків �?кладав булгар�?ький �?уб�?трат, що був розбитий по печеніж�?ьким родам. Також були на�?вні �?лов'�?ни землероби, алани. Верхівка �?амих печенігів кори�?тувала�?�? пер�?ькою мовою. За �?теповою традицією печеніги ділили �?вої території на два крила по Дніпру. Старшим було лівобережне, ним керував каган. Ставка кагана та мі�?це загальної ради було Поро�?�?�?. Кожне крило, �?кладало�?�? з 5 орд, що поділ�?ли�?ь 40 родів. Кожен рід та орда керувала�?�? �?тарійшиною, беком, �?кі поєднували �?віт�?ьку й релігійну владу; дл�? ухваленн�? надзвичайних рішень �?кликали�?�? загальні збори та ради �?тарійшин.^[24]

За релігією печеніги були �?зичниками. У 1007�р. Бруно Кверфурт�?ький відвідав Київ�?ьку Ру�?ь, зу�?трів�?�? з Володимиром Св�?то�?лавичем і з його уча�?тю охре�?тив ча�?тину печенігів, хіротонізував дл�? них єпи�?копа. Пі�?л�? чого близько 1010�р. і�?лам�?ькі мі�?іонери піддали і�?ламізації велику ча�?тину печенігів.^[24]

Шабл�? з печенізького похованн�?

�?апад на Київ у 1036 році обернув�?�? дл�? печенігів розгромною поразкою. Під ти�?ком інших кочівників (торків і берендеїв), більші�?ть печенігів мігрує на захід до Дунаю, ча�?тина йде на �?лужбу до ру�?ьких кн�?зів.

Ча�?тина новоприбулих кочівників разом з кову�?ми теж визнають �?ебе ва�?алами Ру�?і, займають землі у Поро�?�?і, і охорон�?ють її південне пограничч�?. Згодом їх об'єднанн�? отримало назву чорних клобуків. Пі�?л�? приходу монголів у ХІІІ �?т. ча�?тина клобуків була увійшла до �?кладу україн�?ького етно�?у, інші мігрували і приєднали�?�? до Орди.^[25]

Половці

Докладніше: Половці

Половці з'�?вили�?�? в україн�?ьких �?тепах у XI �?толітті. Самоназва цього народу була кипчаки, а грецьки джерела називають їх куманами. Вибивши у �?оюзі з Візантією печенігів, половці організували мі�?цевих кочовиків у �?вої роди. В цей ча�? половецька мова пошируєть�?�? �?тепом. При цьому купці були здебільшого пер�?ид�?ького, вірмен�?ького та єврей�?ького походженн�?ю. Крім того були при�?утні �?лов'�?ни землероби по річках- бродники. Значною ча�?тиною на�?еленн�? були алани.^[26] Релігією половців було �?зичнецтво. Культи відправл�?ли шамани (ками), функції �?ких (камланн�?) могли виконувати і голови племен. Культ предків вилив�?�? у �?порудженн�? �?пеціальних кам'�?них �?в�?тилищ на вершинах курганів та в�?тановленн�? кам'�?них �?кульптур�— так званих «половецьких баб», що уо�?облювали померлих. �?а теренах України зареє�?трована велика кількі�?ть цих пам'�?ток, о�?обливо в Донецькій, Луган�?ькій і Запорізькій обла�?т�?х. Половці вірили в потойбічне житт�? і в те, що в ньому похований отримував вищий �?оціальний �?тату�?, ніж за житт�?. Із 2-ї половини ХІІ �?т. �?еред половців почало поширювати�?�? хри�?ти�?н�?тво.^[27] Також у половецькі �?тепи проникав і і�?лам.

О�?нову економіки Куманії, �?кладало кочове �?котар�?тво, а також торгівл�?. Саме при половц�?х в України починають розводити верблюдів. Помітну роль грали рибаль�?тво та полюванн�?. Щоб забезпечити худобу пашею, влітку кочували на півночі, ближче до лі�?о�?тепу, а взимку на півдні, біл�? мор�?ького узбережж�?- так званого Лукомор'�?. Половці будували зимівники, де загатавлювали фураж дл�? отар, �?тад та табунів. Окрім зимівників, були і мі�?та �?кі за данину зберігали �?амовр�?дуванн�?.^[26] Прикладами таких мі�?течок можуть бути Шарукань, �?зак, Ялта, Сугде�?, Сугров, Балин, де�?кі і�?торики відно�?�?ть до половецьких мі�?т і Лтаву. Пор�?д в �?тепах і�?нували і бродницькі по�?еленн�?: �?домах, Бургунка, Протолче тощо. Кумані�? �?кладала�?�? з родів, �?кі також називають�?�? курен�?ми. Рід �?кладав�?�? з кількох �?імей, що го�?подарювали �?амо�?тійно, але кори�?тували�?�? �?пільними па�?ови�?ьками та іншими угідд�?ми�— «кошем». Роди об'єднували�?�? в орди. Серед загальної кілько�?ті родів виділ�?ли�?�? шл�?хетні�— на чолі з беками, очільників про�?тих родів іменували�?�? отаманами.^[28] Був і поділ на два крила: �?таршу Чорну Куманію та молодшу Білу Куманію.^[29] Чорна Кумані�? знаходила�?�? навколо річок Сівер�?ький Донець та Дон, �?кладала�?�? з Помор�?ької, Донецької, �?ижньодін�?ької, �?адволзької та Передкавказької орд. Головними родами були Тертер-оба (Тертровичі) та Ольберлю (Ольберлюєви).^[29] Столицею було мі�?то Шарукань, що ототожнюють з �?уча�?ним мі�?том Чугуїв.^[30] �?а початках домінували перші, пізніше другі. Біла Кумані�? знаходила�?�? навколо Дніпра та у Криму, найбільш �?ильним родом цього крила був Кай-оба(Каєвичі).^[29] Столицей було мі�?то Матлука, що за де�?кими припущенн�?ми розташовувало�?�? на річці Молочна.

Взаємоді�? половців з Ру�?ю на початках була у вигл�?ді вій�?ькового проти�?то�?нн�?, але пі�?л�? одруженн�? Володимира Мономаха з з дочкою половецького хана �?епи взаємини починають бути взаємовигідними. Еліти половців та ру�?инів перемішують�?�?, ча�?то ви�?тупають однією �?илою, підтримують один одного в вій�?ькових походах, зокрема в битві на Калці.^[26] Половці �?тали одними з уча�?ників етногенезу українців, а також інших коріних народів України- крим�?ьких татар, караїмів та кримчаків.^[30]^[26]

Феодальна роздрібнені�?ть

Смерть Яро�?лава Мудрого 1054 року прине�?ла новий період міжу�?обиці між його �?инами (Із�?�?лав, Св�?то�?лав і В�?еволод). �?абула по�?тійного характеру практика з'їздів через необхідні�?ть розробки законодав�?тва, результатом �?ких �?тав 1072�року документ�— «Правда Яро�?лавичів». 1097 року Володимир Мономах �?кликав з'їзд кн�?зів у Любечі, на �?кому було запроваджено новий вотчинний принцип �?падкуванн�? кн�?жого пре�?толу�— закріплено феодальну роздрібнені�?ть. �?а де�?кий ча�? цей проце�? був призупинений Володимиром Мономахом, �?кий пі�?л�? пов�?танн�? 1113 року був запрошений ки�?нами на пре�?тол. За його правлінн�? було побудовано перший мі�?т через Дніпро. Він розробив додаток до «Ру�?ької Правди»�— «У�?тав». Умілими вій�?ьковими та дипломатичними ді�?ми контролював дві третини держави Яро�?лава, активно боронив мі�?то від навал половців.

Пі�?л�? �?мерті М�?ти�?лава, �?таршого �?ина Володимира Мономаха, 1132 року Ру�?ь о�?таточно втратила �?вою єдні�?ть. До �?ередини XII �?толітт�? на території єдиної держави �?формувало�?�? близько 15 великих удільних кн�?зів�?тв, кожне з �?ких жило по �?уті �?амо�?тійним політичним житт�?м, лише номінально визнаючи �?таршин�?тво великого київ�?ького кн�?з�?. �?а території �?уча�?ної України це були: Київ�?ьке, Чернігів�?ьке, Пере�?�?лав�?ьке, Волин�?ьке і Галицьке. У пізніших літопи�?ах �?аме цим періодом (1187 рік) уперше датуєть�?�? топонім «Україна». Починаєть�?�? активний проце�? боротьби за владу. За підрахунками Степана Томашів�?ького, у Києві між 1146 та 1246�роками правителі мін�?ли�?ь 47 разів; повертаючи�?ь по кілька разів на пре�?тол, тут правили 24 кн�?зі, причому 35 кн�?жінь тривало менше року кожне. Головними �?илами проти�?то�?нн�? на україн�?ьких земл�?х �?тали ру�?ькі �?ім'ї- �?івер�?ьких Ольговичів, волин�?ьких М�?ти�?лавичів, галицькі Ро�?ти�?лавичі та половецькі роди- донецькі Ольберлюєвих, приазов�?ькі Тертровичі та придніпров�?ькі Каєвичі.^[31]^[32]^[30]^[26]

Південні кн�?зів�?тва Ру�?і, 1220-1240 роки
Саркофаг Володимира Мономаха у Софій�?ькому �?оборі
�?іша із похованн�?м Яро�?лава О�?моми�?ла в �?оборі Св�?того Юра
Монголи в бою, мініатюра XIII �?толітт�?
Золота брама граду Яро�?лава ча�?ів монголь�?ької навали (рекон�?трукці�?)

Монголь�?ька навала

Докладніше: Монголь�?ька навала на Ру�?ь

У 1222 році у причорномор�?ькі �?тепи прийшли нові кочівники�— войовничі монголи, �?кі завдали поразки половц�?м. Половці, �?кі мали родинні зв'�?зки з ру�?ькими кн�?з�?ми, звернули�?�? до них по допомогу. Об'єднане ру�?ько-половецьке рушило в �?теп, але в битві на річці Калці 1223 року через незгоди між кн�?з�?ми і від�?утні�?ть єдиного командуванн�?, зазнали ката�?трофічної поразки. Втім, пі�?л�? цього монголи на 14 років від�?тупили на �?хід.^[33]

В кін. 1230-х монголи повернули�?�? зі значно більшими �?илами під проводом Бату-хана. 1240 року вони захопили Київ та інші кн�?зів�?тва. Пі�?л�? Батиєвої навали еліта половців була майже знищена, більші�?ть беїв було або знищено або підкорено, а про�?то �?тепове на�?еленн�? підкорюєть�?�? Ордою. Ча�?тина кочівників мігрує в інші країни.^[26]

�?авала також �?тала поворотним моментом в і�?торії україн�?ьких земель: у Київ�?ькій і Пере�?�?лав�?ькій земл�?х правлінн�? кн�?зів припинило�?�? і ці терени керували�?�? ордин�?ькими ба�?каками. В інших земл�?х кн�?зі опинили�?�? під важкою залежні�?тю від Золотої Орди і перетворили�?�? на данників хана.^[34] Ча�?тина ру�?ької людно�?ті добровільно йде на �?оюз з монголами: а �?аме бродники та болохівці.^[35] Кн�?зі Галицько-Волин�?ького кн�?зів�?тва також змушені визнати �?ебе ва�?алами монголів, але на дещо легших умовах.^[36]

Галицько-Волин�?ьке кн�?зів�?тво

Докладніше: Галицько-Волин�?ьке кн�?зів�?тво

Галицьке кн�?зів�?тво відокремило�?�? від Києва 1097 року, найбільшої могутно�?ті �?�?гнуло за ча�?ів Яро�?лава О�?моми�?ла (1153—1187), галицького кн�?з�?, що �?творив могутню державу, розбудовував мі�?та, воював із половц�?ми. За нього кн�?зів�?тво доходило до Дунаю та Чорного мор�?, а також вело у�?пішні війни з угорц�?ми й пол�?ками. Галицьке й Волин�?ьке кн�?зів�?тва і�?нували окремо, але 1199 року волин�?ький кн�?зь Роман М�?ти�?лавич захопив Галич і �?творив єдине Галицько-Волин�?ьке кн�?зів�?тво. 1203 року він захопив і Київ, �?кий пі�?л�? �?пу�?тошенн�? 1169 року �?ндрієм Боголюб�?ьким не мав вже того значенн�?. �?а той ча�? кн�?зь Роман �?творив могутню державу, папа Іннокентій III пропонував йому �?тати королем Ру�?і за перехід до католицтва, але той відмовив�?�?. По його �?мерті під ча�? поль�?ького походу, впродовж 1205—1238 років у державі заправл�?ла олігархічна бо�?р�?ька верхівка. 1238 року �?ин Романа Данило Галицький, повернувши�?ь із угор�?ького вигнанн�?, захоплює Галич та �?тає повновладним правителем кн�?зів�?тва. Пі�?л�? походів монголів до центральної Європи, він у битві під Яро�?лавом 1245 року о�?таточно перемагає бо�?р�?ьку опозицію. Отримавши �?рлик від монголів на правлінн�?, відновлює фортеці, зводить мури Кременц�? і Холма, перено�?ить �?вою �?толицю до о�?таннього. Укріпивши�?ь, 1252 року він розпочинає війну з монголами. Шукаючи допомоги, 1253 року в Дорогичині приймає королів�?ьку корону від папи Інокенті�? IV, �?кий декларував хре�?товий похід проти монголів, �?кий так і не відбув�?�?. Через що Данило не пу�?тив до �?ебе католицьких мі�?іонерів й розірвав �?то�?унки із пап�?ькою курією. Данило Галицький брав уча�?ть у війні за ав�?трій�?ький пре�?тол, робив вій�?ькові походи на Чехію і Польщу, Литву і землю �?тв�?гів, але 1258 року �?корив�?�? монголь�?ькій владі, поновив �?рлик на кн�?зюванн�? й зруйнував укріпленн�? �?воїх мі�?т.

«Роман Галицький зу�?трічає пап�?ьких легатів», Микола �?еврев, 1875 рік
«Замкова гора Кременц�?», �?аполеон Орда, 1862 рік
Єпи�?коп�?ька митра, ймовірна корона Данила
Мі�?це данилового града в Холмі, Польща
Печатка Юрі�? Львовича

Пі�?л�? �?мерті Данила 1264 року пре�?тол зайн�?в його �?ин Лев Данилович (1264—1301). Він перені�? �?толицю до новозбудованого Львова, воював з угорц�?ми (приєднав Мукачево) і пол�?ками (захопив Люблін�?ьку землю). По �?мерті Лева, пре�?тол зайн�?в його �?ин Юрій I (1301—1308), �?кий втратив Люблін�?ьку землю, перені�? �?толицю до Володимира-Волин�?ького, титулував �?ебе «королем Ру�?і, кн�?зем Володимирії», увійшов до �?оюзу із Тевтон�?ьким орденом проти інших �?лов'�?н�?ьких кн�?зів�?тв та за�?нував 1303 року право�?лавну Галицьку митрополію. 1325 року на пре�?тол було запрошено поль�?ького кн�?з�? Боле�?лава Тройденовича, �?кий відомий під іменем Юрій ІІ Боле�?лав, за його ча�?ів розпочало�?ь активна полонізаці�? україн�?ьких земель. 1340 року, з отруєнн�?м невдоволеними бо�?рами Юрі�? ІІ, єдина Галицького-Волин�?ька держава припинила �?воє і�?нуванн�?.

Пізнє �?ередньовічч�?. Під владою Литви і Польщі

Докладніше: Королів�?тво Поль�?ьке та Велике кн�?зів�?тво Литов�?ьке

У XIV �?толітті утворюєть�?�? Молдав�?ьке кн�?зів�?тво, що закріплює північно-�?хідні межі �?воїх володінь долиною Дні�?тра, 1359 року Буковина �?тає його ча�?тиною �?к Шипин�?ька земл�?. У цей �?аме ча�? поль�?ька шл�?хта та литов�?ькі кн�?зі з роду Гедиміновичей вдало �?кори�?тали�?ь початком занепаду Золотої Орди в проце�?і збиранн�? і переділу західнору�?ьких земель. Починаючи з XIII �?толітт�?, у боротьбі з німецьким Тевтон�?ьким орденом та галицько-волин�?ькими кн�?з�?ми формуєть�?�? литов�?ька держава. До �?кладу Великого кн�?зів�?тва Литов�?ького тривалий ча�? входили білору�?ькі й україн�?ькі землі, та й пануванню на цих теренах Золотої Орди було покладено край значною мірою зу�?илл�?ми Великого кн�?зів�?тва. 1340 року поль�?ький король Казимир захопив Львів. Того ж року литов�?ький кн�?зь Любарт Гедимінович (хрещений під іменем Дмитра) зайн�?в Волинь. Пізніше Київ�?ькі, Чернігів�?ькі та Поділь�?ькі землі приєднав до �?воїх володінь литов�?ький кн�?зь Ольгерд, завдавши 1321 року на річці Ірпінь поразки ру�?ьким кн�?з�?м, а 1362 року на Синіх Водах татарам. Литов�?ькі кн�?зі ви�?тупили заміною Рюриковичам у проце�?і об'єднанн�? ру�?ьких кн�?зів�?тв. Вони ді�?ли за принципом «нового не вводимо, �?тарого не мін�?ємо», активно переймали ру�?ьку культуру: право («Ру�?ька правда»), мову, право�?лав'�?, активно укладали шлюби із ру�?ькою знаттю.

1370 року помирає о�?танній поль�?ький король з дина�?тії П'�?�?тів�— Казимир III Великий. Пре�?тол у�?падкувала його онука Ядвіґа, що призвело до довгих дебатів, в результаті �?ких було вирішено запро�?ити великого кн�?з�? литов�?ького Яґайла Ольґердовича. 1385 року була укладена Крев�?ька уні�?�— шлюбний договір, за �?ким Ягайло прийн�?в католицтво і �?тав поль�?ьким королем. Через 2 роки Галицька земл�? була передана під поль�?ьку корону. Владу ж у «Великому кн�?зів�?тві Литов�?ькому, Ру�?ькому і Жемайтій�?ькому» перебрав його двоюрідний брат Вітовт, що від�?тоював незалежні�?ть кн�?зів�?тва. Він проводив державницьку політику, централізував владу, замінив удільних кн�?зів на намі�?ників, ліквідував Київ�?ьке, Поділь�?ьке, �?овгород-Сівер�?ьке і Чернігів�?ьке кн�?зів�?тва, розширив володінн�? правим берегом Дніпра до Чорного мор�?, де заклав �?и�?тему укріплень (Каравул, Білгород, Хаджибей). У цей ча�?, 1399 року золотоордин�?ький темник Єдигей, за�?новник �?огай�?ької орди завдає йому нищівної поразки у битві над Вор�?клою, а 1408 року в�?тановлює кордон із Мо�?ков�?ьким кн�?зів�?твом по річці Угрі. 1410 року Вітовт очолив �?пільну поль�?ько-литов�?ько-ру�?ьку рать і розбив німецький Тевтон�?ький орден у �?рюнвальд�?ькій битві. 1413 року уклав Городель�?ьку унію з Ягайлом, що підтверджувала незалежні�?ть Великого кн�?зів�?тва. 1415 року в �?овгородку ви�?в�?тив в�?упереч волі кон�?тантинополь�?ького патріарха київ�?ьким і литов�?ьким митрополитом Григорі�? Цамблака. �?атомі�?ть �?или кочовиків на південно-�?хідному фронтирі його держави залишали�?ь при �?илі, 1416 року Єдигей �?палив Київ, але не �?проміг�?�? захопити його замок.

Замок Любарта у Луцьку
«�?рюнвальд�?ька битва», Ян Матейко, 1878 рік
Печатка Вітовта з гербами Литви, Жемайтії та Ру�?і (хре�?т)
Велике кн�?зів�?тво Литов�?ьке, 1434 рік
Битва під Оршею, 1514 рік

По �?мерті Вітовта 1430 року кн�?жий розгорнула�?ь боротьба за великокн�?жий пре�?тол між Свидригайлом, �?кого підтримали право�?лавні й промо�?ков�?ькі бо�?ри з кн�?з�?ми, та Сигізмундом, що дотримував�?�? прозахідного вектора розвитку кн�?зів�?тва, �?ка переро�?ла в громад�?н�?ьку війну, в �?кій о�?таточно перемогла парті�? Сигізмунда. Під ча�? цієї �?мути прот�?гом 3 років проі�?нувало Велике кн�?зів�?тво Ру�?ьке. Західні україн�?ькі землі увійшли до �?кладу Польщі �?к Ру�?ьке і Поділь�?ьке воєвод�?тва, бо�?рам надали ті �?амі права, що були у поль�?ької шл�?хти, мі�?там мі�?цеве �?амовр�?дуванн�?�— магдебурзьке право. 1452 року були о�?таточно ліквідовано Волин�?ьке кн�?зів�?тво, а 1471 року�— Київ�?ьке. 1481 року кн�?зі-«�?амо�?тійники» �?пробували утворити змову, але її було придушено у зародку. О�?таннім ви�?тупом ру�?ьких кн�?зів, нащадків Рюрика, було пов�?танн�? кн�?зів Глин�?ьких 1508 року. Воно було придушено, кн�?зі з ча�?тиною земель (Стародубщина, Чернігівщина, �?овгород-Сіверщина) вна�?лідок мо�?ков�?ько-литов�?ької війни перейшли до Мо�?ковщини. З початку XVI �?толітт�? триває мо�?ков�?ько-литов�?ький конфлікт за ру�?ькі кн�?зів�?тва. 1514 року вій�?ька Ко�?т�?нтина О�?трозького у битві під Оршею розбили армію Ва�?илі�? III і зупинили на де�?кий ча�? загарбанн�? Мо�?квою ру�?ьких земель.

Причорномор'�?. Створенн�? Крим�?ького хан�?тва

Докладніше: Дике Поле, Крим�?ьке хан�?тво, Генуезька Газарі�? та Феодоро

Золота орда за �?воєю �?уттю була кочовою державою і тому дуже не�?табільною. Мор�?ька торгівл�? з країнами Середземномор'�? здій�?нювала�?ь за допомогою колоній і флоту Генуезької ре�?публіки (Джине�?тра, Чембало, Кафа, Солда�?, Тана та ін.), що з'�?вили�?ь на півночі Чорного мор�? пі�?л�? падінн�? Ко�?т�?нтинопол�? через хре�?тові походи�— Газарі�?. У цей ча�? греко-гот�?ьке право�?лавне на�?еленн�? колишніх візантій�?ьких земель зорганізовуєть�?�? в цар�?тво Феодоро (або Готі�?) з центром на плато Мангуп в Криму. 1449 року за підтримки Литви та генуезців від влади Орди звільнило�?ь Крим�?ьке хан�?тво на чолі з Хаджі I �?ераєм. До її �?кладу увійшли кипчаки, хозари, ногаї та інші народи. Територі�? хан�?тва охоплювала південні межі �?уча�?ної території України (в Криму північну �?тепову ча�?тину) та Кубань. Столиц�? була в Солхаті. Проте вже 1478 року хан�?тво потрапило під вплив від іншої �?или�— О�?ман�?ької імперії тюрків-о�?манів. О�?мани швидко прибирають в �?вої руки в�?ю мор�?ьку торгівлю через Чорномор�?ькі протоки, генуезці покидають �?вої колонії, а крим�?ькі татари, позбавлені значних прибутків, потрапл�?ють в �?крутне �?тановище.

Карта півдн�? України, 1390 рік
Генуезька колоні�? Солда�?
Руїни Мангуп-Кале
Руїни Солхата
«Хан�?ький палац у Бахчи�?араї», Карло Бо�?�?олі, 1857 рік
Збір �?�?иру на німецькій гравюрі

�?ова епоха

Докладніше: Модерна і�?торі�? України

З XVI �?толітт�? Європу наповнює золото й �?рібло з відкритої �?мерики, підживлюючи інфл�?цію, одноча�?но відбуваєть�?�? міграці�? робочої �?или в зворотному напр�?мку та руйнаці�? феодального натурального го�?подар�?тва, що �?причинює �?трімкий рі�?т цін на зерно. Поль�?ькі й литов�?ькі магнати вирішують задовольнити цей попит на ринку шл�?хом �?творенн�? великих товарних �?іль�?ького�?подар�?ьких підприєм�?тв�— фільварків. Задл�? роботи на �?ких закріпачуєть�?�? вільне на�?еленн�?. �?евдоволена й па�?іонарна ча�?тина на�?еленн�? �?кого втікає на необжиті про�?тори Дикого Пол�? на південний �?хід. Кн�?зі з роду О�?трозьких та Вишневецьких на Волині очолюють цей �?тихійний проце�?, одноча�?но з реколонізацією лі�?о�?тепових і колонізацією �?тепових земель, �?творюючи укріплені мі�?та за течією Дніпра та на Лівому березі (Гад�?ч, Кор�?унь, Лохвиц�?, Лубни, Пир�?тин, Прилуки, Ромни, Чигирин та інші), надаючи пере�?еленц�?м певні пільги й по�?лабленн�?. Так вони �?тавали ще заможнішими й могутнішими.

Річ По�?полита

Докладніше: Річ По�?полита

Лівон�?ька війна мо�?ков�?ького цар�? Івана Грозного за ру�?ьку �?падщину знов підштовхнула Велике кн�?зів�?тво Литов�?ьке до �?оюзу із Поль�?ьким королів�?твом, �?кий був оформлений Люблін�?ькою унією 1569 року. �?овоутворена держава, ари�?тократична ре�?публіка Річ По�?полита обох народів (лат. Res Publica Utriusque Nationis�— «�?пільна �?права двох народів») урівнювала в правах поль�?ьку, литов�?ьку та ру�?ьку шл�?хту, �?ка на �?пільному �?еймі обирала �?обі корол�?. Утворював�?�? �?пільний �?енат, уводила�?ь єдина валюта, �?ка�?ували�?ь внутрішні кордони та мита. Відбуваєть�?�? рецепці�? рим�?ького приватного права, прот�?гом XVI �?толітт�? приймають�?�? три Литов�?ькі Статути, �?кі були �?творені на о�?нові давньору�?ьких норм права, кодифікованих Яро�?лавом Мудрим та на�?тупними київ�?ькими правител�?ми. �?а україн�?ьких земл�?х, що переходили під поль�?ьку корону, утворювали�?ь 6 адміні�?тративно-територіальних одиниць: Белзьке, Брацлав�?ьке, Волин�?ьке, Київ�?ьке, Поділь�?ьке і Ру�?ьке воєвод�?тва. Литов�?ька автономі�? залишала�?ь в питанн�?х �?уду, вій�?ька, бюджету та адміні�?труванн�? на земл�?х �?уча�?ної Литви і Білору�?і.

Карта Речі По�?политої, 1569 рік
�?дміні�?тративний поділ Речі По�?политої, 1619 рік
Люблін�?ька уні�?
Литов�?ький �?татут 1588 року і �?луцький по�?�?

Релігійні питанн�?

Пі�?л�? публікації 31 жовтн�? 1517 року Мартином Лютером �?воїх «95 тез» Європою прокотила�?ь хвил�? Реформації. Право�?лавні ієрархи мало відрізн�?ли�?ь від розкритикованих католицьких, тому попул�?рні�?ть проте�?тантизму �?ильно зро�?тала на теренах України, разом із поширенн�?м гумані�?тичної культури епохи Відродженн�?. У католицькій Польщі в цей ча�? розгорнули �?вою ді�?льні�?ть контреформі�?т�?ький орден єзуїтів Ігнаті�? Лойоли. Головною їхньою ді�?льні�?тю було про�?вітництво, вони за�?новували чи�?ленні колегіуми�— релігійні навчальні заклади. 1573 року була укладена Варшав�?ька конфедераці�?, що визначила за�?ади релігійної терпимо�?ті в державі. З боку право�?лав'�? про�?вітителем ви�?тупив кн�?зь Ко�?т�?нтин Ва�?иль О�?трозький, �?кий запро�?ив з Мо�?кви друкар�? Івана Федорова до Львова, щоб той 1574 року уперше видав право�?лавні книги ру�?ькою мовою�— «�?по�?тол» і «Буквар». Вже через 2 роки він за зразком єзуїт�?ьких колегіумів у О�?трозі за�?новує �?лов'�?но-греко-латин�?ьку школу, першим ректором �?кої �?тав Гера�?им Смотрицький. 1586 року брат�?тво ру�?ьких ремі�?ників і купців Львова отримало автономію (�?тавропігію), 1586 року відкрило вла�?ну школу й викупило друкарню Федорова. Релігійні питанн�? �?причинили бум полемічної літератури (Гера�?им та Мелетій Смотрицькі, Іван Вишен�?ький, Петро Скарґа, Іпатій Потій). 1582 року папа рим�?ький Григорій XIII наказав виправити юліан�?ький календар. За новим григоріан�?ьким пропу�?кало�?ь 10 днів, через що між католиками й право�?лавними виникла розбіжні�?ть у відзначанні релігійних �?в�?т й поглибив�?�? розкол. �?а шл�?ху право�?лавного про�?вітництва з миру �?тали церковні ієрархи Іпатій Потій та Кирило Терлецький, що очолили тих, хто заради о�?оби�?тої вигоди вирішив шукати �?оюзу із католицькою церквою. 1596 року була підпи�?ана церковна Бере�?тей�?ька уні�?, що утворила греко-католицьку церкву (католицькі догмати, право�?лавні обр�?ди, влада папи рим�?ького) й розколола Київ�?ьку митрополію, право�?лавні в державі залишили�?ь поза законом. 1599 року Іпатій Потій �?тав першим греко-католицьким митрополитом, відкрив �?емінарію в Бере�?ті. Того ж року у Вільно право�?лавна та проте�?тант�?ька шл�?хта уклали договір про �?пільну боротьбу. 1613 року пред�?то�?телем греко-католиків �?тав Йо�?иф Рут�?ький, �?кий урівн�?в в �?тату�?і ру�?ькі школи та єзуїт�?ькі колегіуми, реорганізував чернецтво, �?творив орден �?в�?того Ва�?илі�?.

Іпатій Потій
Ва�?иль-Ко�?т�?нтин О�?трозький
«�?по�?тол» — перша друкована україн�?ька книга
Києво-Печер�?ький мона�?тир
Петро Могила
Києво-Могил�?н�?ька академі�? на поштовій марці України

1620 року кошовий отаман Петро Конашевич-Сагайдачний доміг�?�? того, щоб єру�?алим�?ький патріарх Феофан III, що повертав�?�? з Мо�?кви пі�?л�? ви�?в�?ти мо�?ков�?ьким патріархом Філарета, ви�?в�?тив митрополитом Київ�?ьким, Галицьким та в�?і�? Ру�?и Йова Борецького. По �?мерті Йова 1631 року митрополичу кафедру очолив Петро Могила, що працював над зміцненн�?м владної вертикалі в�?ередині право�?лавної церкви, відновив ді�?льні�?ть щорічних церковних �?оборів, обмежив вплив шл�?хти, впор�?дкував ді�?льні�?ть мона�?тирів, 1632 року за�?нував Києво-Могил�?н�?ьку академію.

Козаччина

Докладніше: Україн�?ьке козацтво

Супроти татар�?ьких набігів на північній межі Дикого Пол�? з �?ел�?н, що р�?тували�?ь від закріпаченн�? на великих фільварках формують�?�? козацькі ватаги. Своєрідними «дверима» в Поле з боку гу�?то за�?еленого Середнього Подніпров'�? були пороги Дніпра, а за порогами починав�?�? �?из. Річище тут було за�?і�?не безліччю о�?тровів, a Дніпро розділ�?в�?�? на рукави, утворюючи чи�?ельні озера, затоки й протоки�— Великий Луг. Слово «козак» тюрк�?ького походженн�? й означає «вільну людину». «Козакуванн�?» пол�?гало й у землероб�?тві, рибаль�?тві, тваринництві й полюванні, ча�? від ча�?у вони �?упроводжували �?хідні каравани. Перша пи�?емна згадка про козаків датуєть�?�? 1492 роком, що напали на турецький корабель у Дніпровому гирлі. Зро�?танн�? чи�?ельно�?ті козацьких ватаг та їхні набіги на землі Крим�?ького хан�?тва �?творювали по�?тійну напругу у відно�?инах між литов�?ькими кн�?з�?ми і ханом (пізніше О�?ман�?ькою імперією). 1556 року магнат Дмитро Байда Вишневецький заради боротьби з кочовиками за�?новує першу козацьку �?іч, дерев'�?ну укріплену залогу, за порогами Дніпра на о�?трові Мала Хортиц�?. Перша документальна згадка про �?іч зу�?трічаєть�?�? у «В�?е�?вітній хроніці» Мартина Бель�?ького. 1559 року, перебуваючи на �?лужбі мо�?ков�?ького цар�? Івана Грозного воює �?зов у пониззі Дону, а 1570 року запоріжці тут за�?новують Черка�?ький городок, першу �?толицю Дон�?ького козацтва. Робив також походи на Молдову, був �?хоплений о�?манами і �?трачений через підвішуванн�? на гаку 1562 року. За �?вої ді�?нн�? �?тав попул�?рним героєм у�?ної народної творчо�?ті.

Запорожці мали вій�?ьково-демократичний у�?трій політичного житт�?, у�?і питанн�? вирішували на загальних радах шл�?хом одно�?тайного прийн�?тт�?, керівні органи були виборними�— отамани та козацька �?таршина. З ча�?ом вна�?лідок по�?тупового майнового розшаруванн�? �?таршина дедалі більше перебирала на �?ебе владні важелі, відбувало�?ь розшаруванн�? й віддаленн�? від бідної ча�?тини�— голоти, �?іроми. Етнічний �?клад козаків був дуже �?трокатим, і окрім ру�?ьких людей, що �?тановили більші�?ть, тут було багато татар, мо�?ковитів, пол�?ків, угорців і німців. Кн�?зь Ва�?иль-Ко�?т�?нтин О�?трозький з метою приборканн�? козацтва обрав інший шл�?х й першим почав їх винаймати за платню �?к прикордонників. Поль�?ький король Сигізмунд II �?вгу�?т 1572 року прийн�?в на державну �?лужбу 300 реє�?трових козаків під проводом Яна Бадов�?ького, а 1578 року інший король, Стефан Баторій розширив загін до 500 найманців із базою в Трахтемирові. Реє�?тровц�?м надали р�?д привілеїв: �?амоуправлінн�?, вла�?ний виборний гетьман (Ян Оришов�?ький), право володіти землею. Запорозькі ж козаки перебували на нелегальному �?тановищі. Мор�?ькі походи козаків на чайках значно у�?кладнювали відно�?ини Речі По�?политої із О�?ман�?ькою імперією. Ці во�?жі козаків призвели до того, що 1589 року татари здій�?нили один з найбільших набігів на Україну. Султан Мурад III погрожував приве�?ти 200 ти�?. вершників, �?кщо пол�?ки не покінчать з козаками. Ве�?н�?ний �?ейм 1590 року прийн�?в ухвалу «Пор�?док щодо низовиків та України», що му�?ила �?лужити гарантією вз�?тих перед �?ултаном зобов'�?зань «виве�?ти українних людей з �?изу в�?іх».

Україн�?ькі землі в XV �?толітті
Мала Хортиц�?
Дмитро Байда Вишневецький
Козак Мамай
«Запорожці пишуть ли�?та турецькому �?ултану», Ілл�? Ріпин, 1880 рік

Розширенн�? магнатами вла�?них земель призводило до збройних �?утичок і цілих пов�?тань. Так на Київщині впродовж 1591—1593 років вирувало пов�?танн�? під проводом гетьмана реє�?тровців, колишнього �?луги О�?трозьких, Криштофа Ко�?ин�?ького через землі Білоцерків�?ького �?таро�?тва. Пов�?танн�? було придушене загонами магнатів під проводом Северина �?аливайка, �?кий невдовзі �?ам підн�?в 10 ти�?. козаків на боротьбу із шл�?хтою впродовж 1594-1596 років, через не�?проможні�?ть ур�?ду оплатити уча�?ть козаків вій�?ькову уча�?ть в ав�?тро-турецькій війні в Молдові та Угорщині. Приборкати козацьку армію вдало�?�? лише регул�?рними �?илами польного гетьмана Стані�?лава Жолкев�?ького. Сейм оголо�?ив козаків злочинц�?ми i ворогами держави, але вже невдовзі змушений був звертати�?ь по допомогу боєздатного й дешевого вій�?ька у війнах проти Швеції, Мо�?ков�?ького цар�?тва та з турками. Великі загони реє�?тровиків Самійла Кішки у�?пішно воювали під ча�? поль�?ько-швед�?ької війни в Лівонії у 1601—1602 років, a невдовзі широким полем активно�?ті реє�?трових, низових і дон�?ьких козаків �?тали землі Мо�?ковщини під ча�? Смути.

Уча�?ник мо�?ков�?ьких походів кошовий отаман Петро Конашевич-Сагайдачний, про�?лавив �?ебе у мор�?ьких походах козацьких ватаг на човнах-«чайках», �?кі грабували портові мі�?та, звільн�?ли бранців, а 1616 року через 7 �?толіть повторили походи ру�?ьких дружин і пограбували передмі�?т�? Стамбулу. Того ж року звільнили велику кількі�?ть рабів в Кафі. 1618 року вій�?ька Сагайдачного допомогли відбити в Мо�?кви Чернігівщину і Сіверщину. Така активні�?ть козаків на морі �?причинила Хотин�?ьку війну 1620—1621 років між турками і пол�?ками. Перемогти 300 ти�?. армію турків в Хотин�?ькій битві знов допомогли козаки Сагайдачного.

Монета України при�?в�?чена Северину �?аливайку
Петро Конашевич-Сагайдачний
Козацька чайка на поштовій марці У�?Р
�?така козацької флотилії на турецькі галери в Криму
План Кодацької фортеці

У першій половині XVII �?толітт�? земельні володінн�? поль�?ької шл�?хти з роду Потоцьких, Замой�?ьких, Калинов�?ьких, Конецполь�?ьких та ін. �?�?гають меж козацьких займищ у �?тепу, що призводить до пр�?мого збройного проти�?то�?нн�? між великими землевла�?никами та вільними козаками, лави �?ких поповнили реє�?тровці, чи�?ельні�?ть �?ких пі�?л�? війни зменшили з 40 до 3 ти�?. �?евдоволенн�? нерозгл�?нутими петиці�?ми до корол�? переро�?ло на Київщині в ма�?ове покозаченн�? й пов�?танн�? Марка Жмайла 1625 року. У результаті �?кого Куруків�?ькими угодами затвердили 6 козацьких полків реє�?тровців та налаштували їх проти запорожців. 1630 року відбуло�?�? пов�?танн�? Тара�?а Федоровича (Тр�?�?ила). 1635 року французьким інженером Гійомом де Бопланом (автором першої карти України) за наказом �?ейму з метою не допу�?тити �?ел�?н на Січ перед першим дніпров�?ьким порогом було зведено фортецю Кодак. Яку вже за кілька тижнів захопили й зруйнували пов�?талі запорожці Івана Сулими. Впродовж 1637-1638 років відбули�?�? пов�?танн�? Павла Бута (Павлюк), Дмитра Гуні та Якова О�?тр�?нина. Пі�?л�? придушенн�? пов�?тань поль�?ький �?ейм утвердив «Ординацію Вій�?ька Запорізького», що �?ка�?увала в�?і права і привілеї реє�?тровців, відновила фортецю Кодак й �?причинила на 10 на�?тупних років «золотий �?покій».

Україн�?ька козацька держава

Докладніше: Україн�?ька національна революці�? (1648—1676)

Україн�?ьке �?ел�?н�?тво в�?е �?ильніше відчувало гніт покріпаченн�? магнатами, навіть на новоо�?воєних земл�?х пільгові роки закінчували�?ь й розпочинали�?ь звичаєві ути�?ки. Так �?амо мі�?т�?ни в приватних мі�?тах були незадоволені від�?утні�?тю �?амовр�?дуванн�?. Дрібна шл�?хта не бачила рівних можливо�?тей із магнатами. Право�?лавні чітко бачили різницю між вла�?ними правами і правами католиків. У�?е це призвело до по�?тупового у�?вленн�? на�?еленн�?м ру�?ьких воєвод�?тв про �?вою окремі�?ть �?к народу по відношенню до народу поль�?ького королів�?тва та на�?еленню литов�?ького кн�?зів�?тва, що мало дещо відмінні права та умови житт�?. Проте �?к більші�?ть ру�?ького політикуму вже опол�?чила�?ь і покатоличила�?ь, керівна роль у гартуванні політичних ідей і �?тановленні українців �?к окремої нації відійшла до прошарку вільного й озброєного козацтва.

Хмельниччина

Докладніше: Хмельниччина

Приводом до нового козацького пов�?танн�? та закінченн�? «золотого �?покою» �?тав звичайний напад 1647 року чигирин�?ьким під�?таро�?тою Данилом Чаплин�?ьким на хутір Богдана Хмельницького Суботів, під ча�? �?кого було вбито �?ина й захоплено в полон дружину. Хмельницький із �?инами втік на Січ, де вміло переманив на �?вій бік запорожців, �?кі обрали його �?воїм ватажком, заручив�?�? підтримкою 40 ти�?. ногай�?ької кінноти Тугай-бе�? у крим�?ького хана І�?лам �?іре�? III, на початку лютого 1648 року розбив залогу коронного вій�?ька на Січі й розпочав пов�?танн�?. 1648 року було здобуто р�?д перемог над вій�?ьками шл�?хти (Стефана Потоцького і Мартина Калинов�?ького) під Жовтими Водами, Кор�?унем, Пил�?вц�?ми. У бо�?х �?�?краво про�?вив �?ебе «права рука» Хмельницького�— Мак�?им Кривоні�?. Пов�?танн�? підтримав про�?толюд, �?ел�?ни і міщани нападали на маєтки, знищували шл�?хту, католицьких �?в�?щенників та євреїв^{[джерело?]}. Вій�?ька пов�?танців дійшли до Замо�?т�?, де Богдана чекала зві�?тка про вибори �?еймом нового корол�? та призначенн�? воєначальником по�?политого вій�?ька кн�?з�? Яреми Вишневецького. Маючи надію домовити�?ь із новим королем, Богдан відвернув від Варшави й 2 �?ічн�? 1649 року урочи�?то завітав до Києва �?к національний герой через Золоті ворота. Перебуваючи у Києві Богдан значно змінив �?вою позицію з «козацького автономізму» в рамках Речі По�?политої до звільненн�? «з л�?д�?ької неволі… народ уве�?ь ру�?ький… по Львів, Холм і Галич». Домовити�?ь із новообраним королем Яном ІІ Казимиром не вдало�?�?. Влітку 1649 року на допомогу 100 ти�?. пов�?талим українц�?м під Зборовом із вла�?ним вій�?ьком прийшов �?ам І�?лам-�?ірей III. Пі�?л�? домовлено�?тей з татарами король 20 �?ерпн�? прийн�?в Хмельницького з його «Козацькими пунктами». Облога Збаража була зн�?та, і вій�?ька корол�? рушили у напр�?мку Львова, вій�?ька Хмельницького до Києва, а татари до Криму, збираючи �?�?ир. Результатом Зборів�?ької битви �?тали Зборів�?ькі угоди, за �?кими реє�?тр із 40 ти�?. Вій�?ька Запорізького отримував автономію Гетьманщини (Київ�?ьке, Чернігів�?ьке і Брацлав�?ьке воєвод�?тва), обіц�?нку �?ка�?уванн�? бере�?тей�?ької унії, амні�?тії та вигнанн�? євреїв, єзуїтів і поль�?ьких вій�?ьк, �?ка�?овувало�?�? кріпо�?не право та фільваркова �?и�?тема. �?езадоволеними залишав�?�? про�?толюд, що повинен був повернути�?ь до �?воїх панів. Так Україн�?ька держава по�?тає на �?вітовій арені вже �?к �?уб'єкт.

Першим кроком на міжнародній арені Богдана �?к �?амо�?тійної �?или було намаганн�? під ча�? Молдов�?ького походу 1650 року укла�?ти «дина�?тичний шлюб» із молдов�?ьким го�?подарем Ва�?илєм Лупулом, оженити �?вого �?ина Тиміша на його донці Розанді й отримати таким чином �?оюзника у війні із Річчю По�?политою. 28 червн�? 1651 року відбула�?�? найма�?штабніша �?утичка визвольної війни�— битва під Бере�?течком, де вій�?ьку 80-140 ти�?. українців та татар проти�?то�?ло 80-200 ти�?. поль�?ького вій�?ька. Через зраду татар, що полонили Хмельницького, та вправні�?ть поль�?ького вій�?ька козаки від�?тупили. Роль наказного гетьмана вз�?в на �?ебе Іван Богун. Через непорозумінн�? між �?ел�?н�?ькою й козацькою ча�?тинами вій�?ька, було знищено 8�ти�?. вій�?ька, втрачена ча�?тина артилерії, гетьман�?ька булава й печатка. За результатами битви було підпи�?ано Білоцерків�?ькі угоди, за �?кими шл�?хті повертали маєтки у Брацлав�?ькому і Чернігів�?ькому воєвод�?твах, а Гетьманщина обмежувала�?�? лише Київ�?ьким. Удвічі зменшували козацький реє�?тр і заборон�?ли �?амо�?тійну зовнішньополітичну ді�?льні�?ть. �?а�?еленн�? Правобережної України, занепокоєне по�?вою попередніх дідичів, почало кидати �?вої о�?елі й пере�?ел�?ти�?�? на �?хід, на Лівобережж�? й Слобожанщину. Цей документ не був підпи�?аний �?еймом, бо вперше в і�?торії поль�?ького парламентаризму один шл�?хтич �?кори�?тав�?�? �?воїм правом вето.

Карта України, 1648 рік
Богдан Хмельницький
І�?л�?м �?ірей III
«Бій Мак�?има Кривоно�?а з Ієремією Вишневецьким», Микола Самокіш, 1934 рік
Приблизні межі території Гетьманщини

Вже на�?тупного року Богдан Хмельницький зі �?вого боку порушує угоду, йде походом на Молдову, де одружує Тиміша на Розанді, фактично по�?во�?чивши�?ь із литов�?ьким великим гетьманом Янушем Радзивіллом, що одружив�?�? з �?е�?трою Розанди, Оленою. Хмельницький 1653 року перемагає поль�?ьке вій�?ько під Батогом і козацько-татар�?ьке вій�?ько бере в облогу корол�? Яна ІІ Казимира в Жванці. Під ча�? �?кої І�?лам �?ірей не дозволив отримати повну перемогу й розчарував Хмельницького �?к надійний �?оюзник. У результаті було поновлено дію �?татей Зборів�?ької угоди. 11 жовтн�? на проханн�? Богдана Хмельницького Зем�?ький �?обор Мо�?ков�?ької держави ухвалив прийн�?ти Вій�?ько Запорозьке «з городами їх і земл�?ми під го�?удар�? ви�?оку руку».

Союз із Мо�?квою і Швецією

Докладніше: Пере�?�?лав�?ька рада та Швед�?ький потоп

У 8 �?ічн�? 1654 року на Лівому березі Дніпра у Пере�?�?лаві Хмельницький �?кликав раду, на �?кій ча�?тина козаків при�?�?гла на вірні�?ть мо�?ков�?ькому царю Олек�?ію Михайловичу. �?е при�?�?гнули р�?д полковників (Уман�?ький, Брацлав�?ький, Полтав�?ький і Кропив'�?н�?ький) разом із Іваном Богуном, а також духовен�?тво. Делегаці�? бо�?рина Ва�?ил�? Бутурліна привезла рішенн�? Зем�?ького �?обору та відкинула зу�?трічну вимогу козацтва на о�?оби�?ту цар�?ьку при�?�?гу козакам. Рішенн�? Пере�?�?лав�?ької ради було закріплено Березневими �?татт�?ми, в �?ких пропи�?ував�?�? 60 ти�?. козацький реє�?тр та виборні�?ть �?таршини, проголошував�?�? мо�?ков�?ький протекторат, дозвол�?ла�?ь �?амо�?тійна зовнішн�? політика, окрім �?к з Польщею та о�?ман�?ькою Портою. Мо�?ква зобов'�?зала�?�? піти війною на Річ По�?политу, а на кордонах Гетьманщини ви�?тавл�?ли�?ь мо�?ков�?ькі залоги. Таким чином україн�?ьке питанн�? переро�?ло із внутрішньої проблеми у міждержавну. �?аве�?ні 1654 року Мо�?ква захопила Смолен�?ьк і про�?унула�?ь до Березини, розпочала�?ь тривала мо�?ков�?ько-поль�?ька війна. �?а�?тупного року швед�?ький король Карл X Гу�?тав, підбурюваний по�?политою шл�?хтою, що була незадоволена зміцненн�?м королів�?ької влади, зненацька розпочав війну проти Речі По�?политої під ча�? Штурмдорф�?ького перемир'�?. Швед�?ькі вій�?ька окупували Великопольщу, Ліфл�?ндію, Курл�?ндію, во�?ени обложили Краків і вз�?ли штурмом Варшаву. Богдан Хмельницький �?пільно з ро�?ій�?ьким допоміжним корпу�?ом уз�?в в облогу Львів. Король Ян Казимир збіг до ав�?трій�?ької Сілезії. Цей період окупації шведами-лютеранами в поль�?ькій і�?торіографії заведено називати «швед�?ьким потопом». Велику роль у народній партизан�?ькій боротьбі зі �?хизматиками («шарпаній війні») відіграв київ�?ький каштел�?н Стефан Чарнецький, відомий жор�?токими розправами �?к з пов�?танц�?ми, так і з мирним україн�?ьким на�?еленн�?м. Впродовж 1656 року королю вдало�?�? визволити більші�?ть земель і вже в жовтні в �?емежі біл�? Вільна було підпи�?ано мо�?ков�?ько-поль�?ьке Вілен�?ьке перемир'�?, з обіц�?нкою Олек�?ію Михайловичу �?тати поль�?ьким королем пі�?л�? �?мерті Яна Казимира. �?а противагу цьому Хмельницький розгорнув дипломатичну ді�?льні�?ть, результатом �?кої �?тало затвердженн�? в замку Раднат антиполь�?ької коаліції між Семигородом, Швецією, Бранденбургом та Гетьманщиною (разом із Молдовою і Волощиною) і планів першого поділу Речі По�?политої. Смерть Хмельницького 6 �?ерпн�? 1657 року й ав�?трій�?ько-поль�?ьке зближенн�? завадили цим планам.

Руїна

Докладніше: Руїна

Період пі�?л�? �?мерті Богдана Хмельницького від 1657 до 1687 року, що відзначив�?�? розпадом держави, міжу�?обиц�?ми, поділом території по Дніпру між Річчю По�?политою та Мо�?ков�?ькою державою та іноземною інтервенцією, зветь�?�? в україн�?ькій і�?торіографії «Руїною».

По �?мерті Богдана гетьманом було обрано його малолітнього �?ина Юрі�?, а генерального пи�?ар�? Івана Вигов�?ького його регентом. Вигов�?ький пішов на зближенн�? з поль�?ькою шл�?хтою, результатом чого було підпи�?анн�? 16 вере�?н�? 1658 року Гад�?цької угоди, що декларувала перетворенн�? Речі По�?политої на триєдину федерацію Поль�?ької корони, Великого Литов�?ького та Ру�?ького кн�?зів�?тв зі �?пільним �?еймом, вій�?ьком і зовнішньою дипломатією та під керуванн�?м виборного корол�?. Проте вона не була реалізована через опір з боку промо�?ков�?ької опозиції. У жовтні 1658 року мо�?ков�?ький ур�?д зірвав Вілен�?ьке перемир'�? і відновив воєнні дії, захопивши майже в�?ю Білору�?ь і Литву, 1659 року мо�?ков�?ьке вій�?ько було нагло �?пр�?моване на Україну, але 9 липн�? під Конотопом вщент розгромлене �?пільним вій�?ьком Вигов�?ького і крим�?ького хана Мехмед �?ера�? IV. Однак через дії козацької опозиції Якима Сомка, Вигов�?ький змушений був зректи�?�? булави на кори�?ть Юрі�?. �?а новій Пере�?�?лав�?ькій раді 1659 року під охороною мо�?ков�?ького вій�?ька кн�?з�? Трубецького було поглиблено залежні�?ть Запорізького вій�?ька від Мо�?кви. 1660 року біл�? �?дан�?ька було підпи�?ано Олів�?ький мир між Польщею і Швецією. У цей ча�? загони Стефана Чарнецького звільн�?ють Білору�?ь і Литву, під Чудновом пол�?ки оточують загони Шереметьєва та Юрі�? Хмельницького й змушують підпи�?ати Слободищен�?ький трактат. Відбуваєть�?�? поділ козацької України на вірне мо�?ков�?ькому царю Лівобережж�? й прибічників Речі По�?политої на Правому березі Дніпра. Пі�?л�? невдалого походу на Лівий берег проти Якима Сомка, Юрій Хмельницький зрік�?�? булави й по�?триг�?�? в ченці під іменем Гедеон.

1663 року в �?іжині відбула�?ь Чорна рада на �?кій за підтримки Івана Сірка було обрано гетьманом Лівобережж�? Івана Брюховецького. Він підпи�?ав Мо�?ков�?ькі �?татті за �?кими розпочало�?ь омо�?ковщенн�? Лівобережної України. Того ж року гетьманом Правобережж�? обрано Павла Тетерю, �?кий по�?тупив�?�? 1665 року булавою на кори�?ть Петра Дорошенка. 9 лютого 1667 року в �?ндру�?овому, під Смолен�?ьком, між пол�?ками й мо�?ковитами було укладено �?ндру�?ів�?ький мир, за умовами �?кого до Ро�?ії відходила Смолен�?ька земл�? і Лівобережна Україна з Києвом; Запорозька Січ мала перебувати під �?пільним контролем обох держав. У відповідь на поділ України Дорошенко проводить р�?д реформ, набирає наймане вій�?ько �?ердюків і перемагає Брюховецького. �?а раді в Кор�?уні він обираєть�?�? гетьманом «обох берегів Дніпра» і разом із крим�?ьким ханом Мехмед �?ераєм IV у вере�?ні 1668 року оточує загони поль�?ького гетьмана Яна Собе�?ького під Підгайц�?ми. �?ле козацько-татар�?ький �?оюз було порушено походом запорізького отамана Сірка на Крим. Собе�?ький уклав мирні угоди із татарами і козаками. �?а�?тупного року пол�?ки визнали Дорошенка виборним гетьманом. Його не задовольнили поль�?ькі по�?тупки й у березні 1669 року на козацькій раді біл�? Кор�?ун�? Вій�?ько Запорозьке проголо�?ило �?вій перехід під протекторат Порти, в�?і етнічні україн�?ькі землі проголошували�?ь Україн�?ьким �?анджаком. Того ж року гетьманом Лівобережної Гетьманщини обрали Дем'�?на Многогрішного, �?кий підпи�?ав Глухів�?ькі �?татті з Мо�?квою. Прополь�?ька парті�? на чолі із Миколою Ханенком на Правому березі влітку того ж року прийн�?ла на раді під Уманню клейноди від поль�?ького корол�?. Впродовж 1671-1672 років Собе�?ький і Ханенко в�?тановлюють �?вою владу на Поділлі, проте Дорошенко за допомогою турецької та татар�?ької армії Мехмеда IV та Селім �?ера�? бере в облогу Кам'�?нець і Львів. За результатами Бучацького трактату 1672 року Поділл�? відходило О�?ман�?ькій імперії, а Дорошенко перебирав владу на Правобережній Україні. Того ж року на Лівому березі гетьманом обрали Івана Самойловича, �?кий підпи�?ав нові Конотоп�?ькі �?татті, чим значно обмежив �?вою �?амо�?тійні�?ть. 1673 року Собе�?ький розбиває турок під Хотином і обираєть�?�? новим королем Речі По�?политої під іменем Яна III. �?евдачі у війні проти турецько-україн�?ького �?оюзу зму�?или його підпи�?ати вже через три роки під Журавно мир з о�?манами. Петро Дорошенко ж зрік�?�? булави, при�?�?гнув мо�?ков�?ькому царю й �?лужив на за�?ланні в'�?т�?ьким воєводою, гетьманом турецької ча�?тини України знов проголо�?или Юрі�? Хмельницького. Його війна 1677—1681 років із Мо�?квою і Самойловичем розорила Правобережж�?, 1679 року ча�?тину на�?еленн�? депортувала на Лівий берег і Слобожанщину�— Великий згін. Війна закінчила�?ь Бахчи�?арай�?ьким миром й закріпленн�?м Правого берега за Туреччиною. 1683 року поль�?ька армі�? за уча�?ті правобережних козаків на чолі з Семеном Палієм прийшла на допомогу ав�?трій�?ькій армії під ча�? облоги Відн�?. Вій�?ька європей�?ької коаліції в генеральній битві 12 вере�?н�? вщент розгромили турецьку армію й зупинили о�?ман�?ьку ек�?пан�?ію до Європи. 6 травн�? 1686 року в Мо�?кві було підпи�?ано Вічний мир, угоду за �?кою Смолен�?ька земл�?, Лівобережна Україна з Києвом та Запоріжж�? відходили до Ро�?ій�?ької держави, за що вона зобов'�?зувала�?ь допомогти державам Св�?щенної ліги у війні з турками.

Поль�?ько-литов�?ько-ру�?ька держава за проєктом 1658 року
Поділ Речі По�?политої за �?ндру�?ів�?ьким миром
Юрій Хмельницький
Іван Вигов�?ький
Петро Дорошенко
Пам'�?тник козакам у Тюркеншанцпарку, �?в�?трі�?

Саме до цих ча�?ів можна відне�?ти оформленн�? україн�?ької нації, бо до об'єднанн�? з Мо�?ковією мешканці Південної Ру�?і вважали �?ебе «ру�?ькими», але пі�?л�? об'єднанн�? ви�?вило�?�?, що на�?еленн�? «Великої» та «Малої Ру�?і» має великі відмінно�?ті, щоб вважати�?�? єдиним народом. Відтоді мешканці берегів Дніпра почали у�?відомлювати �?ебе �?пільні�?тю, хоч і близькою до ро�?і�?н (мова, релігі�?, і�?торичне корінн�?), але в�?е ж таки окремою, із вла�?ною і�?торією, культурою, мовою, традиці�?ми. Ро�?ій�?ький ур�?д в�?іл�?ко намагав�?�? на�?вні розбіжно�?ті ліквідувати, позбавити «малоро�?ів» і «білору�?ів» оригінальних ри�?, традицій і мови з метою а�?иміл�?ції титульною нацією «великоро�?ів».

Україна, �?к мі�?це не�?кінчених воєн, �?тала джерелом міграційних потоків. О�?вічені право�?лавні обирали мі�?цем за�?то�?уванн�? �?воїх талантів Мо�?кву. Там вони за �?воїм звичаєм за�?новували школи в �?ких навчали грецької мови й латини, знайомили із найкращими здобутками європей�?ької культури. Свого ча�?у митрополит Петро Могила запропонував царю Михайлу за�?нувати мона�?тир і колегію в Мо�?кві, а його �?ин, цар Олек�?ій Михайлович вже �?ам про�?ив про допомогу інтелектуальною елітою заради виправленн�? церковних книг^[37]. Симеон Полоцький �?тав вчителем його дітей, Федора і Петра, а в Мо�?кві було �?творено першу Слов'�?но-греко-латин�?ьку академію^[37]. З ча�?ом україн�?ьке про�?вітництво викликало церковну реформу патріарха �?икона, що призвела до її розколу на �?тарообр�?дників і новообр�?дників^[37]. Визначний україн�?ький культурно-про�?вітницький ді�?ч того ча�?у, Феофан Прокопович був палким прихильником цар�? Петра І. Він заклав теоретичні підвалини ідеї модернізації Ро�?ії на за�?адах о�?віченого аб�?олютизму і підпор�?дкуванн�? право�?лавної церкви владі �?амодержц�?^[37]. Під впливом техніків, інженерів та вій�?ьковиків із Західної Європи та західнору�?ьких вчителів, вчених і право�?лавних монахів від�?тале Мо�?ков�?ьке цар�?тво по�?тупово змінювало віковий ордин�?ький вектор на європей�?ький, �?тавало модернізованою Ро�?ій�?ькою імперією^[37].

Гетьман�?тво Мазепи

Докладніше: Північна війна в Україні

1687 року вна�?лідок Коломацького перевороту Самойловича було у�?унено, гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Мазепу й період Руїни офіційно завершив�?�?. Мазепа підпи�?ав Коломацькі �?татті, що обмежували його владу і по�?илювали мо�?ков�?ьку при�?утні�?ть. Свою політику Мазепа провадив в інтере�?ах �?таршини, �?ка отримувала права, вольно�?ті та маєтно�?ті, а �?ел�?ни натомі�?ть «панщину» (2 дні на тиждень) на кори�?ть �?таршини. Він ті�?но товаришував з ро�?ій�?ьким царем Петром І, допоміг йому захопити турецьку фортецю �?зов й отримати вихід до Чорного мор�?. 1697 року королем Речі По�?политої було обрано �?ак�?он�?ького курфюр�?та Фрідріха �?вгу�?та під ім'�?м �?вгу�?т II. Вже на�?тупного року на о�?оби�?тій зу�?трічі у Раві-Ру�?ькій до війни зі Швецією залучив Петра I. У травні 1699 року на іншому фронті він у Карловиц�?х (�?уча�?на Сербі�?) підпи�?ав із Туреччиною мирну угоду, за �?кою Правобережна Україна повернула�?ь під владу поль�?ької корони й знов за�?елюєть�?�?, а у вере�?ні в Преображен�?ькому під Мо�?квою утворюєть�?�? антишвед�?ька Північна ліга.

1700 року розпочинаєть�?�? Велика північна війна. У липні 1701 року швед�?ький король Карл XII розбив на Західній Двині �?ак�?он�?ько-мо�?ков�?ьке вій�?ько і вдер�?�? до Литви. �?а його бік перейшли найзаможніші магнати Сапєги. У травні 1702 року була захоплена Варшава й �?творено прошвед�?ьку конфедерацію що детронізувала �?вгу�?та II і обрала королем Стані�?лава Лєщин�?ького�— у країні розпочала�?ь громад�?н�?ька війна. У 1702—1704 роках козаки під проводом Семена Палі�? оволоділи Правобережж�?м і укріпили �?вої позиції. Прополь�?ька парті�? запро�?ила допомоги в Ро�?ії. 1704 року Іван Мазепа придушив пов�?танн�? і приєднав ці землі до �?воїх володінь. Під ча�? війни українців по�?илали на приму�?ові роботи, зобов'�?зували утримувати розквартировані вій�?ька, не надаючи навзаєм вій�?ькової допомоги згідно Коломацьких угод, що �?причинило обуренн�? �?еред козаків. 1708 року швед�?ький король з вій�?ьком почав рух на Гетьманщину, тому Мазепа вирішив укла�?ти новий �?оюз, вже зі Швецією, за умовами �?кого утворювало�?�? Україн�?ьке кн�?зів�?тво. Гетьмана підтримало запорізьке козацтво. За це Петро I наказав зруйнувати �?толицю Батурин і Чортомлицьку Січ, а на Мазепу накла�?ти церковну анафему. Вірні царю козаки обрали �?обі гетьманом Івана Скоропад�?ького, �?кий підпи�?ав Решетилів�?ькі �?татті. У вирішальній битві під Полтавою 1709 року швед�?ько-козацьке вій�?ько програло мо�?ков�?ько-малоро�?ій�?ькому. Іван Мазепа разом із Карлом XII від�?тупили в землі О�?ман�?ької імперії на Дні�?тер до Бендер, а 23 ти�?. во�?ків швед�?ької армії капітулювало під Переволочною.

Вз�?тт�? �?зова
Полтав�?ька битва
«Іван Мазепа і Карл XII», Гу�?тав Цедер�?трьом, 1880 рік
Батурин
Кон�?титуці�? Пилипа Орлика

По �?мерті Мазепи 1711 року запорожці на чолі з Ко�?тем Гордієнком обрали �?обі нового гетьмана�— Пилипа Орлика, �?кий уклав з козацтвом першу україн�?ьку кон�?титуцію «Договори і по�?тановленн�? прав і вольно�?тей Вій�?ька Запорозького». Згідно з �?кою відбувало�?ь розділенн�? влади на три �?амо�?тійні гілки: виконавчу (Старшина на чолі з гетьманом), законодавчу (Генеральна Рада) та �?удову. Того ж року у �?оюзі зі швед�?ьким королем, О�?ман�?ькою імперією та Крим�?ьким хан�?твом він здій�?нив невдалий похід на Правобережж�?. Через що ро�?ій�?ька влада в 1711—1713 роках провела новий згін, �?иломіць пере�?еливши до 200 ти�?. о�?іб з Правобережної на Лівобережну Україну, в�?і правобережні полки було ліквідовано, більші�?ть о�?ель зруйновано. Згідно з Прут�?ьким миром та �?дріанополь�?ькою угодою Мо�?ков�?ька держава відмовл�?ла�?ь від претензій на Правобережну Україну, визнавала турецьку юри�?дикцію над Запоріжж�?м.

Див. також: Хан�?ька Україна

Обмеженн�? козацької автономії

Докладніше: Глухів�?ький період в і�?торії Гетьманщини та Ліквідаці�? Запорозької Січі (1775)

�?а Гетьманщині пі�?л�? �?мерті Скоропад�?ького 1722 року наказним гетьманом було обрано Павла Полуботка. Якого невдовзі ув'�?знили в Петербурзі, натомі�?ть �?творивши Малоро�?ій�?ьку колегію, виконавчий орган з 6 ро�?ій�?ьких офіцерів. �?ле �?к тільки 1727 року по�?тала нова загроза з боку О�?ман�?ької імперії, заради заграванн�? із козацькими ма�?ами, колегію ліквідували й дозволили обрати гетьманом Данила �?по�?тола. Він узгодив із царем Рішительні пункти, згідно з �?кими Гетьманщині повертала�?�? відно�?на автономі�?. По його �?мерті 1734 року імператриц�? �?нна Іоанівна �?творила Правлінн�? гетьман�?ького ур�?ду (з 3 козацьких та 3 ро�?ій�?ьких пред�?тавників), що ді�?ло до 1750 року. Голова Правлінн�? в 1740—1741 роках шотландець Джейм�? Френ�?і�? Едвард Кейт ви�?в�?чував перших ма�?онів �?еред пред�?тавників україн�?ької козацької �?таршини. 1750 року, коли імператриц�? Єлизавета заради брата �?вого фаворита Олек�?і�? Розумов�?ького відновила гетьман�?ьку по�?аду, булаву отримав Кирило Розумов�?ький, один з перших україн�?ьких ма�?онів та о�?танній її гетьман. Він повернув �?толицю до Батурина, перетворив �?таршину на шл�?хет�?тво, перетворив козацькі ради на Генеральне зібранн�?, провів �?удову й вій�?ькову реформи. Відомий архітектор того ча�?у, Іван Григорович-Бар�?ький, звів палац Розумов�?ького в Батурині, Собор Різдва Богородиці у Козельці�— чудові приклади україн�?ького бароко. Розумов�?ький був меценатом таких музичних кла�?иків �?вого ча�?у, �?к Мак�?им Березов�?ький, Дмитро Бортн�?н�?ький, �?ртем Ведель.

Кирило Розумов�?ький
Палац Розумов�?ького в Батурині
Територі�? України, 1764 рік
Підпільнен�?ька Січ
Території контрольовані Вій�?ьком Запорізьким наприкінці його і�?нуванн�?
Маніфе�?т Катерини II про ліквідацію Січі
Кубан�?ькі козаки
Фортец�? Св�?тої Єлизавети

�?ова ро�?ій�?ька імператриц�? Катерина II вмовила Кирила повернути�?ь до Петербурга й замі�?ть гетьманату �?творила 1764 року Другу Малоро�?ій�?ьку колегію, було �?ка�?овано полковий у�?трій на Слобожанщині. Під ча�? її ді�?льно�?ті відбула�?ь уніфікаці�? державної �?и�?теми із загальноро�?ій�?ькою, проведено Генеральний опи�? Малоро�?ії, уведено панщину та 1783 року о�?таточно закріпачено �?ел�?н. Було �?творено Київ�?ьке, Чернігів�?ьке, �?овгород-Сівер�?ьке і Харків�?ьке намі�?ництва. Вна�?лідок ро�?ій�?ько-турецької війни 1768—1774 років було підпи�?ано Кючук-Кайнарджій�?ький договір, Крим�?ьке хан�?тво отримало незалежні�?ть від турків, але фактичну окупацію з боку Ро�?ії й приму�?ове ви�?еленн�? хри�?ти�?н (вірмен, греків) у приазов�?ькі �?тепи. О�?танню Запорізьку Січ (Підпільнен�?ьку) було зруйновано 1775 року. Ча�?тина козаків пере�?елила�?�? за Дунай, де з дозволу турецького �?ултана за�?нувала Задунай�?ьку Січ, ча�?тині було дозволено за�?воювати Північний Кавказ і пере�?елити�?�? до Кубані. Більша ча�?тина архіву ліквідованої Січі довгий ча�? зберігала�?�? у фортеці Св�?тої Єли�?авети. Катерина II в таємній ін�?трукції генерал-прокуророві �?енату кн�?зеві В'�?зем�?ькому дала такі у�?тановки: «Мала�? Ро�?�?и�?, Лифл�?нди�?, Финл�?нди�? �?уть провинции, которы�? прав�?т�?�? конфирмованными им привилеги�?ми, нарушать они�? отрешением в�?ех вдруг ве�?ьма непри�?тойно б было… Сии провинции, также и Смолен�?кую, надлежит легчайшими �?по�?обами приве�?ти к тому, чтобы они обру�?ели и пере�?тали бы гл�?деть как волки в ле�?у».

Ро�?ій�?ька колонізаці�? Причорномор'�?

Ро�?ій�?ький кн�?зь Григорій Потьомкін розгорнув колонізацію україн�?ького �?тепу втікачами з інших ча�?тин держави та пере�?еленц�?ми з Балкан (на Запоріжжі за�?новано �?ово�?ербію, на правобережжі Подінців'�?�— Слов'�?но�?ербію). Потьомкіним було за�?новано мі�?та, що в майбутньому �?тануть великими центрами півдн�? України: Катерино�?лав (�?к центр Запорізького краю), Миколаїв (�?к по�?еленн�? корабелебудівників), Хер�?он (у гирлі головної водної артерії�— Дніпра) та Сева�?тополь (вій�?ьково-мор�?ька база Чорномор�?ького флоту). 1783 року, в�?упереч попередньому договору, було ліквідовано Крим�?ьке хан�?тво, о�?таннім ханом �?кої був Шахін �?ерай�— утворена Таврій�?ька обла�?ть. Уна�?лідок ро�?ій�?ько-турецької війни 1787—1791 років, в �?кій Ро�?і�? штурмувала турецькі фортеці (Очаків, Хотин, Ізмаїл) �?олдатами, що їх набрала переважно з україн�?ьких �?ел�?н та безпо�?ередньо за допомоги козаків (�?нтін Головатий, Сидір Білий, Захар Чепіга), до Ро�?ії було приєднано землі між річками Південний Буг та Дні�?тер та закріплено права на Крим. 1795 року за державним наказом шотланд�?ький збро�?р Карл Га�?койн закладає гарматний чавуноливарний завод на мі�?ці �?уча�?ного Луган�?ька. Того ж року в Ли�?ичому �?ру англій�?ьким інженером Тома�?ом Ропером була збудована перша вугільна штольн�?�— розпочала�?ь проми�?лова розробка Донецького кам'�?новугільного ба�?ейну. Бухаре�?т�?ький мир поклав кінець ро�?ій�?ько-турецькій війні 1806—1812 років в �?кій козаки брали уча�?ть з обох боків�— задунай�?ькі та чорномор�?ькі. За його результатами Бе�?�?арабі�? з Буджаком переходили до �?кладу Ро�?ій�?ької імперії. Під ча�? на�?тупної ро�?ій�?ько-турецької війни 1828—1829 років ро�?ій�?ькі вій�?ька вдерли�?ь до Задунай�?ької Січі. Її кошовий отаман (Йо�?ип Гладкий) перейшов на бік ро�?і�?н, за що турецький �?ултан наказав знищити Січ, так завершила�?ь епоха вільного україн�?ького козацтва. Ро�?ій�?ький ур�?д з козаків Гладкого утворив �?зов�?ьке козацьке вій�?ько в Берд�?н�?ьку (ліквідоване 1864 року).

Потьомкін приймає зреченн�? Шахін �?ера�?
Медаль на че�?ть анек�?ії Криму 1783 року
Штурм Очакова 1788 року
Штурм Ізмаїла 1790 року
�?зов�?ькі козаки атакують турецьких піратів

Ліквідаці�? Речі По�?политої

1699 року у Речі По�?политій о�?таточно пере�?тали залиц�?ти�?ь до козаків й ліквідували �?тан �?к пон�?тт�?. Від ути�?ків католицької шл�?хти більше нікому було боронити право�?лавне на�?еленн�?, тому невдовзі виник рух опришків, ватаг розбійників, що ді�?ли в ду�?і Робін Гуда. У 1730—1740 роках у Карпатах найвидатнішим ватажком опришків був Олек�?а Довбуш. Ро�?ій�?ька імператриц�? Катерина II випрохала в поль�?ького корол�? рівних прав дл�? право�?лавних. �?езгодна з цим поль�?ька шл�?хта і �?в�?щенно�?лужителі утворили Бар�?ьку конфедерацію на Поділлі й розпочали репре�?ії щодо некатоликів. У відповідь на це 1768 року Мак�?им Залізн�?к із пов�?танц�?ми з Холодного Яру об'єднав�?�? із загоном козаків Умані під проводом Івана �?онти, так �?палахнуло найма�?штабніше гайдамацьке пов�?танн�?�— Коліївщина. Пов�?танн�? охопило в�?е Правобережж�? та перекинуло�?�? на Волинь, Поділл�? і Полі�?�?�?, але було придушене ро�?ій�?ькими вій�?ьками на проханн�? поль�?ького корол�?.

Реакці�? шл�?хти на �?проби корол�? Стані�?лава Пон�?тов�?ького перетворити олігархічну ре�?публіку на прогре�?ивну кон�?титуційну монархію та реформувати фактичну конфедерацію земель магнатів на централізовану державу призвела до о�?таточного по�?лабленн�? держави й залученн�? �?у�?ідніх держав до вирішенн�? поль�?ького питанн�?. �?аймогутнішими �?у�?ідами Речі По�?политої ви�?вили�?ь німецькі аб�?олюти�?т�?ькі монархії Габ�?бургів, Романових і Гогенцоллернів, що провели наприкінці XVIII �?толітт�? розподіл її земель та о�?таточну ліквідацію Ре�?публіки. 1772 року відбув�?�? перший поділ; 1793 року�— другий, під ча�? �?кого Ро�?ій�?ька імпері�? загарбала Правобережж�?, Східну Волинь, Поділл�? і Брацлавщину; 1795 року відбула�?�? о�?таточна ліквідаці�?, до �?кладу Ро�?ій�?ької імперії увійшла в�?�? Волинь, була значно �?корочена поль�?ька шл�?хта.

Олек�?а Довбуш
Мак�?им Залізн�?к
Дуб Залізн�?ка в Холодному Яру
«Падінн�? Речі По�?политої», Ян Матейко, 1866 рік
Поділи Речі По�?политої

Пі�?л�? приєднанн�? Крим�?ького хан�?тва, трьох поділів Речі По�?политої та р�?ду ро�?ій�?ько-турецьких війн більші�?ть земель �?уча�?ної України опинила�?ь у �?кладі Ро�?ій�?ької імперії. �?а україн�?ьких земл�?х на початку XIX �?толітт�? було утворено 3 генерал-губернатор�?тва, що об'єднували 9 губерній: Малоро�?ій�?ьке (Чернігів�?ька, Полтав�?ька і Харків�?ька губернії), Київ�?ьке (Київ�?ька, Поділь�?ька і Волин�?ька), �?оворо�?ій�?ьке (Катерино�?лав�?ька, Хер�?он�?ька і Таврій�?ька).

Ро�?ій�?ька імпері�?

Перемога у війні над �?аполеоном надихнула членів ма�?он�?ьких лож на ді�?льні�?ть з перетворенн�? Ро�?ії на прогре�?ивну демократичну державу з кон�?титуційним у�?троєм. Пі�?л�? Петербургу найширшим полем ді�?льно�?ті руху декабри�?тів була Україна. Тут 1821 року в Тульчині утворюєть�?�? «Південне товари�?тво», а у �?овоград-Волин�?ькому�— «Товари�?тво об'єднаних �?лов'�?н». 1817 року козаки Бузького вій�?ька ви�?тупили проти переведенн�? їх на вій�?ькові по�?еленн�?, а 1819 року �?палахнуло Чугуїв�?ьке пов�?танн�? вій�?ькових �?ел�?н проти нелюд�?ьких умов житт�?�— аракчеївщини. Під ча�? невдалого грудневого пов�?танн�? декабри�?тів 1825 року в Петербурзі пов�?танн�? Чернігів�?ького полку під проводом Сергі�? Муравйова-�?по�?тола тривало до �?ічн�? 1826 року. �?а Поділлі впродовж 1813—1835 років вирувало гайдамацьке пов�?танн�? У�?тима Кармалюка. Впродовж 1830—1831 років під ча�? Ли�?топадового пов�?танн�? пол�?ки намагали�?ь відродити Річ По�?политу.

Під ча�? чергової турецько-ро�?ій�?ької війни Велика Британі�?, Франці�? та Сардин�?ьке королів�?тво в�?тупили�?�? за О�?ман�?ьку імперію чий протекторат (Волощину) захопила Ро�?і�? і розпочали Крим�?ьку війну 1853—1856 років. З метою знищенн�? Сева�?тополь�?ької вій�?ьково-мор�?ької бази 1854 року мі�?цем об'єднаного пароплавного де�?анту було обрано Євпаторію в Криму. Розпочала�?ь тривала оборона, �?кою керував адмірал Павло �?ахімов, а �?еред героїв був матро�? Петро Кішка. 1855 року �?ел�?ни Київщини невірно трактували набір в ополченн�? �?к поновленн�? козацтва, розпочала�?ь «Київ�?ька козаччина», народний рух �?ел�?н, що запи�?ували�?�? у «козаки», організовували �?амоуправні громади і відмовл�?ли�?�? виконувати повинно�?ті. Здача Сева�?топол�? пі�?л�? поразки на Малаховому кургані, затопленн�? Чорномор�?ького флоту викликали передча�?ну �?мерть Миколи I.

Штаб Чернігів�?ького полку у Ва�?илькові
У�?тим Кармалюк
«Роз�?ічена ро�?ій�?ька ворона в Криму», плакат 1855 року
Колаж о�?новних подій за царюванн�? Олек�?андра II
�?дміні�?тративний поділ україн�?ьких земель, 1900 рік

�?овий імператор Олек�?андр II вз�?в�?�? реформувати країну за західним зразком. Впродовж 1861—1865 років він провів р�?д реформ: земельну (�?ел�?ни пере�?тавали бути вла�?ні�?тю, отримували земельний наділ за викуп і громад�?н�?ькі права), �?удову (з'�?вили�?�? прокурори, адвокати, при�?�?жні та відкриті за�?іданн�?), вій�?ькова (заміна 25-річного рекрут�?тва на 6-річну вій�?ькову повинні�?ть), �?амовр�?дуванн�? (�?ела об'єднували�?ь у воло�?ті, утворювали�?ь виборні зем�?ькі та мі�?ькі управи). �?ле на Правобережжі зем�?тва не уводили�?ь до 1911 року через побоюванн�? поль�?ької �?амоорганізації. Інду�?тріальна революці�? �?причинила швидке зро�?танн�? проми�?лових підприєм�?тв, �?кі потребували працівників, до мі�?т ма�?ово переїзд�?ть �?ел�?ни в пошуках кращої долі. Ро�?те широке майнове розшаруванн�?. Виокремлюєть�?�? буржуазі�?, прошарок нових бізне�?менів і підприємців, на противагу �?ким по�?тають наймані працівники�— пролетаріат. Виокремлюєть�?�? прошарок інтелектуалів, працівників розумової ді�?льно�?ті�— інтелігенці�?. �?а �?елі майнове розшаруванн�? виділ�?є заможних вла�?ників і безземельних наймитів. 1865 року прокладають першу залізницю між мі�?тами Оде�?а і Балта завдовжки 200�км, заради доправленн�? хліба в порт на ек�?порт. �?априкінці XIX �?толітт�? загальна довжина залізничних колій дорівнює 8,5 ти�?. км. �?а Поділлі та Правобережжі відбуваєть�?�? бум вирощуванн�? цукрового бур�?ка, на Лівобережжі�— тютюну. У 1870-х роках британ�?ький підприємець Джон Юз збудував найбільший в імперії металургійний завод на мі�?ці �?уча�?ного Донецька. Розвиток металургії �?понукає проми�?ловому о�?воєнню покладів кам'�?ного вугілл�? Донецького ба�?ейну та залізної руди Криворізького. Паралельно з інду�?тріалізацією, відбувала�?ь і ма�?ована урбанізаці�?. Мі�?та змінюють �?вій вигл�?д: вулиці вкривають бруківкою, з'�?вл�?єть�?�? о�?вітленн�?, електричний зв'�?зок (1854 рік), кінні та електричні трамваї (1892 рік, Федір Піроцький), централізована каналізаці�? (1894 рік, �?дам Струве).

�?аціональне відродженн�?

Докладніше: Україн�?ьке національне відродженн�? та Україн�?ькі політичні організації в Ро�?ій�?ькій імперії

Завд�?ки розширенню кола о�?вічених людей та їхньому про�?вітництву �?тверджують�?�? ідеї прав людини; окремих націй замі�?ть на�?еленн�? з піддан�?твом (націоналізм); народу �?к джерела влади напротивагу одноо�?ібній волі правител�? (демократі�?). Україн�?ьке національне відродженн�? пройшло довгий шл�?х �?тановленн�?. �?а першому етапі, починаючи з другої половини XVIII �?толітт�?, це було фольклорно-етнографічне до�?лідженн�? пред�?тавниками еліти окремішно�?ті україн�?ької нації, вивченн�? її мови, і�?торії, культури й традицій. Яке переро�?ло в культурне про�?вітництво другої половини XIX �?толітт�?, поширенн�? здобутих знань �?еред широких народних ма�?, формуванн�? національного ми�?тецтва, літератури, науки. �?а початку XX �?толітт�? ці проце�?и переро�?тають в політичний етап з формуванн�?м конкретних завдань щодо забезпеченн�? прав українців у в�?іх �?ферах культурного, політичного та економічного житт�?. �?априкінці XVIII �?толітт�? в Україні за європей�?ьким зразком формують�?�? перші ма�?он�?ькі ложі. Початком відродженн�? національної літератури вважаєть�?�? виданн�? 1798 року членом полтав�?ької ма�?он�?ької ложі «Любов до і�?тини» Іваном Котл�?рев�?ьким бурле�?кної «Енеїда», пере�?піву кла�?ичного античного твору. �?авколо за�?нованого 1805 року Ва�?илем Каразіним у Харкові першого універ�?итету гуртуєть�?�? національна інтелігенці�?: видають�?�? фольклорні збірки, перші граматики, перші україн�?ькі пи�?ьменники Петро Гулак-�?ртемов�?ький та Григорій Квітка-О�?нов'�?ненко, математик Михайло О�?троград�?ький. У 1820-х роках з'�?вл�?єть�?�? «І�?торі�? Ру�?ів» Григорі�? Кони�?ького, в �?кій обґрунтовуєть�?�? �?падкоємні�?ть Ру�?и до України, а не північно-�?хідних кн�?зів�?тв, з �?ких по�?тала Мо�?ква й Ро�?і�?. 1834 року відкриваєть�?�? універ�?итет у Києві. 1839 року цар�?ька влада ліквідувала греко-католицьку церкву. 1840 року в Петербурзі друкуєть�?�? «Кобзар» Тара�?а Шевченка. Впродовж 1845—1847 років в Києві підпільно ді�?ло Кирило-Мефодіїв�?ьке брат�?тво, програмним документом �?кого була «Книга бутт�? україн�?ького народу» Миколи Ко�?томарова. Братчики прагнули утворити конфедерацію вільних �?лов'�?н�?ьких ре�?публік і �?ка�?увати кріпацтво. У березні 1847 року ді�?льні�?ть брат�?тва була викрита, члени заарештовані, Тара�? Шевченко відправлений на �?олдат�?ьку �?лужбу до Казах�?тану.

Поштові марки України, при�?в�?чені Котл�?рев�?ькому
і Шевченкові
Харків�?ький універ�?итет
«Книга бутт�? україн�?ького народу», виданн�? 1921 року
Київ�?ький політехнічний ін�?титут
«Театр корифеїв» Кропивницького

Пі�?л�? амні�?тії уча�?ники Кирило-Мефодіїв�?ького брат�?тва організували 1859 року в Петербурзі україн�?ьке культурно-про�?вітницьку громаду, 1861 року розпочали виданн�? журналу «О�?нова». У цей ча�? на Правобережній Україні де�?кі пред�?тавники поль�?ької інтелігенції зародили рух «хлопоманів», що вз�?ли�?�? «ходити в народ», під проводом профе�?ора Володимира �?нтоновича організували в Києві україн�?ьку громаду, а пізніше в Оде�?і, Харкові та багатьох інших мі�?тах. Пі�?л�? пов�?танн�? пол�?ків 1863—1864 років ді�?льні�?ть таких громад заборонили. 1862 року цар�?ький ур�?д заборонив понад 100 україн�?ьких недільних шкіл, а 1863 року міні�?тр внутрішніх �?прав Петро Валуєв видав таємний циркул�?р із заборони викори�?танн�? україн�?ької мови поза побутом. 1866 року відкриваєть�?�? універ�?итет в Оде�?і (з �?ким пов'�?зана ді�?льні�?ть нобелів�?ького лауреата Іллі Мечникова та його учн�? Данили Заболотного), політехнічні ін�?титути в Києві, Харкові та Катерино�?лаві. У цей ча�? працювали україн�?ькі і�?торики Микола Ко�?томаров, Володимир �?нтонович, Дмитро Яворницький, Михайло Грушев�?ький («І�?торі�? України-Ру�?и»). В літературі відзначають�?�? Марко Вовчок, Іван �?ечуй-Левицький, Пана�? Мирний. Впродовж 1873—1876 років у Києві Південно-західний відділ імператор�?ького Ро�?ій�?ького географічного товари�?тва видав 7 томів наукових «Запи�?ок», випу�?кав журнал «Киев�?кий телеграф». Його ді�?чами були Павло Чубин�?ький і Михайло Драгоманов. Поширенн�? друкованих за�?обів інформації активізує політичне житт�?. Вигартовують�?�? ліберальні, кон�?ервативні, національні та �?оціалі�?тичні течії політичної думки. Багато літератури завозить�?�? з Галичини. 1876 року Олек�?андр II видав Ем�?ький указ, �?ким обмежувало�?�? викори�?танн�? україн�?ької мови в Ро�?ії, заборон�?ло�?�? виданн�? книг україн�?ькою мовою, завезенн�? з-за кордону, театральні по�?тановки і�т.�д. Вна�?лідок репре�?ій ро�?ій�?ького царату з 1870-х центр національного руху перемі�?тив�?�? до Галичини.

Михайло Драгоманов емігрував до Швейцарії, де поширював ідеї «громадів�?ького �?оціалізму» та �?творенн�? загальноєвропей�?ької конфедерації народів із Україною, �?к �?кладовою ча�?тиною. Впродовж 1880-х років члени київ�?ької громади намагали�?ь продовжувати про�?вітницьку ді�?льні�?ть, але тільки ро�?ій�?ькою мовою на �?торінках ча�?опи�?у «Кіев�?ка�? �?тарина». �?а противагу поміркованій течії, радикальні націонал-патріоти, прихильники національної автономії, утворили 1891 року Брат�?тво тара�?івців, одним з членів �?кого був Бори�? Грінченко. 1882 року в Єли�?аветграді почала працювати перша профе�?ійна трупа акторів під керівництвом Марка Кропивницького�— «театр корифеїв» (Марі�? Заньковецька, Микола Садов�?ький та Пана�? Сак�?аган�?ький). У музичному ми�?тецтві працювали Семен Гулак-�?ртемов�?ький, Микола Ли�?енко, Соломі�? Крушельницька. Україн�?ькі пред�?тавники нової течії модернізму про�?вили �?ебе в архітектурі (Влади�?лав Городецький), поезії (Михайль Семенко), пи�?ьмен�?тві (Ольга Кобил�?н�?ька, Іван Франко, Ле�?�? Українка, Михайло Коцюбин�?ький), мал�?р�?тві (Олек�?андр Мурашко, Іван Труш, Казимир Малевич). Україн�?ькі магнати і меценати, �?лчев�?ькі, Терещенки та Ханенки зробили великий вне�?ок у збиранні та примноженні ми�?тецької �?падщини, доброчин�?тві.

�?в�?трій�?ька імпері�?

У результаті поділів Речі По�?политої землі Червоної Ру�?і відійшли �?в�?трій�?ькій імперії. 1772 року була утворена нова адміні�?тративна одиниц�? Королів�?тво Галичини та Володимирії (Лодомерії)^[a]. Марі�?-Терезі�? та її �?ин Йо�?иф II відразу провели р�?д реформ мі�?цевого �?амовр�?дуванн�?, управлінн�?м відтепер займали�?�? німецькі чиновники, а не мі�?цеві шл�?хтичі, у мі�?тах запроваджували�?ь виборні мі�?ькі ради та призначали�?ь магі�?трати, обирав�?�? пред�?тавницький орган краю�— �?ейм. Греко-католиків урівн�?ли в правах з римо-католиками, відновили ді�?льні�?ть Львів�?ького універ�?итету, дозволили навчанн�? в школах рідною мовою та знищили о�?оби�?ту залежні�?ть �?ел�?н�— кріпацтво, але зберегли панщину. Пі�?л�? �?пільних воєнних дій Ро�?ії та �?в�?трії проти О�?ман�?ької імперії 1774 року Буковина відійшла Відню. Прот�?гом 1786—1849 років вона перебувала в �?кладі Галичини, а 1862 року її було перетворено на окремий коронний край імперії. 1781 року ці�?ар Йо�?иф II видав указ, �?ким у�?і парафії та мона�?тирі в межах ав�?трій�?ької Буковини було об'єднано в одну єпархію та підпор�?дковано єпи�?копові До�?ифеєві Хере�?кулу, 12 грудн�? єпи�?коп�?ьку катедру було перене�?ено до Чернівців. Під ча�? �?аполеонів�?ьких війн, 1809 року було утворено королів�?тво Галичини та Лодомерії^[b], а Люблін�?ька земл�? і Західна Волинь відійшли до Варшав�?ького герцог�?тва, �?ке 1815 року поглинула Ро�?і�?, по�?тупивши�?ь Тернопіль�?ьким краєм. 1846 року до Галіції приєднали кн�?зів�?тва Краків�?ьке та О�?венциму і Затору.

Більші�?ть на�?еленн�? україн�?ьких етнічних земель �?тановили ру�?ини (ендоетнонім українців). Проте в Галичині значну ча�?тку �?тановили також пол�?ки (о�?обливо у Західній) й євреї, на Буковині�— румуни, а на Закарпатті�— угорці. Держ�?лужбовц�?ми й управлінц�?ми пов�?юдно були німці. Су�?піль�?тво ділило�?�? на �?тани: шл�?хту, духовен�?тво, міщан та �?ел�?н. Українці �?кладали переважно �?ел�?н�?тво, великі мі�?та були на�?елені неукраїнц�?ми, й єдиним «�?оціальним ліфтом» дл�? них була можливі�?ть отримати духовний �?ан. Греко-католицькі �?в�?щенники завд�?ки реформам отримали можливі�?ть здобувати вищу духовну о�?віту у �?емінарі�?х Європи на рівні з католиками. Тому �?аме вони �?тали на чолі про�?вітницького національного руху, так званими «будител�?ми». Видатним ді�?чем цього руху був Олек�?андр Духнович, що видав 1847 року перший буквар ру�?ин�?ькою мовою «Книжица читална�? дл�? начинающих». 1816 року в Перемишлі виникло товари�?тво галицьких греко-католицьких �?в�?щенників. Його член Іван Могильницький першим почав проголошувати проповіді україн�?ькою. 1833 року �?туденти Львів�?ького універ�?итету, Маркі�?н Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький за�?нували літературний гурток «Ру�?ька трійц�?». Який 1836 року видав альманах народної та вла�?ної творчо�?ті «Ру�?алка Дні�?трова�?», майже уве�?ь тираж �?кої вилучили. Принизливий �?оціальний та майновий �?тан провокував чи�?ленні бунти. Так 1831 року Закарпатт�?м прокотили�?�? холерні бунти; у 1843—1844 роках на Буковині Лук'�?н Кобилиц�?, так званий «гуцуль�?ький король», підбурив �?ел�?н до �?амозахопленн�? па�?овищ.

Королів�?тво Галичини та Володимирії
Буковина у �?кладі �?в�?тро-Угорщини
Лук'�?н Кобилиц�?
«Ру�?алка Дні�?трова�?»
Олек�?андр Духнович
Театр Україн�?ької Бе�?іди

Поширенн�? ліберально-демократичних ідей у першій половині XIX �?толітт�? підживлював національне відродженн�?, у німецьких імпері�?х�— національне відродженн�? �?лов'�?н та пан�?лов'�?н�?ький рух. 1848 рік вибухнув �?ерією національно-визвольних рухів у Європі�— «Ве�?на народів». Було �?кликано перший парламент�— Рейх�?таг, одним з депутатів �?кого �?тав і Лук'�?н Кобилиц�?. Громад�?ни отримали права на �?вободу �?лова, друку та зборів. Дл�? �?ел�?н �?ка�?ували панщину, їм викупали земельні наділи, вони отримували громад�?н�?ькі права. 1848 року у Празі було �?кликано Слов'�?н�?ький з'їзд. Україн�?ький національний рух очолила Головна Ру�?ька Рада на чолі зі �?в�?щенником Григорієм Яхимовичем, �?кою було розпочато випу�?к першої україномовної газети�— «Зор�? Галицка». ГРР �?кликала Собор ру�?ьких учених у Львові, що утворив Галицько-Ру�?ьку матицю. Ру�?ький рух проти�?то�?в поль�?ькій національній ідеї, а тому знайшов підтримку в німецької адміні�?трації. Того ж року придушено пов�?танн�? пол�?ків у Львові, а пов�?танн�? угорців во�?ени 1849 року за допомоги вій�?ьк ро�?ій�?ького імператора Миколи I. Завд�?ки іноземному капіталові в �?ередині XIX �?толітт�? в районі Бори�?лава та Дрогобича розпочинаєть�?�? видобуток нафти (до 4�% �?вітового видобутку). 1861 року до Львова прокладають першу залізницю, а через 3 роки в ньому починає ді�?ти перший профе�?ійний театр Україн�?ької Бе�?іди.

1867 року �?в�?трій�?ька імпері�? перетворила�?ь на дуалі�?тичну кон�?титуційну монархію двох народів�— �?в�?тро-Угорщину. В �?кій Галичина й Буковина залишали�?ь в �?в�?трії, а Закарпатт�? відходило угор�?ькій короні. У Галичині владу на мі�?ц�?х та �?кликаному �?еймі відразу перебрали пол�?ки, що �?причинило кризу ідеї «ру�?ин�?тва» та позицій кон�?ервативного греко-католицтва. �?а противагу ідеї «ру�?ин�?тва» виникли течії, �?кі розгл�?дали ру�?инів �?к ча�?тину поль�?ької, великоро�?ій�?ької (мо�?квофіль�?тво) та загальноукраїн�?ької нації (українофіль�?тво). У Львові 1868 року утворило�?�? культурно-про�?вітницьке товари�?тво народовців «Про�?віта», 1873 року літературне товари�?тво, що 1892 року було перетворено на �?аукове товари�?тво імені Шевченка. 1875 року утворено Чернівецький універ�?итет. Впродовж 1860-1870-х років рух мо�?квофілів за підтримки цар�?ького ур�?ду зайн�?в провідні позиції в культурному житті. Пі�?л�? переходу громади �?ела Гнилички 1882 року до право�?лав'�?, ав�?трій�?ький ур�?д почав розгл�?дати ді�?льні�?ть мо�?квофілів �?к підривну. 3 1880-х років на Буковині розпочало�?�? �?правжнє україн�?ьке відродженн�?, �?ке очолили пред�?тавники народов�?ького напр�?мку в �?у�?пільному ру�?і: Степан Смаль-Стоцький, Омел�?н Попович, Микола Ва�?илько.

Демографічний вибух та брак потреби робочої �?или в неінду�?тріалізованих мі�?тах імперії викликав першу хвилю еміграції на захід. Країнами-акцепторами �?тали: СШ�? (найбільше Пен�?ільвані�?), Канада (Онтаріо, Манітоба, Са�?качеван, �?льберта), Бразилі�? (Парана), �?ргентина (Гран-Чако і Мі�?ьйоне�?), �?в�?тралі�?. Хто не бажав мігрувати об'єднували�?ь у кооперативи, 1883 року у Львові за ініціативи Ва�?ил�? �?агірного �?творено перший кооператив «�?ародна торгівл�?». 1885 року було утворено �?ародну Раду, а вже через 5 років її лідер, Юліан Романчук пішов на угоду з пол�?ками і німц�?ми в обмін на культурно-о�?вітні по�?тупки та кілька мі�?ць у парламенті. Радикальні �?оціалі�?ти на чолі з Іваном Франком та Михайлом Павликом 1890 року у відповідь утворюють партію РУРП. 1899 року на її базі утворило�?�? дві нові�— У�?ДП і УСДП. Один з лідерів о�?танньої, Юліан Бачин�?ький, уперше через ідеї марк�?изму в �?воїй праці 1895 року «Україна irredenta» виголо�?ив необхідні�?ть повної незалежно�?ті України «від С�?ну по Кавказ!». Його підтримав через 5 років харків�?ький адвокат Микола Міхнов�?ький в праці «Само�?тійна Україна»�— «Одна, єдина, нероздільна, вільна, �?амо�?тійна Україна від гір Карпат�?ьких аж по Кавказькі».

�?афтові проми�?ли Бори�?лава
Світова мапа україн�?ької діа�?пори
Митрополит �?ндрей Шептицький
Члени �?аукового товари�?тва Шевченка
Зліт україн�?ьких «�?околів»

Зліт україн�?ьких «�?околів»

До початку Першої �?вітової війни вдало�?�? українізувати ¾ початкових шкіл на Галичині. 1900 року �?ндре�? Шептицького було обрано новим митрополитом греко-католицької церкви. Він зайн�?в чітку проукраїн�?ьку позицію й �?тав моральним авторитетом дл�? українців. Того ж року Кирило Трильов�?ький �?творив пожежно-руханкову організацію «Січ». Іван Бобер�?ький попул�?ризував �?портивне товари�?тво «Сокіл-Батько» та �?каут�?ький Пла�?т. 1907 року в імперії було запроваджено загальне виборче право.

�?овітн�? і�?торі�?

Докладніше: �?овітн�? і�?торі�? України

1900 року на програмних �?амо�?тійницьких іде�?х Міхнов�?ького було утворено політичну Революційну україн�?ьку партію (РУП), �?ка дала початок трьом іншим: 1902�— У�?П (Міхнов�?ький), 1904�— УСДС (Міленів�?ький), 1905�— УСДРП (Винниченко, Петлюра). 1904 року утворено дві ліберальні партії: УДП (Євген Чикаленко) та УРП (Сергій Єфремов, Бори�? Грінченко), �?кі під ча�? на�?тупної революції об'єднали�?�? в УДРП. �?а україн�?ьких земл�?х ді�?ли й загальноро�?ій�?ькі політичні партії: е�?ери, РСДРП меншовиків та більшовиків (Володимир Ленін), кадети та чорно�?отенці.

Перша ро�?ій�?ька революці�?

Докладніше: Революці�? 1905—1907

У 1900—1903 роках вна�?лідок інтен�?ивної інду�?тріалізації відбула�?ь перша економічна криза перевиробництва. Вна�?лідок чого по�?илила�?ь монополізаці�? та погіршенн�? умов праці робітників. Ро�?ій�?ько-�?пон�?ька війна на Далекому Сході 1904—1905 років була програна, замі�?ть демон�?тративної перемоги й «підйому морального духу» перетворила�?ь на загальні депре�?ивні на�?трої. 9 �?ічн�? 1905 року з подій Кривавої неділі, роз�?трілу мирної демон�?трації робітників у Санкт-Петербурзі, розпочала�?ь Перша ро�?ій�?ька революці�?. Це �?тало приводом дл�? ма�?ових �?трайків, що паралізували Ро�?ій�?ьку імперію. Одноча�?но �?ел�?ни захоплювали лі�?и й маєтки. �?а панцернику «Потьомкин» на Чорномор�?ькому флоті відбуло�?�? пов�?танн�? мор�?ків, �?ке підхопили �?апери в Києві. У грудні збройне пов�?танн�? у Дебальцевому підіймають залізничники, у Києві пов�?талі робітники твор�?ть вла�?ну ре�?публіку. У відповідь на революцію маніфе�?том від 17 жовтн�? 1905 року Миколою II дарували�?ь громад�?н�?ькі права й �?кликаєть�?�? перший парламент�— Державна дума. Українці починають українізувати народну о�?віту, поширюєть�?�? ді�?льні�?ть «Про�?віт», за�?новуєть�?�? газета «Хлібороб» та ін. Пі�?л�? парламент�?ьких виборів наве�?ні 1906 року україн�?ькі депутати в Думі, �?ка проі�?нувала лише 2 мі�?�?ці, утворюють вла�?ну фракцію, Україн�?ьку парламент�?ьку громаду, �?ку очолює зем�?ький адвокат Ілл�? Шраг. У другій Думі, �?ка проі�?нувала 3 мі�?�?ці, 1907 року 47 українців знов утворили фракцію й повторили вимоги культурно-політичної автономії України та розширенн�? �?фер вжитку україн�?ької мови. �?овим виборчим законом було значно обмежено коло виборців, тому до третьої Думи вже потрапили здебільшого кон�?ервативні контрреволюційні �?или, національне відродженн�? згортало�?ь, переходило до підпілл�? (ТУП), ширили�?ь шовіні�?тичні та анти�?еміт�?ькі на�?трої (�?права Бейлі�?а).

З 1906 по 1911 рік міні�?тр внутрішніх �?прав імперії Петро Столипін проводить аграрну реформу, �?ка руйнувала традиційний �?ел�?н�?ький общинний уклад й формувала «хутір�?ький» одноо�?ібний. Такою можливі�?тю, переважно в �?тепу, �?кори�?тала�?ь чверть україн�?ького �?ел�?н�?тва. Іншою ідеєю, пере�?еленн�?м до Сибіру та на Далекий Схід �?кори�?тало�?ь більше 1�млн українців, утворили�?�? Сірий та Зелений Клини, заклавши о�?нову аграрного на�?еленн�? цих країв. За �?вою жор�?тку позицію проти революційних і національних рухів («Менше заарештовувати, більше �?тріл�?ти») був убитий 1911 року в Київ�?ькій опері.

Перша �?вітова війна

Докладніше: Україна в Першій �?вітовій війні

�?а початку XX �?толітт�? Британі�? та Франці�? повні�?тю перекроїли колоніальний �?віт ринків �?ировини й збуту проми�?лової продукції на �?вою кори�?ть і утворили «�?ердечну угоду»�— �?нтанту, до �?кої залучили й Ро�?ій�?ьку імперію. �?ові інду�?тріальні локомотиви, �?імеччина, �?в�?трі�? та Італі�? залишили�?ь без ринків збуту �?воєї продукції, �?кі утворили Трої�?тий �?оюз на противагу �?нтанті�— міжнародна напруга по�?илила�?ь. Пізніше, пі�?л�? виходу Італії, до �?оюзу були залучені Туреччина і Болгарі�?, а �?оюз перейменовано на Четверний. Пі�?л�? вбив�?тва 28 червн�? 1914 року на�?тупника ав�?тро-угор�?ького пре�?толу ерцгерцога Франца-Фердинанда в Сараєво �?ерб�?ьким націоналі�?том Гаврило Принципом, Сербі�? не змогла задовольнити ультиматум �?в�?тро-Угорщини, �?ка розпочала війну. Ро�?і�?, �?к �?оюзник Сербії, розпочала мобілізацію, на що �?імеччина 1 �?ерпн�? оголо�?ила війну вже Ро�?ії�— розпочала�?�? Перша �?вітова війна. Вже 2 �?ерпн�? у Львові на чолі з Ко�?тем Левицьким було �?творено Головну україн�?ьку раду, �?ка підтримала німців у війні проти Ро�?ії. З членів товари�?тв «Сокіл», «Січ» та «Пла�?т» утворено добровольчий легіон Україн�?ьких �?ічових �?трільців (УСС). Впродовж 1914—1916 років �?ічові �?трільці відзначили�?ь в обороні Ужоцького перевалу, бо�?х за Маківку та Ли�?оню. Іммігранти-наддніпр�?нці (Дмитро Донцов, Ва�?иль Дорошенко) утворили Союз визволенн�? України. У Ро�?ій�?ькій імперії �?оціалі�?ти підтримали вла�?ну імперію у війні, а по�?туповці через 2 роки вичікуванн�? за�?вили позицію нейтралітету. 1914 року в результаті Галицької битви цар�?ькі вій�?ька зайн�?ли Галичину, утворили генерал-губернатор�?тво й розпочали гонінн�? на українофіль�?тво. 1915 року в результаті Горлицького прориву Ро�?і�? від�?тупила, а в травні-червні 1916 року відбув�?�? Бру�?илов�?ький прорив і нова окупаці�? ча�?тини Галичини. У Ро�?ії різко зро�?ла ча�?тка вій�?ькового виробництва коштом цивільного, одноча�?ні регул�?рні �?трайки робітників поєднували�?�? із загрозою продовольчої кризи. У лютому 1917 року в Петербурзі пі�?л�? хлібних бунтів �?тала�?�? Лютнева революці�?, імператор Микола II зрік�?�? пре�?толу, влада у �?толиці перейшла до Тимча�?ового ур�?ду, було проголошено ре�?публіку й оголошено про �?кликанн�? У�?тановчих зборів. �?а мі�?ц�?х влада зо�?ереджувала�?ь в радах робітників і �?олдатів, в �?ких більшовикам вдало�?�? в�?тановити контроль через популі�?т�?ьку пропаганду.

Вій�?ьково-політичні блоки в Європі, 1914 рік
Україн�?ькі �?ічові �?трільці
Олек�?ій Бру�?илов у Рівному
Бої за Козьову
Козаки в Карпатах

Україн�?ька революці�?

Докладніше: Україн�?ька революці�?, Україн�?ька Центральна Рада, Рад�?н�?ько-україн�?ька війна (1917—1921) та Рад�?н�?ька окупаці�? України

4 (17 березн�?) 1917 року в Києві за ініціативи по�?туповців пред�?тавники найбільших україн�?ьких політичних �?ил утворили �?пільний координаційний орган�— Центральну Раду. Головою заочно був обраний профе�?ор Михайло Грушев�?ький, �?кого тимча�?ово замін�?в Володимир �?ауменко. Значну ча�?тину депутатів �?тановили е�?ери та меншовики^[38]. Рада швидко заручила�?ь підтримкою широкого кола народних ма�? і �?тала головним пред�?тавницьким органом україн�?ької нації�— її першим парламентом. У квітні проведено В�?еукраїн�?ький національний конгре�? 700 делегатів, �?кі ви�?ловлюють підтримку Центральній Раді. Головою переобирають Михайла Грушев�?ького, а за�?тупниками �?оціал-демократа Володимира Винниченка та радикального ліберала Сергі�? Єфремова. Центральну Раду підтримують В�?еукраїн�?ький вій�?ьковий з'їзд, �?кий утворив Україн�?ький генеральний вій�?ьковий комітет (Симон Петлюра); �?ел�?н�?ькі з'їзди, що над�?илають �?воїх депутатів, через що було утворено Малу Раду, �?к окремий виконавчий комітет. Винниченку, �?к делегатові від Центральної Ради, Тимча�?овий ур�?д Ро�?ії відмовив у перемовинах про автономію. Тому в червні 1917 року Рада �?вої умови проголошує у Першому універ�?алі та �?кликає В�?еукраїн�?ькі у�?тановчі збори. Утворено ур�?д�— Генеральний �?екретаріат, на чолі з Винниченком. Пі�?л�? порозумінн�? із Тимча�?овим ур�?дом Ро�?ії у липні було проголошено Другий універ�?ал, �?кий закріплював автономію України в �?кладі Ро�?ії та права інших народів України (поль�?ького, єврей�?ького і ро�?ій�?ького), пред�?тавницькі органи �?ких наді�?лали пі�?л�? того �?воїх делегатів до Центральної Ради. Проти універ�?алу ви�?тупили �?амо�?тійники полку імені Полуботка, чий ви�?туп придушити допомогли ро�?ій�?ькі вій�?ька. У жовтні добровольчі загони територіальної �?амооборони об'єднали�?�? в рух «Вільного козацтва» і провели з'їзд на �?кому обрали поче�?ним гетьманом Павла Скоропад�?ького. У червні 1917 року Тимча�?овий ур�?д намагав�?�? втілити плани на�?тупу на фронті, але «червневий на�?туп» провалив�?�?, бо вій�?ька були вже вкрай деморалізовані, ширили�?�? пацифі�?т�?ькі на�?трої, зро�?тало дезертир�?тво та націоналізаці�? вій�?ькових ча�?тин.

Будівл�? Центральної Ради
Михайло Грушев�?ький
Перший Універ�?ал
Козацький конгре�? у Чигирині, 1917 рік
Ви�?туп полуботківців у Києві

У�?Р

Докладніше: Україн�?ька �?ародна Ре�?публіка та Україн�?ька �?ародна Ре�?публіка Рад

У жовтні більшовикам вдало�?�? здій�?нити заколот у Петербурзі, а Другий В�?еро�?ій�?ький з'їзд рад його підтримав. Більшовики утворили Раду народних комі�?арів на чолі з Володимиром Леніним. Перший декрет більшовиків був «Про мир» (відозва до вій�?ькових зупини війну), а другий�— «Про землю» (на підтримку �?амозахопленн�? �?ел�?нами земель), що значно збільшило авторитет такої влади. �?априкінці жовтн�?�— на початку ли�?топада 1917 року більшовики Донба�?у вз�?ли владу в Луган�?ьку, Макіївці, Горлівці, Краматор�?ьку. У Києві натомі�?ть 7 (20) ли�?топада Третім універ�?алом проголошуєть�?�? �?амо�?тійна Україн�?ька �?ародна Ре�?публіка в �?кладі федеративної Ро�?ії на теренах 9 україн�?ьких губерній. Декларували�?ь �?оціалі�?тичні обіц�?нки про мир, �?оціалізацію землі, 8-годинний робочий день, національну автономію меншин та амні�?тію політичних в'�?знів. В�?еукраїн�?ький з'їзд рад у грудні 1917 року в Києві на противагу В�?еро�?ій�?ькому не підтримав більшовиків, проте ви�?ловив�?�? на підтримку Центральної Ради. Тоді більшовики 24-25 грудн�? на вла�?ному з'їзді у Харкові проголошують іншу У�?РР і розпочинають «війну з буржуазією». Дл�? поширенн�? �?вого впливу на південні губернії та Дон, що знаходили�?�? під контролем отамана Каледіна, ур�?д більшовиків �?творює Південний революційний фронт під командуванн�?м Володимира �?нтонова-Ов�?ієнка. У �?ічні червоні вій�?ька �?нтонова-Ов�?ієнка та Михайла Муравйова, оголо�?ивши ультиматум Центральній Раді, йдуть на Київ, в �?кому �?палахнуло пов�?танн�? робітників заводу «�?р�?енал». �?а придушенн�? пов�?танн�? було кинуто боєздатні загони, а в бою під Крутами розгромлено недо�?відчених захи�?ників Києва, �?тудентів та кур�?антів. 22 �?ічн�? 1918 року, за декілька діб до від�?тупу з Києва, Центральна Рада в Четвертому універ�?алі проголо�?ила незалежні�?ть України. 8 лютого 1918 року червоні вій�?ька Михайла Муравйова вз�?ли Київ і вчинили жахливу різанину, жертвами �?кої �?тали до 3 ти�?. о�?іб.

Проголошенн�? Третього універ�?алу
Січневе пов�?танн�?
Бере�?тей�?ький �?епаратний мир з Центральними державами
Мапа У�?Р, �?ічень 1918 рік

У лютому 1918 року в Бере�?ті підпи�?ано мирну угоду між У�?Р та Центральними державами. За умовами �?кої Центральні держави визнавали незалежні�?ть У�?Р та Центральну Раду, до України приєднували�?�? землі Холмщини та Бере�?тейщини, надавала�?ь допомога у боротьбі з більшовиками в обмін на по�?тачанн�? продоволь�?тва. �?а початку березн�? Центральна Рада повертаєть�?�? до Києва, німецькі й ав�?трій�?ькі вій�?ька виход�?ть на �?хідний кордон У�?Р (ліні�? Стародуб�— Риль�?ьк�— Білгород�— Валуйки�— Кантемирівка�— Ро�?тов), загони Петра Болбочана звільн�?ють Крим і в квітні на корабл�?х Чорномор�?ького флоту підіймають україн�?ькі прапори. 29 квітн�? 1918 року на о�?танньому за�?іданні Центральна Рада приймає Кон�?титуцію.

Україн�?ька Держава

Докладніше: Україн�?ька Держава

У день прийн�?тт�? кон�?титуції У�?Р на Хлібороб�?ькому конгре�?і в Києві кон�?ервативно-монархі�?т�?ькі �?или проголошують Україн�?ьку Державу, вій�?ькову диктатуру гетьмана Павла Скоропад�?ького, колишнього генерал-лейтенанта цар�?ької армії, що �?пирала�?ь на вій�?ькову підтримку �?імеччини. Центральна Рада була розпущена, Раду міні�?трів очолив Федір Лизогуб. Гетьману вдало�?�? налагодити роботу державного апарату, нормалізувати роботу фінан�?ової та �?удової �?и�?тем, повернуто приватну вла�?ні�?ть на землю, �?ка�?овано 8-годинний робочий день, розпочато українізацію культурного житт�?, за�?новано Україн�?ьку академію наук на чолі з Володимиром Вернад�?ьким, Київ�?ький та Кам'�?нець-Поділь�?ький універ�?итети. У червні 1918 року було підпи�?ано мирну угоду із більшовиками, але визнанн�? від країн �?нтанти здобути не вдало�?�?. 11 ли�?топада 1918 року закінчила�?ь Перша �?вітова війна, �?імеччина підпи�?ала принизливі умови миру, її вій�?ька покинули Україну. Гетьману довело�?ь шукати зовнішньої підтримки у �?нтанти, він погодив�?�? на утворенн�? В�?еро�?ій�?ької федерації народів.

Павло Скоропад�?ький
Петро Болбочан під ча�? зу�?трічі з �?ічовими �?трільц�?ми в Запоріжжі
Ювілейна монета, при�?в�?чена 100-річчю �?�?�?У
Карта Європи, 1919 рік

Відновленн�? У�?Р і громад�?н�?ька війна

Докладніше: Директорі�? У�?Р, Україн�?ька Соціалі�?тична Рад�?н�?ька Ре�?публіка та Пов�?тан�?ький рух України (1918–1921)

Ур�?д Скоропад�?ького без підтримки німців був повалений антигетьман�?ьким пов�?танн�?м під командуванн�?м Симона Петлюри. 14 грудн�? 1918 року була відновлена Україн�?ька �?ародна Ре�?публіка на чолі з Директорією�— колективним органом �?оціалі�?тичної опозиції до влади гетьмана. �?а чолі �?кої �?тають прорад�?н�?ький Володимир Винниченко та проантант�?ький Симон Петлюра. О�?танній зумів мобілізувати 100 ти�?. вій�?ько, �?ке у битві під Мотовилівкою розбило вій�?ько Скоропад�?ького. 18 грудн�? Директорі�? зайн�?ла Київ, а Скоропад�?ький, зрікши�?ь булави, евакуював�?�? до �?імеччини. У лютому 1919 року під ударами загонів Червоної армії Директорі�? покидає Київ, й від�?тупає на захід. У пошуках порозумінн�? із країнами �?нтанти з ур�?ду вивод�?ть прорад�?н�?ького Винниченко та р�?д �?оціалі�?тів.

У Білгороді во�?ени 1918 року на чолі з Георгієм П'�?таковим був утворений ур�?д УСРР. У березні III В�?еукраїн�?ький з'їзд рад у Харкові прийн�?в Кон�?титуцію УСРР, за �?кою Україну проголошено країною рад. В�?�? влада зо�?ереджуєть�?�? в руках делегатів з'їздів, що відбувають�?�? періодично, а в період між ними владою наділ�?єть�?�? ВУЦВК під головуванн�?м Григорі�? Петров�?ького (одного з майбутніх організаторів Голодомору). Головою ур�?ду призначено Хри�?ти�?на Раков�?ького. �?а початку червн�? у�?і рад�?н�?ькі ре�?публіки уклали «вій�?ьково-політичний �?оюз» і формальна незалежні�?ть була �?ка�?ована, розпочато втіленн�? політики «воєнного комунізму». 1918 року більшовики за�?нували вла�?ну партію ВКП(б), з метою розбудови «�?вітлого комуні�?тичного майбутнього», заради радикальної перебудови �?у�?піль�?тва вони прагнули роздмухати «полум'�? �?вітової революції». Ін�?трументом до�?�?гненн�? цілей вони обрали націоналізацію в�?ього майна, �?ка�?уванн�? приватної вла�?но�?ті, «червоний терор» проти «кла�?ових ворогів», карткову �?и�?тему розподілу товарів, ек�?пропріацію хліба в �?ел�?н�— продрозкладку, обов'�?зкову загальну трудову повинні�?ть.

Ур�?д Директорії У�?Р
Ур�?д УСРР
Григор'єв і �?нтонов-Ов�?ієнко, 1919 рік
Дибенко і Махно, 1919 рік

Дибенко і Махно, 1919 рік
Симон Петлюра і Євген Коновалець приймають при�?�?гу �?ічових �?трільців

Ма�?ове невдоволенн�? воєнним комунізмом переро�?тає в �?ел�?н�?ькі пов�?танн�?, найбільше з �?ких в Єли�?аветграді у травні 1919 року очолив отаман �?икифор Григор'єв. Добровольча армі�? Білого руху під командуванн�?м генерала �?нтона Денікіна за допомоги �?ил �?нтанти вити�?кувала більшовиків з півдн�?, повертаючи �?тарі цар�?ькі пор�?дки. У результаті на�?тупу вій�?ьк ЗСПР були зайн�?ті Донба�?, Катерино�?лав, Харків та Оде�?а. У липні цим �?кори�?тала�?ь армі�? У�?Р і розпочала вла�?ний на�?туп, 30 �?ерпн�? вона звільнила Київ. �?ле вже на�?тупного дн�? до �?толиці зайшли денікін�?ькі вій�?ька зі �?ходу. Через �?уперечно�?ті між командуванн�?м Дієвої армії У�?Р та УГ�? �?тала�?�? «київ�?ька ката�?трофа», коли україн�?ькі вій�?ька опинили�?ь у «трикутнику �?мерті» між пол�?ками, білогвардійц�?ми та комуні�?тами. 1 ли�?топада командири УГ�? вирішують перейти на �?торону Денікіна, а Петлюра з Директорією виїзд�?ть до Варшави. Ча�?тина вій�?ьк на чолі з Михайлом Омел�?новичем-Павленком з грудн�? 1919 по травень 1920 року продовжує боротьбу партизан�?ькими за�?обами�— «Перший зимовий похід». Дії 40 ти�?. бійців Революційно-пов�?тан�?ькій армії отамана-анархі�?та �?е�?тора Махна на півдні України, в тилу денікінців, дозволили комуні�?там на початку грудн�? 1919 року перейти в контрна�?туп. Вій�?ька білогвардійців під командуванн�?м Петра Врангел�? від�?тупили й за�?іли в Криму. За третьої �?проби окупувати Україну більшовики вз�?ли �?обі на озброєнн�? вже національні га�?ла, незалежні�?ть УСРР, обов'�?зкове знанн�? україн�?ької мови в�?іма членами партії. До �?кладу УСРР з управлін�?ьких міркувань було приєднано Східний Донба�?.

ЗУ�?Р

Докладніше: Західноукраїн�?ька �?ародна Ре�?публіка та Поль�?ько-україн�?ька війна (1918—1919)

Во�?ени 1918 року українці Галичини утворили Україн�?ьку національну раду, а молоді офіцери�— Центральний вій�?ьковий комітет (Дмитро Вітов�?ький). 1 ли�?топада 1918 року україн�?ькі вій�?ькові захопили владу у Львові (Ли�?топадовий чин) і вже 13 ли�?топада проголо�?или Західноукраїн�?ьку �?ародну Ре�?публіку. Президентом ре�?публіки �?тав Євген Петрушевич, а главою ур�?ду�— Ко�?ть Левицький. У ре�?публіці вдало�?�? налагодити державне житт�?, впровадити україн�?ьку мову �?к державну, 8-годинний робочий день, передачу земель �?ел�?нам без викупу, гарантувати культурну автономію іншим народам, прове�?ти вибори до органів влади. �?ле в�?е це приходило�?ь впроваджувати в умовах поль�?ько-україн�?ької війни. �?а базі ветеранів Легіону �?ічових �?трільців було �?творено Україн�?ьку галицьку армію (УГ�?). 22 �?ічн�? 1919 року на Софій�?ькому майдані в Києві було урочи�?то проголошено �?кт Злуки двох україн�?ьких держав, У�?Р та ЗУ�?Р. Проте пол�?ки дуже швидко відбили Львів, а наве�?ні 1919 року, за допомогою 60-ти�?. вій�?ька інтернованих Францією пол�?ків з німецької армії під проводом генерала Галлера, розпочали на�?туп. УГ�? від�?тупила за Збруч, на початок червн�? 1919 майже в�?�? ЗУ�?Р була окупована Польщею, Румунією і Чехо�?ловаччиною. У червні УГ�? провела у�?пішну Чортків�?ьку офензиву, проте розвинути на�?туп не вдало�?�?. УГ�? повернула за Збруч дл�? з'єднанн�? з ча�?тинами У�?Р. Ча�?тина вій�?ьк опинила�?�? у Чехо�?ловаччині, де �?тала відома під назвою «україн�?ької бригади». 21 квітн�? 1920 року Польща і Україна домовили�?�? про те, що кордон має проходити по річці Збруч. За рішенн�?м повоєнної Паризької мирної конференції західноукраїн�?ькі землі вирішено було передати до �?кладу новоутвореної Польщі. І�?нуванн�? �?оціалі�?тичної України, колишнього �?оюзника Центральних держав, уможливлювало�?ь лише в ролі буфера з більшовицькою Ро�?ією. �?е лишаючи надії на перемогу Білого руху в Ро�?ії, офіційно �?хідний кордон Польщі країнами �?нтанти було затверджено лише 1923 року. Того ж року ур�?д ЗУ�?Р в екзилі �?амоліквідував�?�?. За умовами мирних конференцій Бе�?�?арабі�? переходила під владу Румунії, а Закарпатт�?�— Чехо�?ловаччини.

Територі�? проголошеної ЗУ�?Р
Старшини УГ�?
Проголошенн�? акту Злуки на Софій�?ькому майдані в Києві
Україн�?ькі землі в �?кладі Польщі

Поль�?ько-рад�?н�?ька війна

Докладніше: Поль�?ько-рад�?н�?ька війна

У квітні 1920 року Петлюрі у Варшаві вдаєть�?�? домовити�?ь із лідером Польщі, Юзефом Піл�?уд�?ьким щодо �?пільної боротьби проти більшовиків за визнанн�? поль�?ько-україн�?ького кордону за Збручем (Варшав�?ька угода) і вже 7 травн�? поль�?ько-україн�?ькі вій�?ька відбили Київ. Проте кінна армі�? Семена Будьонного швидко повернула Київ та Правобережну Україну, перетнула поль�?ький кордон і впритул наблизила�?ь до Варшави. Лише �?пільні дії поль�?ько-україн�?ьких вій�?ьк у Варшав�?ькій битві 1920 року зуміла зупинити більшовиків й вр�?тувати Польщу від розгрому�— «диво на Ві�?лі». Пі�?л�? рад�?н�?ько-поль�?ького перемир'�? у жовтні-ли�?топаді 1920 року Червоній армії під командуванн�?м Михайла Фрунзе, за допомоги вій�?ьк Махна, вдало�?�? прорвати�?ь до Криму, розбити залишки Білої армії й вчинити найма�?овіший «червоний терор» по відношенню до �?воїх політичних �?упротивників.

Піл�?уд�?ький і Петлюра, 1920 рік
Ридз-Сміглий і Петлюра у звільненому Києві
Захоплені рад�?н�?ькі знамена пі�?л�? Варшав�?ької битви
Карта Європи, 1923 рік

У �?ічні 1921 року між Польщею, УСРР та РСФРР було підпи�?ано Ризький мир, за �?ким Польща визнавала ур�?д УСРР, за що отримувала Волинь та Галичину. Дл�? У�?Р це означало крах Варшав�?ького договору. Ча�?тини армії У�?Р під проводом Юрі�? Тютюнника у ли�?топаді 1921 року розпочали «Другий зимовий похід», але зазнали поразки у битві під Базаром. О�?танн�? велика �?проба збройного проти�?то�?нн�? більшовикам була здій�?нена пов�?танц�?ми Холодно�?р�?ької ре�?публіки 1922 та Патріотичного куреню 1923 року.

Міжвоєнний період

Рад�?н�?ька окупаці�? України

Докладніше: Україн�?ька Рад�?н�?ька Соціалі�?тична Ре�?публіка

1921 року більшовикам Україн�?ької �?оціалі�?тичної рад�?н�?ької ре�?публіки (УСРР) зі �?толицею в Харкові вдало�?�? в�?тановити �?вою владу над більші�?тю україн�?ьких земель. Це ознаменувало поразку Україн�?ької національної революції. 30 грудн�? 1922 року РРФСР, УСРР, ЗСФРР та БСРР підпи�?али угоду про �?творенн�? Союзу Рад�?н�?ьких Соціалі�?тичних Ре�?публік. Вищі органи федерації відповідали за зовнішню політику, збройні �?или, тран�?порт і зв'�?зок, централізовану економічну політику. Столицею нової країни проголошувала�?ь Мо�?ква. У �?ічні 1924 року була прийн�?та перша Кон�?титуці�? СРСР, 1929 року нова Кон�?титуці�? УСРР офіційно затвердила входженн�? ре�?публіки до �?кладу Рад�?н�?ького Союзу.

За даними перепи�?у 1920 року на�?еленн�? Рад�?н�?ької України �?тановило 25,5�млн о�?іб, з них �?іль�?ьких жителів 20,9�млн, а мі�?ьких 4,6�млн^[39]. Тривав проце�? втрати етнічних україн�?ьких земель: 1924 року Таганрог був переданий до �?кладу РРФСР, по�?тупово було а�?имільовано україн�?тво Кубані, Стародубщини та Слобожанщини. �?аціональний рух Визвольних змагань 1917—1921 років продовжував розвивати�?�? не лише на західноукраїн�?ьких земл�?х, але й на теренах центральної та південно-�?хідної України. Відомим є, наприклад, пов�?тан�?ький рух у Холодному Ярі, �?кий замовчував�?�? рад�?н�?ькою пропагандою.

Ствердженн�? рад�?н�?ької влади

Докладніше: �?ова економічна політика та Коренізаці�?

У 1921—1923 роках на півдні Україні та Ро�?ії, що традиційно були о�?новними по�?тачальниками зерна, вна�?лідок грабіжницької ек�?пропріації хліба заради мі�?ьких робітників, розпочав�?�? голод. Голодувало приблизно 3,5�млн україн�?ьких �?ел�?н, �?ких вр�?тувала міжнародна �?пільнота та доброчинні організації, такі �?к �?мерикан�?ька адміні�?траці�? допомоги. 1921 року було проголошено нову економічну політику (нову по відношенню до воєнного комунізму)�— химера �?оціалізму й капіталізму. Повертала�?ь торгівл�? й грошові відно�?ини, наймана прац�?; продрозвер�?тка на �?елі замінювала�?ь фік�?ованим продуктовим податком; збиткові підприєм�?тва передавали�?ь до приватної вла�?но�?ті, централізовані галузеві главки державних підприєм�?тв замінювали територіальні тре�?ти. Уна�?лідок такої політики та завд�?ки приватній ініціативі проми�?лові�?ть та �?іль�?ьке го�?подар�?тво швидко відновили�?ь та перевершили показники 1913 року, з'�?вив�?�? прошарок заможних людей�— «непмани» та «куркулі» (на �?елі). 1925 року було проголошено кур�? на інду�?тріалізацію, що надалі вартувала мільйонів життів, а 1928 року �?ЕП було повні�?тю згорнуто.

І�?торичний прапор пов�?танців Холодного �?ру під ча�? Євромайдану
«Шевченків�?ьке �?в�?то», М. Бойчук, 1920 рік
�?дміні�?тративні зміни території України впродовж 1921—1994 років
�?ктори театру «Березіль»
Довженко, Гордієнко та Хвильовий
Меморіальна дошка Ва�?илю Липків�?ькому

Рад�?н�?ькою владою здій�?нювала�?ь кампані�? з ліквідації непи�?емно�?ті �?еред доро�?лого на�?еленн�?�— лікнеп. З 1923 року більшовики провод�?ть нову національну політику�— коренізацію (варіант дл�? України�— українізаці�?), що дозволило понизити граду�? націонал-політичної напруги й дало шан�? про�?вити �?ебе націонал-комуні�?тичним ді�?чам, �?кі вважали, що подолати відчуженн�? між �?ел�?н�?твом та владою можна лише, �?кщо о�?танн�? заговорить мовою цього народу. 80�% КП(б)У не були етнічними українц�?ми, вони різко ви�?тупали проти такої політики. Проте �?відомі наркоми о�?віти УСРР Олек�?андр Шум�?ький та Микола Скрипник по�?лідовно впроваджували цю політику. До кінц�? 1920-х років, україн�?ька мова �?тала державною; ча�?тка українців �?еред державних �?лужбовців перевищила ½; орієнтовно ¾ навчальних закладів навчали україн�?ькою. Українізаці�? дала поштовх до початку Україн�?ького національного відродженн�? (Роз�?тріл�?не відродженн�?). �?ктивно розвивало�?ь україн�?ька культурно-ми�?тецька �?фера: �?творено робітниче (Гарт) та �?ел�?н�?ьке літературне об'єднанн�? (Плуг), Ланка (пізніше М�?РС), В�?ПЛІТЕ, театр «Березіль» (Ле�?ь Курба�?), 1927 року �?творено Київ�?ьку кіно�?тудію (Олек�?андр Довженко), художник Михайло Бойчук започаткував нову школу�— «бойчукізм». До України повертали�?ь політичні емігранти (Михайло Грушев�?ький). З 1919 року з мовчазної згоди більшовицької влади ді�?ла У�?ПЦ під керівництвом митрополита Ва�?ил�? Липків�?ького. Економі�?т Михайло Волобуєв у �?воїй праці «До проблеми україн�?ької економіки» обґрунтував колоніальний �?тату�? україн�?ької економіки та наголо�?ив на необхідно�?ті змін. Микола Хвильовий, закликаючи орієнтувати�?�? на західну культуру, виголо�?ив знамените га�?ло «Геть від Мо�?кви!». Пізніше, рад�?н�?ька пропаганда назве ці проце�?и «націонал-ухильництвом», в �?кому націонал-комуні�?ти «переоцінили і перебільшили значенн�? мі�?цевих о�?обливо�?тей».

Ствердженн�? тоталітарного режиму

Докладніше: Інду�?тріалізаці�? УРСР 1920—1930-х років, Колективізаці�? в УРСР, Сел�?н�?ькі пов�?танн�? 1929—1932 та Голодомор в Україні (1932—1933)

По �?мерті Леніна 1924 року, розпочала�?�? внутрішньопартійна боротьба за владу. Йо�?ип Сталін, по�?лідовно розправивши�?ь з Троцьким, Каменєвим, Зінов'євим, Бухаріним, Риковим, Том�?ьким, розпочав епоха утвердженн�? тоталітарного режиму�— повного контролю над у�?іма �?ферами житт�? людини та ді�?льно�?ті �?у�?піль�?тва. Сталін у�?вл�?в рад�?н�?ьку державу �?к фортецю, звіду�?іль оточену ворогами, що готові напа�?ти в будь-�?кий момент, тому більшовики перейшли від ідей �?вітової революції до побудови комунізму в окремо вз�?тій державі. 1928 року Сталін отримав в�?ю повноту політичної влади й розпочав втілювати вла�?ні ідеї в житт�?. Було проголошено перший п'�?тирічний план розвитку народного го�?подар�?тва. Внутрішн�? політика �?концентрувала�?ь на проведенні фор�?ованої інду�?тріалізації. Дл�? �?творенн�? міцної продовольчої бази на �?елі було вирішено прове�?ти колективізацію�— �?творити колго�?пи, а �?амо�?тійне �?ел�?н�?тво перетворити на державних �?іль�?ьких пролетаріїв. У перший же рік було проведено показовий �?удовий проце�? (Шахтин�?ька �?права) над «буржуазними шкідниками» у вугільній проми�?лово�?ті. Запроваджено карткову �?и�?тему, введено �?оціалі�?тичні змаганн�?, розпочато пропаганду а�?кетизму й «зат�?гуванн�? па�?ків».

�?а �?елі за підтримки комнезамів було розкуркулено 70�% го�?подар�?тв заможніших одно�?ельців, вна�?лідок чого заворушенн�? та пов�?танн�? охопили у�?і округи УСРР. В�?ього упродовж 1930 в Україні органами ДПУ було зафік�?овано 4098 ма�?ових ви�?тупів.^[40] Відповідальні�?ть за це Сталін переклав на мі�?цевих активі�?тів. Во�?ени 1931 року приму�?ову колективізацію відновили, куркулів виган�?ли й депортовували з �?іл. Уна�?лідок па�?ивного �?противу й неврожаю було зірвано завищені плани хлібозаготівлі, а рад�?н�?ька влада вирішила вижати з �?ел�?н «за планом». В Україні цей план втілювали В'�?че�?лав Молотов, Лазар Каганович, Стані�?лав Ко�?іор. 1932 року прийн�?то «закон про п'�?ть коло�?ків»^[41], �?творювали�?ь надзвичайні комі�?ії із хлібозаготівель, «підприєм�?тва-�?аботажники» зано�?или�?ь на «чорні дошки», в голодних забирали о�?таннє. Одноча�?но уведено па�?портну �?и�?тему з пропи�?кою, вій�?ькові й загони міліції блокували можливі�?ть покинути окремі �?ела й територію УСРР та Кубані дл�? безпа�?портних �?ел�?н. Уна�?лідок Голодомору 1932—1933 років померло приблизно 4,65�млн людей (15�% на�?еленн�?). Демографічні втрати покривали за рахунок пере�?еленців з Ро�?ії, наприклад, найбільша �?таниц�? на Кубані, Уман�?ька, �?тала Ленінград�?ькою. Сам факт голоду замовчували і приховували �?к від міжнародної �?пільноти, так і від решти громад�?н Союзу. Одноча�?но в Україні було уведено в ек�?плуатацію підприєм�?тва, що �?кладають кі�?т�?к її проми�?лово�?ті й донині (ДніпроГЕС, Криворіж�?таль, Запоріж�?таль, �?зов�?таль, Харків�?ький турбінний і тракторний, Луган�?ький паровозобудівний заводи). Велика депре�?і�? в СШ�? та �?вітова економічна криза переконали рад�?н�?ьке керівництво в правильно�?ті кур�?у, �?ким рухала�?ь країна.

Будівництво Дніпров�?ької ГЕС
Миколаїв�?ький елеватор, найбільший в Європі на той ча�?
Ком�?омолець охорон�?є відібране в �?ел�?н зерно
Жертви Голодомору на вулиц�?х Харкова
Родина Крушельницьких, �?к �?имвол роз�?тріл�?ного відродженн�?

1930 року було викрито ді�?льні�?ть неі�?нуючої антирад�?н�?ької організації на чолі з Сергієм Єфремовим, заарештовано 474 україн�?ьких науковц�? та релігійних ді�?ча. 1931 року викрито ді�?льні�?ть неі�?нуючого «Україн�?ького національного центру». Того ж року «�?амоліквідовано» У�?ПЦ. У грудні 1932 року україн�?ьких комуні�?тів звинувачено в невірному проведенні національної політики коренізації, на�?тупного року Скрипник і Хвильовий покінчили житт�? �?амогуб�?твом. 1934 року �?толицю перене�?ено з Харкова до Києва. Того ж року в СРСР утворено ГУЛ�?Г�— виправно-трудові табори з безкоштовною приму�?овою працею в'�?знів. У ми�?тецтві дозвол�?єть�?�? лише офіційний напр�?м «�?оціалі�?тичний реалізм», митці, що хотіли лишити�?�? в живих, приймали умови гри (Павло Тичина, Мак�?им Риль�?ький, Григорій Верьовка, Павло Вір�?ький). 1935 року запроваджуєть�?�? «�?таханов�?ький рух» й пон�?тт�? «ударник праці» на виробництві, через видобуті 14,5 норм вугілл�? забійником кадіїв�?ької шахти Олек�?ієм Стахановим. За результатом фор�?ованої інду�?тріалізації двох п'�?тирічок рівень проми�?лового виробництва зрі�? уво�?ьмеро (у порівн�?нні з 1913 роком), �?іль�?ького�— на 13�%. 1936 року ухвалено нову Кон�?титуцію СРСР («�?талін�?ьку»), 1937�— нову Кон�?титуцію УСРР. Розпочато новий виток репре�?ій 1937-1938 років проти «ворогів народу»�— «Великий терор». В Україні було заарештовано 200 ти�?., �?трачено 100 ти�?. о�?іб, �?к ді�?чів національного відродженн�? (Микола Куліш, Ле�?ь Курба�?, Валер'�?н Підмогильний, Микола Зеров), так і активних впроваджувачів тоталітаризму (Ко�?іор, керівництво �?КВС, вищий офіцер�?ький �?клад армії).

Крим

Докладніше: Крим�?ька �?втономна Рад�?н�?ька Соціалі�?тична Ре�?публіка

У результаті поразки Білого руху Крим�?ький піво�?трів було включено до �?кладу РРФСР. 15 ли�?топада 1920 року було затверджено �?клад Крим�?ького обла�?ного комітету РКП(б), до �?кого було включено Розалію Земл�?чку (перший �?екретар), Бела Куна (очолив Крим�?ький ревком), Дмитра Уль�?нова та інших. Було розгорнуто ма�?ований червоний терор щодо активних уча�?ників Білого руху і цивільного на�?еленн�? з неробітничих вер�?тв, розгромлено крим�?ькотатар�?ьку партію Міллі Фірка. 18 жовтн�? 1921 року утворено крим�?ькотатар�?ьку національно-територіальну автономію Крим�?ьку �?втономну Рад�?н�?ьку Соціалі�?тичну Ре�?публіку, першим головою �?кої був Саїд-Галієв Сахиб-гару, другим�— Велі Ібраїмов. Корінними народами визнавали�?ь крим�?ькі татари та караїми, державні мови�— ро�?ій�?ька і крим�?ькотатар�?ька. Через продрозвер�?тку 1920-х років в Криму �?тав�?�? �?ильний голод. Рад�?н�?ька влада офіційно визнала, що від голоду в Криму загинуло близько 100 000 людей, з �?ких 76 000 були крим�?ькими татарами, о�?кільки вони, крим�?ькі татари, �?кладали о�?нову �?іль�?ьких жителів Криму, а їхній урожай вивозили в «більш важливі» регіони Рад�?н�?ького Союзу^[42]. Тому перепи�? на�?еленн�? піво�?трова 1926 року показав, що на цей момент на�?еленн�? �?кладало�?ь наполовину з ро�?і�?н, на чверть з крим�?ьких татар, на чверть з українців, німців та євреїв^[43]. �?а Південному березі розвиваєть�?�? рекреаційна база дл�? відпочинку робочих країни, утворено піонер�?ький табір «�?ртек». Впродовж 1920-х років відбували�?ь безплідні �?проби �?творювати єврей�?ькі робітничі комуни в �?теповій ча�?тині, дл�? цього почато пере�?еленн�? єврей�?ьких колоні�?тів в Крим; і�?нував проєкт �?творенн�? Єврей�?ької автономії на піво�?трові^[44]. 1928 року Сталіним була продовжена ру�?ифікаці�? піво�?трову та політика репре�?ій проти крим�?ьких татар, вперше в і�?торії рад�?н�?ьких національних ре�?публік був роз�?тріл�?ний голова Крим�?ької �?РСР Велі Ібраїмов. 1937 року по�?илені репре�?ії за національною крим�?ькотатар�?ькою лінією, 13 жовтн�? 1937 �?трачений видатний тюрколог та поет Бекір Чобан-заде, 17 квітн�? 1938 в один день була вбита практично в�?�? крим�?ькотатар�?ька інтелігенці�?, �?еред �?кої пи�?ьменник та журналі�?т �?�?ан Сабрі �?йвазов, за�?новник та директор Бахчи�?арай�?ького музею, етнограф, і�?торик У�?еїн Боданін�?ький, поет та перекладач �?бдулла Л�?тіф-заде та багато інших^[45].

Західна Україна

Докладніше: Україн�?ькі землі у �?кладі Поль�?ької ре�?публіки 1919–1939, Карпат�?ька Україна та Західноукраїн�?ькі землі в міжвоєнний період у �?кладі Румунії

За перепи�?ом 1931 року на території Західної України проживало 8,9�млн о�?іб, у тому чи�?лі 5,6�млн українців і 2,2�млн пол�?ків^[39].

У ці ча�?и на земл�?х Західної України, що увійшли до �?кладу Польщі �?к «�?хідні кре�?и», здій�?нювала�?�? політика полонізації, по�?илював�?�? національний гніт. Українці �?тановили третину на�?еленн�? Поль�?ької ре�?публіки, тому 300 ти�?. пол�?ків пере�?елило�?�? на �?хід під ча�? програми «о�?адництва», а велика кількі�?ть галичан змушена була мігрувала за кордон у пошуках роботи. З приходом до влади в результаті державного перевороту 1926 року Юзефа Піл�?уд�?ького тут у�?тановив�?�? авторитарний режим, знаний �?к «�?анаці�?». Політична опозиці�? пере�?лідувала�?�? правовими за�?обами й �?иловими методами. По відношенню до національних меншин проводила�?�? політика «культурного придушенн�?», �?ка во�?ени 1930 року переро�?ла в ма�?ові репре�?ії проти україн�?ького на�?еленн�? Галичини і Волині («пацифікаці�?»). Підрозділи поль�?ької поліції та армії були введені в більш ніж 800 �?іл, було заарештовано понад 2 ти�?. о�?іб, ліквідовані україн�?ькі організації, �?палено близько 500 будинків. Складовою ча�?тиною «пацифікації» �?тали україн�?ькі погроми з боку поль�?ьких шовіні�?тичних угруповань. Справа дійшла до того, що в 1932 Ліга �?ацій за�?удила дії поль�?ького ур�?ду щодо україн�?ького на�?еленн�?. Відповіддю на нього �?тав підйом націоналі�?тичного руху. Ще 1920 року полковник У�?Р, Євген Коновалець �?творив УВО, перетворену 1929 року на Організацію україн�?ьких націоналі�?тів (ОУ�?) заради підпільної терори�?тичної боротьби. Було здій�?нено невдалий замах на Юзефа Піл�?уд�?ького. 1921 року у Львові було �?творено Таємний україн�?ький універ�?итет, в рік закритт�? �?кого, 1925 року Дмитро Левицький за�?нував Україн�?ьке національно-демократичне об'єднанн�?, що обрало легальні методи боротьби. Митрополит �?ндрей Шептицький також проти�?то�?в полонізації та ути�?кам церкви. Група членів ОУ�? за проводом Степана Бандери проводить р�?д показових політичних вбив�?тв: 1933 року�— рад�?н�?ького дипломата за Голодомор, 1934 року�— міні�?тра внутрішніх �?прав Броні�?лава Перацького за пацифікацію. Того ж року дл�? політв'�?знів було �?творено концтабір Береза Картузька, проведено показові �?уди, заарештовано р�?д ді�?чів ОУ�?.

�?а Закарпатті мешкало 0,5�млн українців, �?кі мали обмежену автономію в �?кладі Чехо-Словаччини. �?а той ча�? в краї ді�?ло 4 політичні течії: мад�?рофіли (вважали �?ебе угорц�?ми), ру�?ини (намагали�?ь �?твердити�?ь �?к окрема наці�?), ру�?офіли (прагнули об'єднанн�? з Ро�?ією) та українофіли, що рішуче поширювали вла�?ні ідеї та швидко обігнали конкурентів. У результаті Мюнхен�?ької змови у жовтні 1938 року було утворено Підкарпат�?ьку Ру�?ь (Карпат�?ьку Україну), �?ку очолив �?вгу�?тин Волошин. �?ле вже в ли�?топаді вона, в результаті Віден�?ького арбітражу була ча�?тково окупована Угорщиною. 15 березн�? 1939 року Сейм Карпат�?ької України проголо�?ив незалежну ре�?публіку. Символами держави обрали �?иньо-жовтий прапор та гімн «Ще не вмерла України». Того ж дн�? розпочала�?�? о�?таточна окупаці�? Угорщиною.

Уча�?ники Татарбунар�?ького пов�?танн�?
Проце�? пацифікації на Галичині
Концтабір у Березі-Картузькій дл�? противників �?анації
Демон�?траці�? �?тудентів-пол�?ків Львів�?ької політехніки за �?егрегацію �?тудентів-євреїв
Перший конгре�? україн�?ьких націоналі�?тів у Відні, 1929 рік
�?вгу�?тин Волошин

Під ча�? поль�?ько-україн�?ької війни 1918—1919 років, Румуні�? загарбала землі Північної Буковини. 1920 року країни �?нтанти підпи�?али з Румунією Бе�?�?араб�?ький протокол, за �?ким визнали приєднанн�? Південної Бе�?�?арабії. У цих регіонах проживав приблизно 1�млн українців, �?кі зазнали жор�?ткої румунізації, хоча й офіційно ді�?ла Україн�?ька національна парті�? (Володимир Залозецький). 1919 року �?палахнуло Хотин�?ьке, а 1924 року на півдні прокомуні�?тичне Татарбунар�?ьке пов�?танн�?, �?кі жор�?тко придушили. �?атомі�?ть Північна Буковина надавала перевагу націоналі�?тичним іде�?м, тут поширювали�?ь о�?ередки ОУ�?. 1938 року в країні було запроваджено вій�?ькову диктатуру, будь-�?ке політичне житт�? завмерло.

Друга �?вітова війна

Докладніше: Україна в Другій �?вітовій війні

23 �?ерпн�? 1939 року, в Мо�?кві міні�?трами закордонних �?прав СРСР (В'�?че�?лав Молотов) та �?імеччини (Йоахім фон Ріббентроп) було підпи�?ано таємну мирну угоду з таємним доповненн�?м про розподіл �?фер впливу в Східній Європі�— пакт Молотова — Ріббентропа. Згідно �?кого Західна Польща �?тавала «обла�?тю інтере�?ів Третього Рейху», СРСР «повертав» �?обі в�?і землі Ро�?ій�?ької імперії та отримував Галичину і Буковину заради вирівнюванн�? кордонів. Вже 1 вере�?н�? німецькі армії перетнули кордон із Польщею, а Франці�? з Великою Британією, вірні �?оюзницьким договорам, в�?тупили у війну на її боці�— це �?тало початком Другої �?вітової війни. 17 вере�?н�? рад�?н�?ькі вій�?ька перетнули поль�?ький кордон зі �?ходу. 28 вере�?н�? СРСР та �?імеччина підпи�?али договір «Про дружбу і кордон», а, так звані, «народні збори» західноукраїн�?ьких земель підтримали «входженн�?» до �?кладу СРСР. У червні 1940 року СРСР приєднав Північну Буковину та Бе�?�?арабію, �?кі відразу зазнали рад�?нізації (українізаці�?, колективізаці�?, інду�?тріалізаці�?, націоналізаці�? майна, деклерикалізаці�?, депортаці�? 1�млн на�?еленн�? до Сибіру). У �?кладі УРСР було утворено 8 нових обла�?тей: Львів�?ька, Дрогобицька, Тернопіль�?ька, Стані�?лав�?ька, Волин�?ька, Рівнен�?ька, Чернівецька, Ізмаїль�?ька.

�?імецько-рад�?н�?ька війна

Докладніше: �?імецько-рад�?н�?ька війна

22 червн�? 1941 року, втілюючи план «Барбаро�?�?а» з розгрому СРСР та здобутт�? «життєвого про�?тору на Сході», армії Третього Рейху перейшли в на�?туп проти рад�?н�?ьких вій�?ьк на в�?ій прот�?жно�?ті кордону, розпочала�?ь німецько-рад�?н�?ька війна. Група армій «Південь» була �?пр�?мована в Україну. Кількі�?не �?піввідношенн�? техніки та зброї було за рад�?н�?ькими вій�?ьками, але фактор не�?подівано�?ті, пригнічена тоталітарною машиною ініціативні�?ть та недо�?відчені�?ть, ка�?трованого ма�?овими репре�?і�?ми, командного �?кладу призвели до ката�?трофи. �?імці, за�?то�?овуючи відточену на європей�?ьких країнах тактику бліцкригу, швидко про�?ували�?ь механізованими ча�?тинами в тил рад�?н�?ьких вій�?ьк, оточуючи цілі армії (Уман�?ький котел 100 ти�?. во�?ків). Зломивши рад�?н�?ький танковий контрна�?туп у районі Луцьк�— Рівне�— Броди, німецькі вій�?ька за кілька тижнів були під Києвом. У вере�?ні на Лівобережжі в полон потрапив майже уве�?ь рад�?н�?ький Південно-Західний фронт (660 ти�?. во�?ків). Пі�?л�? тримі�?�?чної оборони у жовтні �?оюзні німц�?м румун�?ькі вій�?ька захопили Оде�?у. У ли�?топаді розпочала�?�? облога Сева�?топол�?, що відт�?гнула на �?ебе ча�?тину німецьких вій�?ьк, �?кі рухали�?ь в бік Кавказу. Від�?тупаючи на �?хід, рад�?н�?ька влада викори�?товувала тактику «випаленої землі»�— евакуаці�? підприєм�?тв разом із робітниками, вивезенн�? збіжж�?, або його ліквідаці�?, руйнуванн�? тран�?портних магі�?тралей, підрив ДніпроГЕСу, що �?причинив чи�?ленні жертви через затопленн�? водами Дніпров�?ького водо�?ховища.

Сталін і Ріббентроп в Кремлі у �?ерпні 1939 року
Зу�?тріч німецьких і рад�?н�?ьких �?оюзних вій�?ьк у Польщі
Рад�?н�?ькі вій�?ьковополонені
Битва за Харків
Битва за Дніпро
Підпи�?анн�? акту капітул�?ції Третього Рейху в Рейм�?і

Пі�?л�? зриву взимку 1941 року німецького бліцкригу під Мо�?квою рад�?н�?ькі вій�?ька, підживлені американо-британ�?ьким по�?тачанн�?м зброї, техніки та продоволь�?тва від нових �?оюзників, невдало �?пробували наве�?ні 1942 року перейти в контрна�?туп. В Україні ці �?проби обернули�?ь новими котлами (під Харковом, загалом 400 ти�?. во�?ків). У липні 1942 року німці зайн�?ли о�?танній на�?елений пункт УСРР, у ли�?топаді�— Кубань і Північний Кавказ (здійн�?ли прапор над Ельбру�?ом), вийшли до Волги в районі Сталінграда. Пі�?л�? поразок під Ель-�?ламейном і Сталінградом, Третій Рейх втратив головного �?оюзника, Італію, та вій�?ьково-тактичну перевагу, до першого вже німецького котла потрапило угрупованн�? фельдмаршала Паулю�?а. 18 грудн�? 1942 року рад�?н�?ькі вій�?ька звільнили перший на�?елений пункт УРСР, �?ело Півнівку. Окупувавши північ Італії та в�?тановивши там маріонеткову Ре�?публіку Сало, німці намагали�?ь перебрати ініціативу на Східному фронті, знов відвоювавши Харків. �?ле у �?ерпні 1943 року німці програли Кур�?ьку битви, а �?оюзні вій�?ька ви�?адили�?ь на півдні Італії. Це о�?таточно переломило хід війни та відкрило рад�?н�?ькій вій�?ьковій машині шл�?х на Захід. �?імці намагали�?ь �?творити оборонний «Східний вал» по правому березі Дніпра, але рад�?н�?ька влада не рахуючи живої �?или, набраної з українців, що повинні були «змити кров'ю» �?ором перебуванн�? в німецькій окупації, методично знищувала німецькі вій�?ька під ча�? битви за Дніпро, Житомир�?ько-Бердичів�?ької, Кор�?унь-Шевченків�?ької, Рівнен�?ько-Луцької, Львів�?ько-Сандомир�?ької та Східно-Карпат�?ької операцій. У травні 1944 року у звільненому Криму рад�?н�?ька влада «за колабораціонізм» проводить приму�?ову депортацію крим�?ьких татар. У цей ча�?, відчуваючи шалену не�?тачу в люд�?ьких ре�?ур�?ах, німецьке командуванн�? формує дивізію ваффен-СС «Галичина», 11 ти�?. во�?ків �?кої брали уча�?ть у битві під Бродами. 28 жовтн�? 1944 року було о�?таточно День визволенн�? України від фаши�?т�?ьких загарбників і знову окуповано Рад�?н�?ьким Союзом. 7 травн�? 1945 року �?імеччина капітулювала, 8 травн�? було оголошено День Перемоги в Європі. 2 вере�?н�? 1945 року капітулювала Японі�?�— Друга �?вітова війна завершила�?ь.

Рух опору

Докладніше: Україн�?ька пов�?тан�?ька армі�? та Рад�?н�?ькі партизани

�?імецькі окупаційні вій�?ька приєднали колишні ав�?тро-угор�?ькі землі до Генерал-губернатор�?тва, на правому березі Дніпра утворили Райх�?комі�?аріат Україна зі �?толицею в Рівному та під очільництвом Еріха Коха, �?кий поділ�?в�?�? на 6 генеральних округ: Волинь-Поділл�?, Житомир, Київ, Дніпропетров�?ьк, Миколаїв і Таврі�?. Ча�?тково �?творено округи Чернігів і Харків, планувала�?�? Юзівка. Землі на захід від Дні�?тра відійшли до Румунії �?к Тран�?ні�?трі�?. Решта території перебувала під управлінн�?м вій�?ькової адміні�?трації. Згідно з планом «О�?т», німці мак�?имально викори�?товували мі�?цеві ре�?ур�?и, ек�?плуатували на�?еленн�? �?к робочу �?илу, вивозили її до �?імеччини (2,2�млн о�?тарбайтерів), фізично знищували комуні�?тів, євреїв (Бабин Яр), циган та пов�?танців�— загалом більше 4�млн на�?еленн�?. В Україні Рух опору мав дві течії: на заході�— націоналі�?тичний, на �?ході�— прорад�?н�?ький. �?імецька розвідка �?бвер викори�?товувала радикальне крило ОУ�?(б) «бандерівців» дл�? дивер�?ійної роботи, �?творивши батальйони «�?ахтігаль» і «Роланд» з ДУ�?. �?аціоналі�?ти натомі�?ть �?подівали�?ь викори�?тати німців заради відновленн�? україн�?ької державно�?ті�— 30 червн�? 1941 року Яро�?лав Стецько проголо�?ив на загальних зборах «�?кт відновленн�? Україн�?ької Держави». За що його разом із Степаном Бандерою було запроторено до концтабору Зак�?енгаузен. Мельників�?ьке крило ОУ�?(м), до розгрому 1942 року, продовжували організовувати похідні групи до Центральної, Південної та Східної України. �?а Волині Тара�?ом Бульбою-Боровцем була організована «Полі�?ька Січ». 14 жовтн�? 1942 року утворено Україн�?ьку пов�?тан�?ьку армію, �?ку пізніше очолив Роман Шухевич, що по�?тавила �?обі за мету бороти�?�? проти «обох імперіалізмів�— ро�?ій�?ького комунізму та німецького націонал-�?оціалізму». Поль�?ько-україн�?ьке національне проти�?то�?нн�? призвело 1943 року до Волин�?ької трагедії, жертвами �?кої �?тали до 90 ти�?. пол�?ків та 30 ти�?. українців. У липні 1944 року, коли в лавах УП�? перебувало більше 100 ти�?. бійців, було утворено УГВР (Кирило О�?ьмак). Рад�?н�?ький Україн�?ький штаб партизан�?ького руху очолював Тимофій Строкач. Командири партизан�?ьких загонів Сидір Ковпак, Олек�?андр Сабуров, вели дивер�?ійну «рейкову війну» 1943 року, здій�?нили Карпат�?ький рейд. Відплатою німців �?тали ма�?ові роз�?тріли мирного на�?еленн�? та �?паленн�? �?іл за �?півпрацю із партизанами (Корюків�?ька трагеді�?).

�?дміні�?тративний у�?трій Райх�?комі�?аріату Україна
Пам'�?тник Яро�?лавові Стецьку
�?кт відновленн�? Україн�?ької Держави
Конференці�? поневолених народів
Сидір Ковпак
Меморіал жертвам холоко�?ту в Харкові

Фронт двічі прокотив�?�? територією України, залишивши по �?обі коло�?альні руйнуванн�?. Люд�?ькі втрати України �?тановили 8�млн о�?іб, з �?ких 4�млн вій�?ькових (тобто більше половини з 7�млн мобілізованих до Рад�?н�?ької армії було покладено заради перемоги)^[c], демографічні�— 10-13�млн о�?іб^[46]. �?а території України було зруйновано близько 700 мі�?т і �?елищ та 28 ти�?�?ч �?іл, з �?ких 250 було �?палено разом із мешканц�?ми. Понад 10 мільйонів людей залишили�?�? без даху над головою. У 230 концтаборах і гетто, а також в інших мі�?ц�?х ма�?ового знищенн�? від рук наци�?тів загинуло 5,5�млн людей. Втрати україн�?ького народу у війні �?тановл�?ть 40-44�% від загальних втрат СРСР^[47].

Повоєнні ча�?и

У квітні 1945 року делегаці�? УРСР на чолі з міні�?тром закордонних �?прав Дмитром Мануїль�?ьким в �?ью-Йорку �?тала однією з країн-за�?новниць ОО�?. Того ж року підпи�?ано договір про рад�?н�?ько-поль�?ький кордон, приблизно за лінією Керзона, та про приєднанн�? Закарпатт�?. �?а прикордонні з Польщею до 1946 року відбув�?�? «обмін на�?еленн�?м», 1947 року поль�?ька влада провела депортацію прикордонних українців на новонабуті на заході німецькі землі�— операці�? «Ві�?ла», а рад�?н�?ька ви�?елила 78 ти�?. «ненадійних» українців до Сибіру. Того ж року за рад�?н�?ько-румун�?ьким договором офіційно приєднано Північну Буковину та Південну Бе�?�?арабію, але лівий берег Дні�?тра залишив�?�? в �?кладі Молдав�?ької РСР. Загалом у пі�?л�?воєнні роки за «антирад�?н�?ькі політичні злочини» було заарештовано 43 ти�?. о�?іб віком до 25 років, з �?ких 36,3 ти�?. у західних обла�?т�?х, до за�?ланн�? відправлено близько 500 ти�?. західних українців. Вна�?лідок чи�?ленних пере�?елень, міграцій та депортацій першої половини XX �?толітт�? етнічний �?пектр на�?еленн�? України і�?тотно змінив�?�? в бік зменшенн�? ча�?ток національних меншин та одноча�?ного збільшенн�? ча�?тки уродженців Ро�?ії. Зібравши більші�?ть етнічних земель в �?кладі УРСР поза її кордонами залишали�?ь, а згодом й �?ильно а�?имілювали�?ь, Північна Бе�?�?арабі�?, Лемківщина, �?ад�?�?нн�?, Холмщина, Підл�?шш�?, Бере�?тейщина, Стародубщина, Подонн�?, Кубань. 1945 року митрополита Йо�?ипа Сліпого запроторено до табору, а в березні на�?тупного року на Львів�?ькому �?оборі відбув�?�? «�?аморозпу�?к УГКЦ», греко-католицька церква переходить у підпілл�? й �?тає «катакомбною». Впродовж 1947—1949 років Микита Хрущов проводить швидку рад�?нізацію західних обла�?тей, інду�?тріалізують�?�? мі�?та, в �?елах �?творюють�?�? колго�?пи, незгодні пере�?ел�?ють�?�? на �?хід, або до Сибіру. Бійці УП�?, марно �?подіваючи�?ь на те, що Холодна війна Заходу із СРСР перейде в гар�?чу фазу, продовжували �?против рад�?н�?ькій владі, перейшовши до тактики боротьби маленькими загонами проти переважаючих �?ил �?КВС. Одноча�?но рад�?н�?ька влада намагала�?ь ди�?кредитувати пов�?танців в очах на�?еленн�? ма�?овими депортаці�?ми, провокаці�?ми та пропагандою. 1950 року було вбито головнокомандувача УП�? Романа Шухевича й боротьба зга�?ла.

Формуванн�? �?уча�?ної території України
ГУЛ�?Г — рад�?н�?ька �?и�?тема раб�?тва дл�? народу-«переможц�?» (англ.)
Операці�? «Ві�?ла»
Знелюднілий татар�?ький Крим
Перепохованн�? жертв повоєнного голодомору
Йо�?ип Сліпий

Рад�?н�?ький Союз, вирішив у відбудові народного го�?подар�?тва обходити�?�? вла�?ними �?илами, відмовив�?�? від «плану Маршалла» й навіть розпочав підтримку прорад�?н�?ьких ур�?дів у Східній Європі, у тому чи�?лі й продоволь�?твом. Дл�? україн�?ького �?ел�?н�?тва це обернуло�?�? новим Голодомором 1946—1947 років (його проводив тимча�?ово призначений Лазар Каганович) та 1�млн жертв. 1949 року першим �?екретарем компартії України призначають Леоніда Мельникова. У �?у�?пільному житті розгорнула�?ь ідеологічна боротьба з «україн�?ьким буржуазним націоналізмом» та проти «безродних ко�?мополітів», �?ку очолив �?ндрій Жданов, та утвердженн�? «культу о�?оби» Сталіна�— «ждановщина».

Швидко розвивала�?ь наука: під Харковом у П'�?тихатках, де до війни була здій�?нена перша в Європі �?дерна реакці�?, збудований перший при�?корювач елементарних ча�?тинок; у Києві �?творено перший в СРСР комп'ютер. �?ле традиції авторитаризму та волюнтаризму окремих о�?іб робили �?вою «чорну �?праву» й тут. Так заради о�?оби�?тих інтере�?ів та знищенн�? опонентів Трохим Ли�?енко розгорнув кампанію зі знищенн�? рад�?н�?ької генетики�— «ли�?енківщина». 1952 року розгорнула�?ь кампані�? проти євреїв у медицині�— «�?права лікарів».

Відлига

Докладніше: Хрущов�?ька відлига

5 березн�? 1953 року помирає Сталін й по�?тупово владу в «колегіального правлінн�?» колишніх �?талін�?ьких по�?іпак (Лаврентій Бері�?, Григорій Маленков, Лазар Каганович, В'�?че�?лав Молотов) перебирає Микита Хрущов. У цій боротьбі він здебільшого �?пирав�?�? на маршала Георгі�? Жукова та україн�?ьких компартійців. Спочатку Хрущов обирає кур�? на лібералізацію тоталітарного житт�? через де�?талінізацію�— розпочинаєть�?�? епоха «відлиги». 1953 року першим �?екретарем ЦК КПУ призначено Олек�?і�? Кириченка, 1957 року його змінив Микола Підгорний. За ча�?ів Хрущова україн�?ька партійна номенклатура займе друге мі�?це у керівництві Союзом, пі�?л�? ро�?ій�?ької. Вихідці з України до 1964 року �?кладали половину ЦК КПРС, �?еред них і Леонід Брежнєв. 1954 року до �?кладу УРСР на че�?ть «300-річч�? возз'єднанн�? України з Ро�?ією» та заради економічного відновленн�? було передано Крим�?ьку обла�?ть РРФСР. Силами ре�?публіки на піво�?трів було прокладено Північнокрим�?ький зрошувальний канал. 1956 року на XX з'їзді КПРС Хрущов у доповіді «Про культ о�?оби та його на�?лідки» розвінчав «культ о�?оби» Сталіна. Розпочав�?�? проце�? ліквідації ГУЛ�?Гу, перегл�?ду �?прав і реабілітації жертв політичних репре�?ій. Проте така реабілітаці�? зачіпала україн�?ьких борців із рад�?н�?ькою владою лише ча�?тково, ма�?ово амні�?тували лише за кримінальні правопорушенн�?. Так впродовж 1953—1954 років україн�?ькі політв'�?зні здійн�?ли низку табірних пов�?тань: Воркутин�?ьке, �?ориль�?ьке та Кенгір�?ьке.

У економічному житті відбувала�?ь також лібералізаці�?. �?а території України було утворено 11 економічних районів, у�?�? повнота плануванн�? в �?ких передавала�?�? раднарго�?пам, але бюрократична машина зламала у�?і проце�?и економічного �?амовр�?дуванн�?. �?а Дніпрі заради �?творенн�? ка�?каду ГЕС було затоплено величезні �?іль�?ького�?подар�?ькі території. Дніпропетров�?ьк �?тав величезним центром ракетобудуванн�? (Південмаш). 1957 року завд�?ки україн�?ькому інженерові Сергію Корольову вдало�?ь запу�?тити перший ко�?мічний �?упутник Землі. 1961 року Юрій Гагарін здій�?нив перший ко�?мічний політ, а на�?тупного року Павло Попович �?тав першим українцем в ко�?мо�?і. Розпочала�?�? кампані�? ма�?ового житлового будівництва «хрущовок», що дозволило значній кілько�?ті мі�?т�?н пере�?елити�?�? з бараків і комуналок до вла�?ного житла. Була проведена пен�?ійна реформа, робітників відв'�?зали від підприєм�?тв, а �?ел�?н від колго�?пів, видавши їм па�?порти. Щоб «наздогнати і перегнати �?мерику» було вирішено активно впроваджувати в �?івозміну кукурудзу, інтен�?ифікувати тваринництво, о�?воювати цілинні землі Казах�?тану, до �?кого виїхала значна кількі�?ть україн�?ької молоді. Заради виконанн�? авантюрних планів виробництва продукції ма�?ово вдавали�?ь до припи�?ок і відвертих афер, що обернуло�?ь зривами планового по�?тачанн�? продуктів до магазинів, підвищенн�?м цін, �?к на�?лідок, «голодні бунти» (Кривий Ріг, Оде�?а, �?овочерка�?ьк). Черговий голод через по�?уху 1963 року вдало�?�? відвернути по�?тачанн�?м збіжж�? з-за кордону.

Указ про передачу Криму, 1954 рік
Гребл�? Кахов�?ької ГЕС
Гагарін, Попович, Терешкова та Хрущов на трибуні Мавзолею
«Підкорювачам цілини», поштова марка СРСР
�?рештант�?ькі фото Ва�?ил�? Сту�?а

У культурно-ми�?тецькому житті лібералізаці�? �?причинила нову хвилю українізації, по�?ву «ші�?тде�?�?тництва», що проти�?тавл�?ло �?ебе нормам «�?оцреалізму». З'�?вив�?�? «�?амвидав» творів, що не пройшли офіційну цензуру у видавництвах. Одноча�?но нова о�?вітн�? реформа збільшувала кількі�?ть шкіл з ро�?ій�?ькою мовою викладанн�?. Ди�?идент�?ький рух прагнув мирним шл�?хом до�?�?гти демократизації політичного режиму та �?у�?піль�?тва. 1959 року молодим юри�?том Левком Лук'�?ненком у Львові була утворена підпільна Україн�?ька робітничо-�?ел�?н�?ька �?пілка, за що його за�?удили до роз�?трілу (вирок було замінено на 15-річне ув'�?зненн�?). 1963 року першим �?екретарем ЦК КПУ призначено Петра Шеле�?та, �?кий відкрито ви�?тупав проти ру�?ифікації навіть у �?воїй книзі «Україно наша Рад�?н�?ька», але заради укріпленн�? �?воєї влади �?відомо пригноблював патріотів з іншим баченн�?м «україн�?тва». За його ініціативи було видано багатотомну працю «І�?торі�? мі�?т і �?іл». 4 вере�?н�? 1965 року в київ�?ькому кінотеатрі «Україна» відбула�?�? прем'єра фільму Сергі�? Параджанова «Тіні забутих предків», на �?кій Іван Дзюба, Ва�?иль Сту�? та В'�?че�?лав Чорновіл, публічно ви�?тупили проти арештів інакодумців.

За�?тій і ди�?идент�?тво

Докладніше: Задушене відродженн�? та Україн�?ький ди�?идент�?ький рух в СРСР

1964 року група опозиційних партійців на чолі з Леонідом Брежнєвим змі�?тила Хрущова із займаних по�?ад та відправили його на пен�?ію. 1965 року в �?іль�?ькому го�?подар�?тві та проми�?лово�?ті розпочали�?ь «ко�?игін�?ькі реформи», що повертали жор�?тку централізацію, а підприєм�?тва переводили�?ь на го�?прозрахунок. �?а �?елі це викликало укрупненн�? колго�?пів та зникненн�? великої кілько�?ті невеличких «непер�?пективних» �?іл та хуторів. Загалом впродовж во�?ьмої п'�?тирічки �?оціальний добробут на�?еленн�? покращував�?�?, але вже з 1970-х років розпочала�?ь �?и�?темна криза ек�?тен�?ивного шл�?ху розвитку економіки. �?амаганн�? подолати ідеологічну та економічну кризу розвитку держави призвело до по�?ви ідей побудови «розвиненого �?оціалізму» замі�?ть «о�?новної бази комунізму» до 1980 року та «за�?тою» в економічному та �?оціальному житті. �?а міжнародній арені �?ередина 1970-х років позначила�?ь �?пробою налагодити �?то�?унки між ідеологічними таборами Заходу і Сходу й зн�?ти напруженн�? очікуванн�? �?дерної війни�— «розр�?дка».

1972 року першим �?екретарем ЦК КПУ призначено Володимира Щербицького, протеже Брежнєва. Він зайн�?в�?�? чи�?ткою партійного апарату та розпочав нову хвилю арештів інтелігенції, ча�?тину за�?уджували, ча�?тину відправл�?ли до п�?ихлікарень, багатьох про�?то звільн�?ли з роботи. 1976 року було утворено Україн�?ьку Гель�?ін�?ьку групу з моніторингу дотриманн�? СРСР умов Гель�?ін�?ьких угод 1975 року (Микола Руденко, Петро Григоренко, Левко Лук'�?ненко, Іван Кандиба, Ва�?иль Сту�?, В'�?че�?лав Чорновіл та ін.). Вже на�?тупного року більші�?ть її уча�?ників було запроторено до таборів. У �?у�?пільному житті ширить�?�? ру�?ифікаці�?. У науковому �?ередовищі відбувають�?�? гонінн�? переду�?ім на пред�?тавників гуманітарних ди�?циплін, «технарі», що забезпечують матеріальну базу ВПК, перебувають у фаворі.

Леонід Брежнєв і Джиммі Картер, 1979 рік
Левко Лук'�?ненко
Будівництво нафто- й газогонів до Європи
Метромі�?т на олімпій�?ькій поштовій марці, 1980 рік
Володимир Щербицький та Індіра Ганді, Київ, 1982 рік

1977 року була прийн�?та нова Кон�?титуці�? СРСР, а 1978 нова Кон�?титуці�? УРСР. Заради отриманн�? валюти з продажу природних ре�?ур�?ів, активно о�?воювали�?ь нафтогазові родовища Сибіру, а через територію України �?илами країн �?оцтабору прокладала�?ь мережа трубопроводів («Дружба», Уренгой�— Ужгород). Централізаці�? економічних потоків ви�?нажувала ре�?ур�?и України, не даючи навзаєм навіть можливо�?ті оновлювати виробничі потужно�?ті (більше половини виробничих фондів у 1980-х роках виробили �?вій ре�?ур�?)^[48]. При�?корюєть�?�? урбанізаці�?, 4,6�млн україн�?ьких �?ел�?н переїздить до мі�?т. Одноча�?но �?повільнюють�?�? темпи народжувано�?ті, відбуваєть�?�? загальне �?тарінн�? на�?еленн�?. Більші�?ть продуктів та �?поживчих товарів �?тає дефіцитними. �?априкінці 1979 року СРСР уводить вій�?ька до �?фгані�?тану на підтримку прорад�?н�?ьких �?ил й опин�?єть�?�? в міжнародній ізол�?ції на фоні падінн�? �?вітових цін на вуглеводні, дохід від продажу �?ких дозвол�?в покривати проблеми в неефективній економіці впав на половину^[48].

Перебудова

Докладніше: Перебудова та Проголошенн�? незалежно�?ті України 1991

Пі�?л�? �?мерті Брежнєва 1982 року відбуваєть�?�? «парад ген�?еків», що помирають з року в рік на �?воїх по�?адах, поки до влади 1985 року не приходить молодий реформатор Михайло Горбачов. Він зат�?то розпочав заграванн�? із капіталі�?тичними країнами в пошуках пор�?тунку вла�?ної, згорнув «гонку озброєнь», вивів вій�?ька з �?фгані�?тану та дозволив інтеграцію �?ДР і ФР�?. У внутрішній політиці почав реалізовувати програму реформуванн�? економічного (го�?прозрахунок) та лібералізацію �?у�?пільного житт�? (гла�?ні�?ть). Ці проце�?и отримали назву�— Перебудова. 26 квітн�? 1986 року �?тала�?�? аварі�? на Чорнобиль�?ькій �?ЕС, що �?воїм непомітним «радіоактивним полум'�?м» ніби під�?вітила у�?і накопичені в рад�?н�?ькому �?у�?піль�?тві проблеми. У результаті більше 50 ти�?. км² україн�?ької території було уражено, �?отні на�?елених пунктів і 100 ти�?. мі�?цевого на�?еленн�? було повні�?тю від�?елено (Прип'�?ть�→ Славутич). Реформуванн�?, �?к і в ча�?и Хрущова, здій�?нювала�?ь волюнтари�?т�?ькі, так під ча�? кампанії із пи�?цтвом у Криму та на Закарпатті знищили і�?торичні виноградники. З іншого боку, �?вобода �?лова швидко заповнювала «білі пл�?ми» і�?торичної �?відомо�?ті народу й будила національні почутт�?, інтелігенці�? починає гуртувати�?ь навколо різних товари�?тв («УКУ», «Товари�?тва Лева», «Меморіал», «ТУМ»). 1988 року було утворено Україн�?ьку Гель�?ін�?ьку �?пілку, �?ку очолив Левко Лук'�?ненко. 1989 року утворюєть�?�? «�?ародний рух за перебудову», країною кот�?ть�?�? шахтар�?ькі �?трайки, а Щербицького замінюють Володимиром Івашком. 28 жовтн�? Верховна Рада відновлює державний �?тату�? україн�?ької мови. 21 �?ічн�? 1990 року на відзначенн�? �?кту злуки ЗУ�?Р і У�?Р від Івано-Франків�?ька через Львів до Києва про�?т�?гнув�?�? «живий ланцюг». У березні того ж року комуні�?тична парті�? втратила керівну роль, з'�?вив�?�? політичний плюралізм та багатопартійні�?ть, відбули�?�? перші альтернативні вибори до Верховної Ради. Першою україн�?ькою політичною партією �?тає Україн�?ька ре�?публікан�?ька парті�? Левка Лук'�?ненка. В оновленій Раді 125 новообраних депутатів �?формували блок «�?ародна Рада» на чолі з Ігорем Юхнов�?ьким, а 239 �?уверен-комуні�?тів на чолі з Леонідом Кравчуком, �?кий і очолив парламент,�— «За рад�?н�?ьку і �?уверенну Україну»^[48]. 1990 року, через шалений дефіцит продоволь�?тва та щоб запобігти його відтоку в інші регіони, в Україні ввод�?ть карткову �?и�?тему за �?кої «отоварити�?ь» могли лише громад�?ни ре�?публіки. Того ж року відбуваєть�?�? легалізаці�? «катакомбної» Україн�?ької греко-католицької церкви. Під ча�? «параду �?уверенітетів» рад�?н�?ьких ре�?публік Україна 16 липн�? 1990 року також проголошує «Декларацію про державний �?уверенітет», через мі�?�?ць (12 червн�?) пі�?л�? проголошенн�? �?уверенітету Ро�?ією^[48].

Михайло Горбачов разом із американ�?ькими президентами
Чорнобиль�?ька зона відчуженн�?
Живий ланцюг на день злуки, 1990 рік
500 років україн�?ькому козацтву в Запоріжжі, 1990 рік
Революці�? на граніті
«Голо�? України» із тек�?том «�?кту незалежно�?ті»

�?е �?проможні подавити вій�?ьковою �?илою національні заворушенн�? в різних куточках СРСР реакційні �?или розпочали підготовку нового �?оюзного договору�— «новоогарьов�?ький проце�?». У відповідь на це у жовтні київ�?ькі �?туденти вийшли на Майдан і влаштували голодуванн�?, їх підтримала громад�?ькі�?ть, голова ур�?ду Віталій Ма�?ол подав у від�?тавку�— відбула�?ь «Революці�? на граніті»^[48]. У березні 1991 року на підтримку нового �?оюзу було проведено референдум з двозначними питанн�?ми, на �?кому 70�% ви�?ловили�?ь за збереженн�? Союзу.

У травні-червні 1991 в мі�?ті �?о�?івці, на той ча�? районному центрі Чернігів�?ької обла�?ті, відбули�?�? голодуванн�? вчителів та ма�?ові проте�?ти, �?кі отримали розголо�? у в�?еукраїн�?ьких ма�?медіа та привели до зміни керівників �?о�?ів�?ького району.^[49]^[50]

У вере�?ні 1991 у �?воїй промові (так звана «котлета по-київ�?ьки») у Верховній Раді ново�?оюзний кур�? пропагував і президент СШ�? Джордж Буш. �?е �?подіваючи�?ь на політичне вирішенн�? питанн�? мо�?ков�?ька партноменклатура вдала�?ь до змови. 19 �?ерпн�? було утворено Державний комітет з надзвичайного �?тану (ДК�?С), Горбачова ув'�?знили на його дачі у Форо�?і в Криму, на вулиці Мо�?кви вивели вій�?ька. �?ле ро�?ій�?ький лідер Бори�? Єльцин натомі�?ть вивів на вулиці людей й 21 �?ерпн�? ДК�?С пав, компарті�? на території Ро�?ії була заборонена. В Україні комуні�?ти �?початку зайн�?ли вичікувальну позицію, але 24 �?ерпн�? на позачерговому за�?іданні Верховної Ради, «виход�?чи із �?мертельної небезпеки» опинити�?ь поза законом і в Україні, підтримали демократичні �?или й проголо�?ували за «�?кт проголошенн�? державної незалежно�?ті».

�?езалежна Україна

Президент�?тво Л. Кравчука

Докладніше: Президент�?тво Леоніда Кравчука

8 жовтн�? 1991 року Верховна Рада прийн�?ла закон про громад�?н�?тво, 14 ли�?топада�— про державний кордон. �?а в�?еукраїн�?ькому референдумі 1 грудн�? 1991 року незалежні�?ть підтримали 90,3�% на�?еленн�?, одноча�?но першим президентом держави було обрано Леоніда Кравчука, «парті�? влади» залишила�?ь при владі. Вже 2 грудн�? незалежну Україну визнали Канада та Польща, а за на�?тупні 2 мі�?�?ці ще 90 держав. 24 �?ерпн�? 1991 року була прийн�?та по�?танова «Про вій�?ькові формуванн�? на Україні», а 6 грудн�? прийн�?то закон «Про Збройні Сили України», згідно з �?ким до нової при�?�?ги було приведено перших вій�?ькових. Ц�? поді�? відзначаєть�?�? �?к день Збройних �?ил України. 8 грудн�? у Біловезькій пущі лідери Білору�?і, Ро�?ії та України підпи�?али угоду про припиненн�? і�?нуванн�? СРСР та утворенн�? нового об'єднанн�?�— Співдружно�?ті �?езалежних Держав (С�?Д). 25 �?ічн�? 1992 року Михайло Горбачов �?клав повноваженн�? першого й о�?таннього президента СРСР. Українці у �?ічні-лютому 1992 року затвердили �?вій прапор, малий герб, мелодію національного гімну й розпочали розбудову �?амо�?тійної держави й ринкової економіки. 1992 року Україна �?тала членом Міжнародного валютного фонду. 1994 року Сполучені Штати, Ро�?і�? та Велика Британі�? надали Україні «безпекові гарантії» в обмін на відмову від третього за розмірами у �?віті �?дерного ар�?еналу (Будапешт�?ький меморандум), країна приєднала�?ь до Договору про нерозпов�?юдженн�? �?дерної зброї й позбавила�?ь до 1996 року �?тратегічного озброєнн�?^[51]. Україна, �?к і інші колишні країни �?оцтабору, потрапила до величезної економічної кризи, але, на відміну від інших країн, не �?промогла�?�? до�?татньо швидко й ефективно прове�?ти ринкові реформи, одноча�?но намагаючи�?ь виконувати обт�?жливі дл�? державного бюджету �?оціальні зобов'�?занн�? перед на�?еленн�?м, тому за�?тр�?гла в перехідному етапі на декілька де�?�?тиліть^[51]. Проми�?лові�?ть опинила�?ь у патовій �?итуації, коли вона не мала коштів на модернізацію енергомі�?ької �?кладової та одноча�?но залежала від ро�?ій�?ьких енергоно�?іїв^[51]. За ча�?ів президент�?тва Кравчука ВВП країни впало вдвічі (56�%), �?к за ча�?ів Великої депре�?ії в СШ�?. Гіперінфл�?ці�? карбованц�? перших років �?тановила ти�?�?чі від�?отків. Україні вдало�?�? обійти вій�?ькові конфлікти, що розгор�?ли�?ь в інших по�?трад�?н�?ьких ре�?публіках, але вона не змогла �?кори�?тати�?�? з шан�?ів, �?кі відкривали�?�? під ча�? розпаду СРСР, через неготовні�?ть нових політичних еліт, короткозорі�?ть і�?теблішменту, романтизм національних рухів, �?аботажу з боку �?тарої еліти та притаманне рад�?н�?ькій �?відомо�?ті при�?то�?уван�?тво^[48]^[51].

Бюлетень В�?еукраїн�?ького референдуму
Підпи�?анн�? Біловезьких угод
Підпи�?анн�? Будапешт�?ького меморандуму
1 млн карбованців
Сева�?тополь�— вій�?ьково-мор�?ька база Ро�?ії

Президент�?тво Л. Кучми

Докладніше: Президент�?тво Леоніда Кучми

Заго�?тренн�? �?оціально-економічної �?итуації в країні пот�?гло �?причинило й першу політичну кризу молодої країни�— до�?трокові вибори президента 1994 року, на �?ких переміг Леонід Кучма, колишній директор Південмашу і прем'єр-міні�?тр, пред�?тавник «червоного директорату». Вперше було оновлено і �?клад Верховної Ради. �?айбільше мі�?ць отримали комуні�?ти�— 96, �?ародний рух�— 20, Сел�?н�?ька парті�?�— 18 і Соціалі�?тична парті�?�— 14, головою було обрано Олек�?андра Мороза, що за�?відчило домінуванн�? лівих �?ил. �?овий парламент затвердив прем'єр-міні�?тром Віталі�? Ма�?ола. Перше президент�?тво Кучми позначило�?ь певною �?табілізацією �?итуації в країні, але не �?тільки завд�?ки ефективним реформам, �?кільки заморожуванню �?итуації. 1994 року �?ел�?ни отримали перші земельні паї в кори�?туванн�?, але отриманн�? повних майнових прав на землю зат�?гнуло�?ь на де�?�?тилітт�?, 1999 року було о�?таточно ліквідовано КСП. 1995 року було залагоджено Крим�?ьку кризу і приборкано �?епарати�?т�?ькі намаганн�? мі�?цевих депутатів. 28 червн�? 1996 року було прийн�?то Кон�?титуцію�— о�?новний закон країни, за �?ким було утверджено президент�?ько-парламент�?ьку форму правлінн�?; у вере�?ні �?аціональним банком проведено грошову реформу�— запроваджено національну валюту�— гривню. Завд�?ки «багатовекторному» зовнішньополітичному кур�?ові Кучми Україні вдало�?�? 1995 року �?тати членом Ради Європи, 1996 року підпи�?ати Стратегію інтеграції до ЄС, 1997�— Хартію про о�?обливе партнер�?тво між Україною та �?�?ТО. �?а �?хідному фланзі 1997 року було о�?таточно поділено Чорномор�?ький флот, 18�% �?кого ді�?тало�?�? Україні, а за Ро�?ією залишала�?ь вій�?ьково-мор�?ька база в Сева�?тополі до 2017 року. В обмін на це Україна за «Договором про дружбу» отримувала визнанн�? незалежно�?ті та державних кордонів. Завд�?ки проведеному роздержавленню провідних підприєм�?тв (приватизаці�?), головні галузі економіки опинили�?ь в руках невеликої кілько�?ті нових олігархів (Павло Лазаренко) та �?тарих «червоних директорів» (Юхим Зв�?гіль�?ький), людей наближених до владних кіл (Віктор Пінчук), та пред�?тавників ро�?ій�?ького капіталу (Вадим �?овин�?ький). Як результат, зменшенн�? конкуренції �?к на внутрішньому ринку, так і �?то�?овно імпорту продукції в певних галуз�?х (наприклад, паливо-ма�?тильних матеріалів)^[51]^[52].

У березні 1998 року вперше парламент�?ькі вибори проведено за мішаною (пропорційно-мажоритарною) �?и�?темою, 225 депутатів було обрано в одномандатних виборчих округах, а 225�— за �?пи�?ками від політичних партій і блоків у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. За під�?умками голо�?уванн�? чотиривід�?отковий бар'єр подолали КПУ (24,65�%), �?ародний рух (9,4�%), виборчий блок �?оціалі�?тів та партії �?ел�?н «За правду, за народ, за Україну!» (8,6�%), Парті�? зелених (5,4�%), �?ародно-демократична парті�? (5�%), В�?еукраїн�?ьке об'єднанн�? «Громада» (майже 4,7�%; 16), Прогре�?ивна �?оціалі�?тична парті�? України (4�%). Головою Верховної Ради було обрано Івана Плюща. Президент�?ькі вибори 1999 року в другому турі вдруге виграв Кучма, �?кий заручив�?�? підтримкою олігархів й повторив єльцин�?ький у�?піх 1996 року, �?к єдина альтернатива комуні�?там. Лідер національно-демократичних �?ил В'�?че�?лав Чорновол трагічно загинув до виборів. За другого президент�?тва Кучма за допомоги молодих реформаторів, прем'єр-міні�?тра Віктора Ющенка та його за�?тупника Юлії Тимошенко, зумів до�?�?гти певного економічного зро�?танн�?. Здебільшого, лише через ча�?тковий вивід з тіні економіки держави^[52]. Позитивно вплинуло на при�?коренн�? державотворчих проце�?ів і проведенн�? реформ формуванн�? парламент�?ької більшо�?ті депутатами 11 парламент�?ьких груп і фракцій та позафракційними, �?ка підтримувала дії ур�?ду Ющенка.

16 квітн�? 2000 року за народною ініціативою відбув�?�? В�?еукраїн�?ький референдум. Понад 80�% виборців, що вз�?ли уча�?ть у голо�?уванні, ви�?ловили�?ь за �?творенн�? двопалатного парламенту, �?короченн�? чи�?ла депутатів з 450 до 300, ліквідацію депутат�?ької недоторканно�?ті, право Президента до�?троково припин�?ти повноваженн�? ВРУ. Проте рішенн�? референдуму так і не було втілено у житт�?. �?аве�?ні 2001 року політичне положенн�? Кучми підко�?ив «ка�?етний �?кандал» і вбив�?тво журналі�?та Георгі�? Гонгадзе. Запи�?и майора Служби безпеки України Миколи Мельниченка, зроблені ним у кабінеті президента, �?відчили про причетні�?ть до цього й інших резонан�?них злочинів пред�?тавників найвищих ешелонів влади. Країною прокотили�?ь акції «Україна без Кучми!». Демон�?траці�? 9 березн�? 2001 року завершила�?ь �?утичками з поліцією, а 18 уча�?ників акції були за�?уджені від 2 до 5 років ув'�?зненн�?. Того ж року ур�?д реформаторів було відправлено у від�?тавку.

Президент Леонід Кучма та його з�?ть, олігарх Віктор Пінчук
Віктор Ющенко
Юлі�? Тимошенко
Олек�?андр Мороз
Плакат до дн�? пам'�?ті Георгі�? Гонгадзе
Суд над уча�?никами акції «Україна без Кучми!»

За результатами парламент�?ьких виборів 2002 року політичний �?пектр у Верховній Раді пред�?тавл�?ли блоки «�?аша Україна» Ющенка (23,55�%), комуні�?ти (20,01�%), пропрезидент�?ький «За єдину Україну!» (11,79�%) та блок Юлії Тимошенко (7,25�%), �?оціалі�?ти (6,87�%) та медведчуків�?ький проєкт СДПУ(о) (6,27�%). Парламент�?ьку більші�?ть було �?формовано на базі пропрезидент�?ьких �?ил, за допомоги мажоритарників перемогу опозиції було знівельовано. Того ж року Україна потрапл�?є до міжнародної ізол�?ції через �?кандал навколо продажу радарів «Кольчуга» Саддамові Ху�?ейну під ча�? війни в Іраку та збитт�? ро�?ій�?ького літака над Чорним морем з 72 громад�?нами Ізраїлю під ча�? �?пільних ро�?ій�?ько-україн�?ьких вій�?ькових навчань.

Помаранчева Революці�?. Президен�?тво В. Ющенка

Докладніше: Помаранчева революці�? та Президент�?тво Віктора Ющенка

За результатами першого туру президент�?ьких виборів 31 жовтн�? 2004 року голо�?и виборців розподілили�?�? таким чином: Віктор Ющенко (39,26�% голо�?ів), Віктор Янукович (39,11�%), Олек�?андр Мороз (5,82�%), Петро Симоненко (4,97�%). Пі�?л�? першого туру підтримати Ющенка закликали інші кандидати, Олек�?андр Мороз та �?натолій Кінах, Віктора Януковича�— �?аталі�? Вітренко. Під ча�? другого туру 21 ли�?топада відбули�?�? чи�?ленні махінації на півдні та �?ході на кори�?ть �?тавленика Кучми, прем'єр-міні�?тра Віктора Януковича, �?кого в результаті було офіційно оголошено президентом. Чи�?ленні прибічники кандидата від опозиції, Віктора Ющенка, того ж дн�? вийшли на Майдан �?езалежно�?ті в Києві на захи�?т �?вої голо�?ів�— розпочала�?�? Помаранчева революці�?. За результатами �?удового розгл�?ду Верховний Суд України �?ка�?ував результати другого туру, було оголошено про третій тур 26 грудн�?, на �?кому перемогу здобув Ющенко (51,99�%). Під ча�? Помаранчевої революції до України була прикута увага в�?ієї �?вітової пре�?и. �?а переголо�?уванн�? до України приїхала рекордна кількі�?ть міжнародних �?по�?терігачів (12 ти�?. о�?іб). Інавгураці�? нового президента відбула�?ь 23 �?ічн�? 2005 року. Як політичний компромі�? Верховна Рада більші�?тю перетворила форму правлінн�? в країні на парламент�?ько-президент�?ьку.

Віктор Ющенко на Майдані
Мітингувальники на Хрещатику
Майдан вночі
Мітинг прихильників Віктора Януковича в Донецьку
Зу�?тріч Віктора Януковича із Володимиром Путіним, 2006 рік

За роки президент�?тва Ющенка економіка України відновила показники ВВП 1990 року, отримала інве�?тиції із заходу, 2008 року �?тала членом Світової організації торгівлі, але �?вітова економічна криза того ж року обвалила ВВП на третину. «Газові війни» з Ро�?ією закінчили�?ь 2009 року підпи�?анн�?м у Мо�?кві прем'єр-міні�?тром Юлією Тимошенко вкрай невигідних умов по�?тачанн�? газу до країни. У політичному житті відбув�?�? розвал помаранчевої команди, Тимошенко перейшла до опозиції. �?а до�?трокових парламент�?ьких виборах 2007 року Парті�? регіонів Януковича отримала більші�?ть мі�?ць у парламенті.

Президент�?тво В. Януковича

Докладніше: Президент�?тво Віктора Януковича

7 лютого 2010 року Віктор Янукович в результаті перемоги в другому турі президент�?ьких виборів �?тав президентом України. 11 березн�? було �?формовано новий ур�?д на чолі з Миколою �?заровим. Він різко змінює політичне житт�? в бік авторитаризму, повертаючи кон�?титуційні норми президент�?ько-парламент�?ької держави Кучми, запроторюючи �?вою політичну опонентку Юлію Тимошенко до в'�?зниці. Відразу укладає з Ро�?ією «Харків�?ькі угоди», за �?кими в обмін на знижку ціни на газ термін ди�?локації флоту Ро�?ії у Сева�?тополі подовжуєть�?�? до 2042 року. Вже 27 квітн�? цю угоду �?инхронно ратифікували Верховна Рада і Державна дума. Економічна політика ур�?ду прем'єр-міні�?тра Миколи �?зарова призводить 2013 року Україну на межу дефолту й до економічної кризи. Того ж року Ро�?ії вдало�?�? запобігти підпи�?анню Угоди про а�?оціацію з Європей�?ьким Союзом на Вільню�?ькому �?аміті у ли�?топаді, з метою навернути Україну до євразій�?ького Митного �?оюзу^[53]^[54]. 30 ли�?топада вночі правоохоронці жор�?токо розігнали мирну акцію проте�?ту незгодних із такою політикою �?тудентів-демон�?трантів на Майдані, проти чого пов�?тали вже ти�?�?чі ки�?н. Так розпочав�?�? Євромайдан, �?кий перері�? у Революцію гідно�?ті.

Революці�? Гідно�?ті

Докладніше: Революці�? гідно�?ті

30 грудн�? 2013 року на мітингу лідери трьох опозиційних партій, Віталій Кличко, Олег Т�?гнибок і �?р�?еній Яценюк оголо�?и рішенн�? про �?творенн�? Штабу національного �?противу. �?а�?тупного дн�? відбуваєть�?�? �?проба провокації біл�? будівлі адміні�?трації президента. �?а Майдані влаштовують по�?тійний табір з наметів, у вихідні дні на народне віче збирають�?�? �?отні ти�?�?ч прихильників�— «Марш мільйонів», організовуєть�?�? автомайдан. Одноча�?но парті�? влади зган�?є на провладні мітинги бюджетників та «тітушок», у Маріїн�?ькому парку організовують табір �?нтимайдану. 8 грудн�? був зне�?ений пам'�?тник Леніну�— перша ла�?тівка майбутнього ленінопаду. 11 грудн�?, попри офіційні обіц�?нки �?вітовим лідерам не за�?то�?овувати �?илу, була здій�?нена перша �?проба очи�?тити Майдан від мітингувальників. Стійкі�?ть демон�?трантів зму�?ила владу розпочати марудні перемовини. Перед новим роком Янукович отримав від Ро�?ії 15�млрд доларів на підтримку економіки, фактично ж�— �?игнал підтримки його авторитарного режиму. 16 �?ічн�? 2014 року Верховна Рада пропрезидент�?ькою більші�?тю прийн�?ла «диктатор�?ькі закони», �?кі ще більше підійн�?ли напругу в �?у�?піль�?тві. �?априкінці �?ічн�? відбувають�?�? захопленн�? адміні�?тративних будівель, переважно на заході країни, активні зіткненн�? поблизу �?тадіону імені Лобанов�?ького, �?проби штурму ур�?дового кварталу мітингувальниками та перші загиблі (Сергій �?іго�?н та Михайло Жизнев�?ький). 28 �?ічн�? Микола �?заров подав у від�?тавку, а на�?тупного дн�? Верховна Рада �?ка�?увала �?вої «диктатор�?ькі закони» і оголо�?ила амні�?тію «мирним мітингувальникам». Штаб національного �?противу ухвалив рішенн�? про початок «мирного на�?тупу» до Верховної Ради, що розгл�?дала зміни до Кон�?титуції. 18-20 лютого під ча�? ходи проте�?тувальників до Верховної Ради правоохоронці відкрили вогонь на ураженн�?. Люд�?ькі жертви «�?ебе�?ної �?отні» за�?удила Верховна Рада, ча�?тина підрозділів «Беркуту» були виведені з Києва. 21 лютого Янукович вночі тікає до Ро�?ії, �?толицю покидають й інші ви�?окопо�?адовці, виконувачем обов'�?зків президента �?тав �?пікер парламенту Олек�?андр Турчинов.

Євромайдан в Києві, 1 грудн�? 2013 року
Проро�?ій�?ькі уча�?ники �?нтимайдану
Лідери опозиції Віталій Кличко, �?р�?еній Яценюк та Олег Т�?гнибок
Будівництво барикад 18 лютого
Палаючий Будинок проф�?пілок 19 лютого
Уквітчаний шл�?х �?ебе�?ної �?отні

Ро�?ій�?ько-україн�?ька війна

Докладніше: �?нек�?і�? Криму (2014), Ро�?ій�?ько-україн�?ька війна (з 2014) та Війна на �?ході України

Ро�?і�? за�?вила, що призначенн�? Турчинова було некон�?титуційним^[55]. Східний �?у�?ід �?кори�?тав�?�? політичною не�?табільні�?тю заради до�?�?гненн�? вла�?них геополітичних цілей. У Криму, де офіційно перебували ро�?ій�?ькі вій�?ька, будівлі парламенту та ур�?ду автономної ре�?публіки, україн�?ькі вій�?ькові ча�?тини беруть «під охорону» вій�?ькові без розпізнавальних знаків («зелені чоловічки»)^[56]. 16 березн�? 2014 року під дулами автоматів мі�?цева влада організовує «референдум» про приєднанн�? до Ро�?ій�?ької Федерації. 18 березн�? Державна дума Ро�?ій�?ької Федерації офіційно затверджує анек�?ію Криму. Одноча�?но Ро�?і�? розпочинає де�?табілізацію решти України та роздмухує �?епарати�?т�?ькі рухи на півдні та �?ході, реалізовуючи вла�?ний проєкт «�?оворо�?і�?»�— проголошують�?�? Донецька та Луган�?ька народні ре�?публіки, аналогічні проце�?и в Харкові та Оде�?і були зірвані патріотично налаштованою більші�?тю на�?еленн�?. У відповідь, 13 квітн�? Україна розпочинає антитерори�?тичну операцію �?початку �?илами внутрішніх органів, �?ким на допомогу в боротьбі із ро�?ій�?ькими дивер�?антами та найманц�?ми приход�?ть вій�?ькові підрозділи. Мобілізують�?�? ма�?штабні волонтер�?ькі та добровольчі рухи, утворюють�?�? загони народного ополченн�?�— добробати. У червні 2014 року на до�?трокових президент�?ьких виборах перемагає Петро Порошенко, �?кий відразу підпи�?ує Угоду про а�?оціацію з ЄС. �?ТО переходить в активну фазу, від терори�?тів звільн�?ють Слов'�?н�?ьк та більшу ча�?тину Донба�?у. Ситуацію у�?кладнювало те, що Україна не контролювала значну ча�?тину державного кордону з Ро�?ією, тому терори�?ти регул�?рно отримували підкріпленн�? з-за кордону. 17 липн�? 2014 року ро�?ій�?ькі вій�?ькові збивають малайзій�?ький па�?ажир�?ький літак MH17 над територією України, у відповідь на що західні країни впроваджують перші �?анкції. �?априкінці літа пр�?ме втручанн�? ро�?ій�?ьких вій�?ьк ударами з тилу й об�?трілами через державний кордон докорінно змінює �?итуацію й призводить до ма�?ових втрат під Зеленопілл�?м, Іловай�?ьком. 25-28 �?ерпн�? ро�?ій�?ькі вій�?ька зайн�?ли �?овоазов�?ьк, що за 44�км від Маріупол�?. Символом �?противу ро�?ій�?ькій агре�?ії �?тала оборона Донецького аеропорту україн�?ькими «кіборгами», що тривала 242 доби, довше ніж оборона Сталінграда.

Ро�?ій�?ькі «ввічливі чоловічки» захоплюють аеропорт Сімферопол�?
Захопленн�? терори�?тами мі�?ькради Слов'�?н�?ька
Розвиток збройної агре�?ії на Донба�?і
Бої під Первомай�?ьком
Уламки збитого малазій�?ького Боїнга на рей�?і MH-17
Чотири�?торонні перемовини в норманд�?ькому форматі, Мін�?ьк, Білору�?ь

Значні втрати україн�?ьких �?ил, загроза захопленн�? Маріупол�? та прориву ро�?ій�?ьких �?ил до Запорізької обла�?ті заради �?ухопутного коридору до Криму зму�?или керівництво України шукати шл�?хи до мирного врегулюванн�? конфлікту. За по�?ередництва лідерів Франції (Фран�?уа Олланд) та �?імеччини (�?нгела Меркель), так званий «норманд�?ький формат», війну намагали�?ь зупинити підпи�?анн�?м Мін�?ьких угод, перші з �?ких були підпи�?ані 5 вере�?н�? 2014 року^[57]^[58]^[59]. Однією з умов припиненн�? вогню з боку �?епарати�?тів було прийн�?тт�? закону «Про о�?обливий пор�?док мі�?цевого �?амовр�?дуванн�? в окремих районах Донецької та Луган�?ької обла�?тей», �?кий Верховна Рада України ухвалила 16 вере�?н�?, в один день із ратифікацією Угоди про а�?оціацію з Європей�?ьким Союзом. Зимою 2014—2015 років ро�?ій�?ькі вій�?ька заради �?пр�?мленн�? лінії розмежуванн�? розпочали бої за Дебальцеве, важливий тран�?портний вузол між Донецьком і Луган�?ьком. �?ктивні бойові дії знов вдало�?ь зага�?ити за допомогою по�?ередництва лідерів Франції та �?імеччини й підпи�?анн�?м нового Мін�?ького протоколу.

Президент�?тво П. Порошенка

Докладніше: Президент�?тво Петра Порошенка

�?а до�?трокових президент�?ьких виборах у червні 2014 року переміг Петро Порошенко, �?кому ді�?тала�?ь країна в найт�?жчому �?тані за в�?іх попередників�— парламент�?ька опозиці�?, економічна криза, війна. 20 червн�? було оголошено одно�?тороннє тижневе перемир'�? з одноча�?ним ультиматумом проро�?ій�?ьким найманц�?м та мі�?цевим бойовикам полишити територію країни, пі�?л�? чого розпочало�?�? звільненн�? території держави, �?ке було зірване вже неприкритою ро�?ій�?ькою збройною агре�?ією. За допомоги західних країн Україні вдало�?�? заморозити війну на лінії розмежуванн�?, а Ро�?ії закріпити перманентний �?тан невизначено�?ті на Донба�?і в Мін�?ьких домовлено�?т�?х. У жовтні 2014 року відбули�?�? парламент�?ькі вибори. До Верховної Ради пройшли �?ародний фронт (22�%), Блок Петра Порошенка (22�%), Об'єднанн�? «Самопоміч» (11�%),Опозиційний блок (9�%), Радикальна парті�? Олега Л�?шка (7�%), Батьківщина (5,5�%). Уперше не потрапили заборонені пізніше комуні�?ти. 2015 року президентом було підпи�?ано «декомунізаційний пакет законів» й розпочато демонтаж тоталітарного �?падку. Порошенку вдало�?�? за декілька років докорінно реформувати Збройні �?или, але, через �?против командуванн�? �?тарої школи, лише наблизити їх до �?тандартів �?�?ТО. �?налогічно, половинча�?тим залишило�?ь реформуванн�? іншого �?илового крила�— міні�?тер�?тва внутрішніх �?прав. Перетворенн�? міліції на поліцію, творенн�? потужної �?аціональної гвардії поєднувало�?ь із розбудовою о�?оби�?тої «внутрішньої імперії» міні�?тром �?р�?еном �?ваковим. У лютому 2014 року за вичерпанн�? золотовалютних запа�?ів розпочало�?�? швидке падінн�? кур�?у національної валюти, подальша війна та падінн�? �?вітових цін на метали та продоволь�?тво опу�?тили її кур�? до 25 гривень за долар у 2015 році^[60]. Реальний ВВП країни за 2014 рік впав на 6,0�%, за 2015 рік�— на 43,3�%; інфл�?ці�? за під�?умком 2014 року�— 24,9�%^[61]. За допомоги МВФ та жор�?ткій монетарній та фі�?кальній політиці вдало�?�? �?табілізувати фінан�?овий �?тан країни, наповнити порожню держ�?карбницю. У економічних реформах Порошенко �?пирав�?�? на іноземних �?пеціалі�?тів, �?ких було залучено до роботи в ур�?ді. Серед �?ких був і колишній грузин�?ький президент Міхеіл Саакашвілі, що з ча�?ом �?тане в опозицію до президента й значно знизить рейтинг довіри до нього. Одноча�?но він заручив�?�? підтримкою олігархічних кіл великих зрушень, окрім націоналізації �?адра Банку Дмитра Фірташа, в проце�?і зламу вибудованої Кучмою �?и�?теми великої вла�?но�?ті не відбуло�?�?. �?авпаки, втеча за кордон, пред�?тавника «дніпропетров�?ьких» Ігор�? Коломой�?ького, що допомагав у боротьбі із �?епарати�?тами, �?ких підтримували «донецькі», та націоналізаці�? ПриватБанку нагадала боротьбу за переділ вла�?но�?ті 1990-х років.

Інавгураці�? Петра Порошенка
Петро Порошенко із �?нгелою Меркель та Джо Байденом
Порошенко на Донеччині, 2016 рік
�?ове україн�?ьке вій�?ько на параді в Києві
Томо�? про автокефалію право�?лавної церкви

Значні здобутки на зовнішньополітичній арені: підтримка антиро�?ій�?ькими �?анкці�?ми, отриманн�? безвізового режиму із країнами Європей�?ького Союзу, поєднували�?ь із потребою долати над�?кладні завданн�? в�?ередині країни. Стара влада на мі�?ц�?х також не бажала змін: відбуло�?ь очищенн�? влади від антимайданівців (лю�?траці�?), але ча�?ткове. Розпочата боротьба із корупцією, обмежувала�?ь вироками дрібним по�?адовц�?м та електронним декларуванн�?м, ново�?творені �?�?БУ та �?�?ЗК у �?воїй роботі відзначили�?ь �?кандалами. Судова реформа поєднувала�?ь із призначенн�?м на по�?ади �?тарих, �?компрометованих �?уддів. Зат�?гувало�?ь роз�?лідуванн�? злочинів проти майданівців. Щоб протиді�?ти в «інформаційній війні» ма�?ованій �?вітовій ро�?ій�?ький антиукраїн�?ькій пропаганді було �?творено Міні�?тер�?тво інформаційної політики, �?ке за 5 років, окрім заборони ро�?ій�?ьких �?оціальних мереж, пропаганди�?т�?ьких ЗМІ, не показало ефективної роботи. 2017 року президент підпи�?ав закон «Про о�?віту», �?кий зу�?трів �?против з боку нацменшин та по�?варив із ур�?дом Угорщини.

19 травн�? 2018 року Порошенко підпи�?ав Указ, �?ким набрав чинно�?ті рішенн�? Ради національної безпеки і оборони про о�?таточне припиненн�? уча�?ті України у �?татутних органах Співдружно�?ти �?езалежних Держав.^[62]^[63] Станом на лютий 2019 року Україна мінімізувала �?вою уча�?ть у Співдружно�?ті �?езалежних Держав до критичного мінімуму та фактично завершила �?вій вихід. Верховна Рада України ніколи не ратифікувала в�?туп, тобто Україна ніколи не була членом С�?Д.^[64]

21 лютого 2019�р. було вне�?ено зміни до Кон�?титуції України, норми про �?тратегічний кур�? України на член�?тво в Європей�?ькому Союзі та �?�?ТО закріплені у преамбулі О�?новного Закону, трьох �?татт�?х та перехідних положенн�?х.^[65]

Зат�?гуванн�? із продажем вла�?ної кондитер�?ької фабрики у Липецькій обла�?ті Ро�?ії, �?кандал із викори�?танн�?м офшорів дл�? мінімізації �?плачуваних податків (панамагейт) теж не �?при�?ли ви�?окому рейтингові президента. �?авіть і�?торичне здобутт�? автокефалії від В�?елен�?ького патріарха Вартоломі�? (томо�?) та �?творенн�? незалежної Право�?лавної церкви України не допомогли повернути розтрачену довіру в україн�?ького народу. Це була одна з найефективніших п'�?тирічок україн�?ького державотворенн�?, але й одна з най�?уперечливіших, коли президентові довело�?ь долати невідкладні виклики �?уча�?но�?ті, не маючи змоги о�?таточно порвати із минулим.

Президент�?тво В. Зелен�?ького

Докладніше: Президент�?тво Володимира Зелен�?ького

21 квітн�? 2019 року в другому турі президент�?ьких виборів переміг актор і шоумен Володимир Зелен�?ький, �?кий зумів кон�?олідувати проте�?тні на�?трої різноманітного політичного �?пектра навколо вла�?ної харизматичної о�?оби�?то�?ті й отримати 73,23�% голо�?ів виборців. 20 травн�? відбула�?�? церемоні�? інавгурації, пі�?л�? �?кої Зелен�?ький оголо�?ив про розпу�?к Верховної Ради та призначив до�?трокові вибори^[66]. Позачергові парламент�?ькі вибори 21 липн�? дозволили ново�?твореній пропрезидент�?ькій партії Слуга народу вперше в і�?торії незалежної України отримати аб�?олютну більші�?ть мі�?ць (248). Спікером парламенту було обрано голову партії�— Дмитра Разумкова. Монобільші�?ть змогла �?амо�?тійно, без формуванн�? коаліцій, 29 �?ерпн�? �?формувати ур�?д і затвердити Олек�?і�? Гончарука на по�?аді прем'єр-міні�?тра^[67]. 4 березн�? 2020 року через падінн�? ВВП на 1,5�% (замі�?ть 4,5�% зро�?танн�? на момент обранн�?) Верховна Рада звільнила ур�?д Гончарука^[68], новим прем'єр-міні�?тром �?тав Дени�? Шмигаль^[69].

Передвиборчі дебати Порошенка і Зелен�?ького
Інавгураці�? Володимира Зелен�?ького
Дмитро Разумков
Олек�?ій Гончарук
Дени�? Шмигаль

28 липн�? 2020�р. в Любліні Литва, Польща та Україна �?творили ініціативу «Люблін�?ький трикутник», метою �?кої є подальша �?півпрац�? між трьома і�?торичними країнами Речі По�?политої та подальша інтеграці�? України та в�?туп до ЄС та �?�?ТО.^[70]

У 2020 році В. Зелен�?ький призначив головою ТКГ Кравчука, а його за�?тупником на цій по�?аді�— Фокіна. Головою Офі�?у Президента �?тав Єрмак, міні�?тром о�?віти�— Шкарлет. �?ваков, попри обіц�?нки, й до�?і глава МВС. Було два гучних �?кандали: пере�?трілка у Броварах та зґвалтуванн�? у Кагарлику. Країною пройшла�?ь �?ері�? проте�?тів, �?у�?пільне невдоволенн�? зро�?тає. 27 липн�? почало�?�? без�?трокове перемир'�? з так званими «Л�?Р» та «Д�?Р». Станом на 25 �?ерпн�? жоден україн�?ький вій�?ьковий не загинув, хоча бойовики інколи порушують режим тиші, ЗСУ не відповідає. 2 лютого 2021 року указом Президента було заборонено телетран�?л�?цію проро�?ій�?ьких телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK^[71]^[72]. Рішенн�?м Р�?БО та Указом Президента від 19 лютого 2021 року було накладено �?анкції на 8 фізичних та 19 юридичних о�?іб, �?еред �?ких є проро�?ій�?ький політик Віктор Медведчук та його дружина Ок�?ана Марченко^[73]^[74].

1 жовтн�? 2019 року Леонід Кучма у �?кладі україн�?ької делегації підпи�?ав Формулу Штайнмаєра, що передбачає закріпленн�? «�?пеціального �?тату�?у» ОРДЛО пі�?л�? проведенн�? виборів на по�?тійній о�?нові. Реакцією на цю подію �?тали проте�?тні акції �?і капітул�?ції!

Резонан�?ним �?тав зрив �?пецоперації україн�?ьких �?пец�?лужб відомої �?к Вагнергейт.

�?а червневому �?аміті в Брю�?�?елі 2021 року лідери �?�?ТО повторили рішенн�?, прийн�?те на Бухаре�?т�?ькому �?аміті 2008 року про те, що Україна �?тане членом �?ль�?н�?у з Планом дій щодо член�?тва (ПДЧ) �?к невіддільною ча�?тиною проце�?у та правом України визначати �?воє майбутнє і зовнішню політику, звичайно, без втручанн�? ззовні.^[75]

17 травн�? 2021 року було утворене «�?�?оційоване тріо» шл�?хом підпи�?анн�? �?пільного меморандуму між міні�?трами закордонних �?прав Грузії, Молдови та України. �?�?оційоване тріо�— це три�?торонній формат дл�? розширенн�? �?півпраці, координації та діалогу між трьома країнами (�?кі підпи�?али Угоду про а�?оціацію з ЄС) з Європей�?ьким Союзом з питань, що �?тановл�?ть �?пільний інтере�?, пов'�?заних з євроінтеграцією, розширенн�? �?півпраці в рамках Східного партнер�?тва та зобов'�?занн�? щодо приєднанн�? до Європей�?ького Союзу.^[76] Станом на 2021 рік Україна готуєть�?�? офіційно подати за�?вку на член�?тво в ЄС у 2024 році, аби приєднати�?�? до Європей�?ького Союзу у 2030-х роках.^[77]

Епідемі�? COVID-19

Докладніше: Коронавіру�?на хвороба 2019 в Україні

2 березн�? 2020 року було підтверджено перший випадок інфікуванн�? COVID-19 у Чернівц�?х.^[78] Згодом було введено карантин, закрито кордони й оголошено надзвичайну �?итуацію. Епідемі�? охопила в�?і обла�?ті України. Щодн�? міні�?тер�?тво охорони здоров'�? публікує нову інформацію [�?рхівовано 12 �?ерпн�? 2021 у Wayback Machine.] про поширенн�? пандемії. Через карантинні обмеженн�? в країні по�?илила�?ь економічна криза, кількі�?ть офіційних безробітних зро�?ла на 67�%. 20 березн�? вилікував�?�? перший хворий, на той ча�? хворі були вже в кількох обла�?т�?х.^[79]^[80]

23 лютого 2021 року в Україні було зареє�?тровано 2 вакцини проти коронавіру�?у: AstraZeneca та Pfizer/BioNTech^[81]^[82]. 24 лютого було вакциновано першу людину^[83].

Ро�?ій�?ьке вторгненн�? в Україну (2022)

Докладніше: Ро�?ій�?ьке вторгненн�? в Україну (2022)

Див. також

Вікіцитати мі�?т�?ть ви�?ловлюванн�? на тему: І�?торі�? України

Вікі�?ховище має мультимедійні дані за темою: І�?торі�? України

Примітки

↑ Галіці�? і Лодомері�?�— латин�?ькі назви україн�?ьких етнічних земель Галичини і Волині, на �?кі претендували угорці. З XIII по XVIII �?толітт�? угор�?ькі правителі коронували�?�? «корол�?ми Галичини та Лодомерії». У пізньому �?ередньовіччі ав�?трій�?ькі Габ�?бурги зайн�?ли угор�?ький трон і у�?падкували територіальні претензії �?воїх попередників. Дл�? реалізації цих претензій і було �?творене нове «королів�?тво». �?в�?трійці контролювали лише Галичину і Західну Волинь. Центр «Лодомерії»�— Володимир-Волин�?ький�— залишав�?�? за Ро�?ією.
↑ Це змінило надалі географічний змі�?т пон�?тт�? «Галичина». Україн�?ькі етнічні землі, тобто і�?торичну Галичину, �?тали називати Східною Галичиною, а малополь�?ькі території�— Західною Галичиною.
↑ За підрахунками ін�?титуту і�?торії України �?�?�? України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4�млн українців, у партизан�?ьких формуванн�?х�— від 40 до 60 ти�?., у загонах ОУ�? та УП�?�— понад 100 ти�?.

Джерела

↓ Показувати повні�?тю

↑ Яковенко �?. М., 1997, �?.�10.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в Яковенко �?. М., 1997, �?.�11.
↑ Яковенко �?. М., 1997, �?.�12.
↑ Перейти до: ^а ^б Толочко П. П., 2000, �?.�8—9.
↑ Перейти до: ^а ^б Гладілін В. М. Королево, археологічна пам'�?тка [�?рхівовано 23 квітн�? 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопеді�? і�?торії України�: у�10�т.�/ редкол.: В.��?.�Смолій (голова) та ін.�; Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України.�— К.�: �?аукова думка, 2009.�— Т.�5�: Кон�—�Кю.�— 560��?.�: іл.�— ISBN 978-966-00-0855-4.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в Бун�?т�?н К. П. Давн�? і�?торі�? [�?рхівовано 4 червн�? 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопеді�? і�?торії України�: у�10�т.�/ редкол.: В.��?.�Смолій (голова) та ін.�; Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України.�— К.�: �?аукова думка, 2004.�— Т.�2�: Г�—�Д.�— С.�277.�— ISBN 966-00-0405-2.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�9—10.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�9.
↑ Кулаков�?ька Л. В. Молодове V // Енциклопеді�? і�?торії України�: у�10�т.�/ редкол.: В.��?.�Смолій (голова) та ін.�; Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України.�— К.�: �?аукова думка, 2010.�— Т.�7�: Мл�—�О.�— 728��?.�: іл.�— ISBN 978-966-00-1061-1.
↑ Перейти до: ^а ^б Толочко П. П., 2000, �?.�10.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�14.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�15.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�17.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�22.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�31.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�33—36.
↑ Толочко П. П., 2000, �?.�38—40.
↑ Енциклопеді�? і�?торії України: Т. 4 (Ка-Ком) / Редкол.: В.��?.�Смолій та ін. �?�?�? України. Ін�?титут і�?торії України.�— К.: вид. «�?аукова думка», 2007�р.
↑ Перейти до: ^а ^б Яковенко �?. М., 1997.
↑ Яковенко �?. М., 1997, �?.�23.
↑ ЕІУ та 2003—2019, �?�?кольд і Дір.
↑ ЕІУ та 2003—2019, Рюриковичі.
↑ ЕІУ та 2003—2019, Ігор Старий.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в Enciklopedìâ ukraïnoznavstva: perevidannâ v Ukraïnì. Lvìv: Naukove Tovaristvo ìmenì T. Šev�?enka u Lʹvovì̀. 1996. ISBN�978-5-7707-6833-6.
↑ Бубенок, Олег Бори�?ович (2014). Проблема чорних клобуків у �?хідноєвропей�?ькій і�?торіографії від XVIII СТ. до наших днів. Східний �?віт.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д ^е Квітницький, М.В. (2008.). Кочове на�?еленн�? �?адчорноморщини в Х–ХIV �?т. (в �?вітлі пи�?емних та археологічних джерел). В кн.: �?адчорномор'�? у IХ �?т. до н. е. – на початку ХIХ �?т. Студії з і�?торії та археології. К.
↑ О�?іп�?н, Олек�?андр (2005). Поширенн�? хри�?ти�?н�?тва �?еред половців у ХI–ХIV �?т. "Київ�?ька �?таровина".
↑ Сила мережі | новини і�?торії | Е�?пре�?о. espreso.tv (укр.). Процитовано 30 червн�? 2024.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в Vasary, István (2005.). Cumans and Tatars.Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185–1365. Cambridge: Cambridge University Press. �?.�Стр. 139.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в Pritsak, Omelian. Polovtsi.pdf (PDF). �?рхів оригіналу (PDF) за 12 липн�? 2017. Процитовано 30 червн�? 2024. [�?рхівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
↑ ОЛЬГОВИЧІ. resource.history.org.ua. Процитовано 1 липн�? 2024.
↑ Кн�?зів�?ькі дина�?тії Східної Європи. Вікіпеді�? (укр.). 26 ли�?топада 2022. Процитовано 1 липн�? 2024.
↑ К�?ЛК�?, БИТВ�? �?�? РІЧЦІ 1223. resource.history.org.ua. Процитовано 1 липн�? 2024.
↑ Kayumov (http://xlegio.ru), Ildar. Великий западный поход чингизидов на Булгар, Ру�?ь и Центральную Европу | Войны Средних Веков | �?рмии древно�?ти —. xlegio.ru. Процитовано 1 липн�? 2024.
↑ Під�?тавка, Ру�?лан Володимирович. Болохів�?ька земл�? і збараж: і�?торико-географічні та генеалогічні а�?пекти до�?лідженн�? (PDF).
↑ КОРОЛІВСТВО РУСЬ. resource.history.org.ua. Процитовано 1 липн�? 2024.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д Виппеп Р. Ф., �?.�191—195.
↑ Ва�?иль Голованов. «�?е�?тор Махно» (біографі�?). М: Молода гварді�?, 2008 (ЖЗЛ). ISBN 978-5-235-03141-8.
↑ Перейти до: ^а ^б Лекці�? 1. Соціально-економічний розвиток України.^{[недо�?тупне по�?иланн�? з лютого 2019]}
↑ Сталін �?к Путін. Голодомор – реакці�? на мільйонний �?ел�?н�?ький «Майдан» початку 1930-х. І�?торична правда (укр.). 19 ли�?топада 2014. Процитовано 29 травн�? 2024.
↑ По�?танова «Про охорону майна державних підприєм�?тв, колго�?пів і кооперативів та про зміцненн�? �?у�?пільної (�?оціалі�?тичної) вла�?но�?ті»
↑ Olson, James Stuart; Pappas, Lee Brigance; Pappas, Nicholas Charles (1994). An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires. Westport, Conn.: Greenwood Publishing Group. ISBN 9780313274978. OCLC 27431039.
↑ В�?е�?оюзна�? перепи�?ь на�?елени�? 17 декабр�? 1926�г. [�?рхівовано 17 ли�?топада 2017 у Wayback Machine.]�— М., 1927—1929.�— 10 т.
↑ Virtual Jewish World: Crimea, Ukraine. �?рхів оригіналу за 24 �?ічн�? 2021. Процитовано 21 грудн�? 2020.
↑ Ра�?�?трел 17 апрел�? 1938 года. �?рхів оригіналу за 24 квітн�? 2017. Процитовано 21 грудн�? 2020.
↑ УП: Профе�?ор Олек�?андр Ли�?енко: «�?айбільше трофейного обладнанн�? отримав Донба�?». �?рхів оригіналу за 10 вере�?н�? 2011. Процитовано 10 ли�?топада 2011.
↑ Ігор Вітик. «Українці у Другій �?вітовій». �?рхів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 10 ли�?топада 2011.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д ^е Криза не�?проможно�?ті�: неготовні�?ть контреліт і короткозорі�?ть і�?теблішменту�// Україн�?ький тиждень�: тижневик.�— 2011.�— Т. 187, № 22.�— ISSN�19961561. �?рхівовано з джерела 1 �?ічн�? 2017. Процитовано 7 ли�?топада 2020 року.
↑ Інга Ри�?юк. Переведи мене через Майдан�// Ком�?омоль�?кое знам�?.�— № за 4 червн�? 1991.
↑ М. Вавіров�?ький. В �?о�?івці на площі�// Іменем Закону.�— № за 23 червн�? 1991.
↑ Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д Затримка на �?тарті�// Україн�?ький тиждень�: тижневик.�— 2011.�— Т. 198, № 33.�— ISSN�19961561. �?рхівовано з джерела 23 квітн�? 2017. Процитовано 7 ли�?топада 2020 року.
↑ Перейти до: ^а ^б Початки олігархізації�// Україн�?ький тиждень�: тижневик.�— 2011.�— Т. 192, № 27.�— ISSN�19961561. �?рхівовано з джерела 24 �?ічн�? 2018. Процитовано 7 ли�?топада 2020 року.
↑ Ур�?д прийн�?в розпор�?дженн�? про призупиненн�? проце�?у підготовки до укладанн�? Угоди про а�?оціацію з ЄС [�?рхівовано 2 грудн�? 2013 у Wayback Machine.]. Ур�?довий портал. 21.11.2013
↑ �?заров відмовив�?�? від угоди про а�?оціацію з ЄС [�?рхівовано 26 ли�?топада 2013 у Wayback Machine.]. Україн�?ька правда. 21.11.2013
↑ Ро�?і�? не визнає новий ур�?д (ро�?). �?рхів оригіналу за 9 вере�?н�? 2014. Процитовано 18 вере�?н�? 2014.
↑ В. о. президента України: Ро�?і�? хоче анек�?увати Крим. �?рхів оригіналу за 28 вере�?н�? 2014. Процитовано 18 вере�?н�? 2014.
↑ Протокол о результатах кон�?ультаций Трех�?торонней контактной группы, Мин�?к, 5 �?ент�?бр�? 2014 г. [�?рхівовано 2 жовтн�? 2014 у Wayback Machine.] // Издатель: Organization for Security and Co-operation in Europe. Дата: 5 �?ент�?бр�? 2014
↑ Протокол про перемир'�? не дає надії на мир. �?рхів оригіналу за 24 вере�?н�? 2014. Процитовано 18 вере�?н�? 2014.
↑ Сергій Лещенко (5 вере�?н�? 2014). Де�?кі подробиці домовлено�?тей щодо перемир’�? на �?ході України. Україн�?ька правда - Блоги. �?рхів оригіналу за 28 вере�?н�? 2014. Процитовано 31 травн�? 2018.
↑ �?аціональний банк України: офіційний кур�? валют, період з 01.01.2014 по 13.06.2016^{[недо�?тупне по�?иланн�?]}
↑ Індек�?и �?поживчих цін на товари та по�?луги у 2001—2015�рр. [�?рхівовано 23 червн�? 2017 у Wayback Machine.] (ukrstat.gov.ua)
↑ Україна о�?таточно вийшла з С�?Д. espreso.tv. �?рхів оригіналу за 19 липн�? 2019. Процитовано 19 травн�? 2018.
↑ Президент підпи�?ав Указ про о�?таточне припиненн�? уча�?ті України у �?татутних органах С�?Д — Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 19 травн�? 2018. Процитовано 19 травн�? 2018.
↑ «Україні не потрібно виходити із С�?Д�— вона ніколи не була і не є зараз членом цієї �?труктури» [�?рхівовано 17 �?ерпн�? 2021 у Wayback Machine.] – Павло Клімкін
↑ The law amending the Constitution on the course of accession to the EU and NATO has entered into force | European integration portal. eu-ua.org (укр.). �?рхів оригіналу за 28 вере�?н�? 2020. Процитовано 23 березн�? 2021. [�?рхівовано 2020-09-28 у Wayback Machine.]
↑ Володимир Зелен�?ький за�?вив про розпу�?к Верховної Ради та закликав Кабмін піти у від�?тавку. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 18 червн�? 2020. Процитовано 6 липн�? 2020.
↑ Кабінет Міні�?трів України�— �?овим Прем'єр-міні�?тром України �?тав Олек�?ій Гончарук. www.kmu.gov.ua (ua) . �?рхів оригіналу за 28 ли�?топада 2020. Процитовано 6 липн�? 2020.
↑ Гончарука звільнили з по�?ади прем'єра й від�?тавили ве�?ь ур�?д. BBC News Україна (укр.). 4 березн�? 2020. �?рхів оригіналу за 10 �?ерпн�? 2021. Процитовано 6 липн�? 2020.
↑ Дени�? Шмигаль – новий прем’єр України. Україн�?ька правда (укр.). �?рхів оригіналу за 30 червн�? 2020. Процитовано 6 липн�? 2020.
↑ Lithuania, Poland and Ukraine Inaugurate ‘Lublin Triangle’. Jamestown. �?рхів оригіналу за 6 червн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.
↑ УК�?З ПРЕЗИДЕ�?Т�? УКР�?Ї�?И №43/2021. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 30 квітн�? 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
↑ Зелен�?ький "вимкнув" 112, ZIK і NewsOne з ефіру. Що відомо. BBC News Україна (укр.). �?рхів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
↑ УК�?З ПРЕЗИДЕ�?Т�? УКР�?Ї�?И №64/2021. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 11 липн�? 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
↑ Зелен�?ький ввів у дію �?анкції проти Медведчука. Україн�?ька правда (укр.). �?рхів оригіналу за 17 �?ерпн�? 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
↑ NATO - News: Brussels Summit Communiqué issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Brussels 14 June 2021, 14-Jun.-2021. �?рхів оригіналу за 15 �?ерпн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.
↑ Україна, Грузі�? та Молдова �?творили новий формат �?півпраці дл�? �?пільного руху в ЄС. www.eurointegration.com.ua. �?рхів оригіналу за 17 травн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.
↑ У 2024 році Україна пода�?ть за�?вку на в�?туп до ЄС. www.ukrinform.ua. �?рхів оригіналу за 6 червн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.
↑ Коронавіру�? в Україні. �?налізи чернівчанина відправили за кордон на о�?таточне підтвердженн�? COVID-2019. TCH.ua. 3 березн�? 2020. �?рхів оригіналу за 15 �?ерпн�? 2021. Процитовано 3 березн�? 2020.
↑ Коронавіру�? в Україні: видужав перший хворий [�?рхівовано 15 �?ерпн�? 2021 у Wayback Machine.], БіБіСі Україна, 20 березн�? 2020
↑ «Коли тобі кажуть: у тебе�— коронавіру�?». Розповідь першого українц�?, �?кий одужав [�?рхівовано 15 �?ерпн�? 2021 у Wayback Machine.], Ольга Паламарюк, БіБіСі Україна, 22 березн�? 2020
↑ МОЗ: в Україні зареє�?трували вакцину Oxford/AstraZeneca (Covishield). Радіо Свобода (укр.). �?рхів оригіналу за 17 �?ерпн�? 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
↑ В Україні зареє�?трували вакцину Pfizer від COVID-19 – МОЗ. Радіо Свобода (укр.). �?рхів оригіналу за 4 травн�? 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
↑ В Україні вже вакцинували від коронавіру�?у першу людину: хто отримав щепленн�?. ТС�?.ua (укр.). 24 лютого 2021. �?рхів оригіналу за 10 �?ерпн�? 2021. Процитовано 24 лютого 2021.

Джерела та література

�?рка�? М. І�?торі�? України-Ру�?і�/ упор�?д., передм. Коваль Р. М.�— репринтне виданн�?.�— К.�: �?аш Формат, 2013.�— 464��?.�— (Видатні українці)�— 3 ти�?.�прим.�— ISBN 978-966-2401-00-4.
Білоцерків�?ький В. Я. І�?торі�? України�: навч. по�?ібник.�— 3-е, виправ. і допов.�— К.�: Центр учб. літ, 2007.�— 535��?.�— ISBN 978-966-364-427-1.
Бойко О. Д. І�?торі�? України�: по�?ібник дл�? �?туд. вищ. навч. закладів.�— К.�: Видавничий центр «�?кадемі�?», 2002.�— 656��?.�— (�?льма-матер)�— ISBN 966-580-122-8.
Бори�?енко В. Й. Кур�? україн�?ької і�?торії�: з найдавніших ча�?ів до XX �?толітт�?�: навч. по�?іб.�— К., 1996.
Британ В. Т., Ви�?оцький О. Ю. І�?торі�? України з давнини до початку XXI �?толітт�?.�— Дніпро�: �?Мет�?У, 2007.�— 170��?.
Грушев�?ький М. С. І�?торі�? України-Ру�?и в 11 томах, 12 книгах�/ Редколегі�?�: П.�С.�Сохань (голова) та ін.�— репринтне виданн�?.�— К.�: �?аукова думка, 1991—1998.�— (Пам'�?тки і�?торичної думки України)�— ISBN 5-12-002468-8.
Іванченко Р. І�?торі�? без міфів. Бе�?іди з і�?торії Україн�?ької державно�?ті.�— К., 1996.
І�?торі�? України. Джерельний літопи�?�/ за ред. В.�І.�Червін�?ького, М.�І.�Обушного�; упор�?д.: В.�І.�Червін�?ький, Л.�В.�Шимчак, М.�І.�Обушний та ін.�— 2-ге вид., виправл. й доповн.�— К.�: КВІЦ, 2012.�— 832��?.�— ISBN 978-966-2003-87-1.
І�?торі�? України�— очима молоді�: збірка�/ укладач: С.�М.�Ховрич�; редколегі�?: С.�П.�Гожій, О.�І.�Гуржій, В.�Я.�Жуйков, С.�М.�Ховрич (відп. ред.) [та ін.]�— К.�: �?ТУУ «КПІ», 2015.�— 150��?.
І�?торі�? України очима пи�?ьменників�: збірка�/ упор�?дкув. та в�?туп. �?т. О.�В.�Кра�?овицького.�— Х.�: Фоліо, 2013.�— 509��?.
Каплер �?. Мала і�?торі�? України�/ пер. з нім. О. Блащук.�— К.�: КІС, 2007.�— 264��?.�— ISBN 966-7048-82-2.
Коцур �?. Україн�?ька державні�?ть�: і�?торі�? та �?уча�?ні�?ть.�— Чернівці, 2000.
Король В. Ю. І�?торі�? України�: навч. по�?іб.�— К.�: Видавничий центр «�?кадемі�?», 2008.
Крип'�?кевич І. П. І�?торі�? України.�— Л., 1992.
Лапичак Д. І�?торі�? України в датах.�— Л.�: Ін-т народознав�?тва �?�?�? України, 1995.�— 440��?.
Литвин В. М., Мордвінцев В. М., Слю�?аренко �?. Г. І�?торі�? України�: навч. по�?іб.�— К., 2002.
Лоутон Л. Україн�?ьке питанн�?�/ упор�?д., наук. ред., авт. передм. С. Кот�; відп. ред. В. Горбик.�— К.�; Лондон�: Спадщина ЛТД, 2006.�— 49��?.
Малик Я., Вол Б., Чуприна В. І�?торі�? україн�?ької державно�?ті.�— Л., 1995.
Мицик Ю. �?., Бажан О. Г. І�?торі�? України�: навч. по�?іб.�— К.�: ТОВ Видавництво «КЛІО», 2015.�— 677��?.�— ISBN 978-617-7023-23-3.
�?ари�? і�?торії України / �?. Жуков�?ький, О. Субтельний.�— Л.�: б. в, 1992.�— 230��?.�— ISBN 5-7707-1368-2.
Політична і�?торі�? України�: По�?ібник дл�? �?тудентів вищих навчальних закладів�/ За ред. ХВ.�І.�Танцюри.�— К., 2001.
Семенюк С. І�?торі�? україн�?ького народу.�— Л.�: �?пріорі, 2010.�— 608��?.
Субтельний О. Україна: і�?торі�?�/ пер. з англ. Ю. Шевчук�; в�?т. �?т. С. В. Кульчицького.�— К.�: Либідь, 1991.�— 512��?.�— ISBN 5-325-00090-X.
Яковенко �?. М. �?ари�? і�?торії України з найдавніших ча�?ів до кінц�? XVIII �?т.�— К.�: Генеза, 1997.�— 380��?.
Гайко Г.І, Білецький В.�С.��?ари�? і�?торії гірництва в Україні. К.: ТОВ Видавничий дім «Києво-Могил�?н�?ька академі�?». 2022.�— 194 �?. [�?рхівовано 2 березн�? 2022 у Wayback Machine.]

Стародавні ча�?и

Томашів�?ький�С. І�?торі�? України: Старинні і �?ередні віки.�— Мюнхен�: Україн�?ький Вільний Універ�?итет, 1948.�— 134��?.
Баран В. Д. Давні �?лов'�?ни.�— К., 1998.
Етнічна і�?торі�? Давньої України�/ П. П. Толочко (кер. авт. кол.), Д. �?. Козак, О. П. Моц�?, В. Ю. Мурзін, B. В. Отрощенко, C. П. Сегеда.�— К.�: �?�?�? України. Ін�?титут археології, 2000.�— 280��?.�— ISBN 966-02-1758-7.
Залізн�?к Л. Л. Стародавн�? і�?торі�? України.�— К.�: Темпора, 2012.�— 541��?.�— 1 ти�?.�прим.�— ISBN 978-617-569-083-3.
(ро�?.) Ильин�?ка�? В. �?., Тереножкин �?. И. Скифи�? VII–IV вв. до н. �?.�— К., 1983.
Крижицький С. Д. та ін. �?нтичні держави Північного Причорномор'�?.�— К., 1998.
Павленко Ю. В. Переді�?торі�? давніх ру�?ів у �?вітовому контек�?ті.�— К., 1994.

Середньовічч�?

І�?торі�? ру�?ів�/ Укр. пер. І. Драча; іл.. О. Штанка.�— К.�: Ве�?елка, 2001.�— 366��?.
Яковенко �?. М. �?ари�? і�?торії �?ередньовічної та ранньомодерної України�: навч. по�?іб. дл�? уч. гуманіт. гімназій і ліцеїв та �?туд. і�?т. ф-тів В�?З.�— 3-тє вид., перероб. та розширене.�— К.�: Критика, 2006.�— 584��?.

Модерний ча�?

Брицький П. П., Бочан П. О. �?імці, французи і англійці про Україну та україн�?ький народ у XVII—XIX �?толітт�?х�: монографі�?.�— Чернівці�: Технодрук, 2011.�— 308��?.�— ISBN 978-966-8658-82-2.
Грицак Я. Й. �?ари�? і�?торії України�: формуванн�? модерної україн�?ької нації XIX�— XX��?т.�: навч. по�?ібник.�— К.�: Генеза, 1996.�— 360��?.
(ро�?.) Виппер Р. Ю. Учебник и�?тории. �?овое врем�?.�— Рига�: Издание акц. общ. Вальтере и Рапа, 1928.�— 473��?.

�?овітній ча�?

�?агаєв�?ький І. І�?торі�? україн�?ької держави XX �?толітт�?.�— К., 1994.
Салабай В. Ф., Панчук Л. О., Титаренко Я. �?. Політична і�?торі�? XX �?толітт�?�: �?авч. по�?ібник.�— К., 2001.
Україна�: Політична і�?торі�? XX�— початок XXI��?т.�— К., 2007.�— 1028��?.�— ISBN 966-611-135-x.
Брецко Ф. Ф. І�?торі�? України 1939—2009 років�: Кон�?пект-довідник.�— Тернопіль�: Мандрівець, 2010.�— 328��?.
Golczewski F. Deutsche und Ukrainer. 1914�— 1939.�— Paderborn�: Ferdinand Schöningh Verlag, 2010.�— 1085�p.
Мартин Т. Імпері�? національного вирівнюванн�?. �?ації та націоналізм у Рад�?н�?ькому Союзі (1923—1939 роки)�/ пер. з англ. С.�Вакуленко; наук. ред.: В.�Кравченко, Г.�Єфіменко�; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Схід. ін-т українознав�?тва ім. Коваль�?ьких, Ін-т Критики.�— К.�: Критика, 2013.�— 640��?.�— ISBN 978-966-8978-57-9.
�?овітн�? і�?торі�? України (1945—2020 роки): навч. по�?ібник / Ко�?т�?нтин Кондратюк, Володимир Качмар.�— Львів: Л�?У імені Івана Франка, 2020.�— 212 �?.

Довідники, �?ловники, енциклопедії

�?�?кольд і Дір, Рюриковичі, Ігор Старий // Енциклопеді�? і�?торії України�: у�10�т.�/ редкол.: В.��?.�Смолій (голова) та ін.�; Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України.�— К.�: �?аукова думка, 2003—2019.�— ISBN 966-00-0632-2.
Онацький Є. Україн�?ька мала енциклопеді�?: у 4 т. Т. 1.�: �?—І / Євген Онацький�; упор�?д., наук. ред., передм. С. Білокінь.�— Київ�: Універ�?итет�?ьке видавництво «Пуль�?ари», 2016.�— 576 �?.�— �?акл. 1000 прим.�— ISBN 978-617-615-060-2, ISBN 978-617-615-061-1 (том 1).

Україна крізь віки�: в 15 т�/ ред. В. �?. Смолій�; �?�?�? України, Ін-т археол.�— К.�: �?льтернативи, 1998-2000.�— ISBN 966-7217-26-4.
Довідник з і�?торії України�: в 3-х т�/ ред. І.�З.�Підкова, Р.�М.�Шу�?т�; Ін�?титут і�?торичних до�?ліджень Л�?У ім. І. Франка.�— К.�: Генеза, 1993—1999.
І�?торі�? України. Комплек�?ний довідник + профільний рівень�/ уклад. Воропаєва В. В. та ін.�— 5-те, допов. та перероб.�— Х.�: Ве�?на, 2014.�— 703��?.�— (Крок до В�?З)�— 3 ти�?.�прим.�— ISBN 978-966-2342-25-3.
Котл�?р М., Кульчицький С. Довідник з і�?торії України.�— К.�: Україна, 1996.�— 463 �?.�—��?.�— ISBN 966-524-000-5.
Кучерук О. Ілю�?трована енциклопеді�? і�?торії України�: у 3 т�/ Іл. та худож. оформл. Л. Голембов�?ька, С. Голембов�?ька.�— К.�: Спалах, 2004.�— 215��?.�— ISBN 966-512-226-6.
Михальчук П. �?. Термінологічний і хронологічний довідник з і�?торії України.�— 4-те вид.�— Тернопіль�: Підручники і по�?ібники, 2009.�— 192��?.�— (Довідники з і�?торії України)�— 1 ти�?.�прим.�— ISBN 978-966-07-0860-0.
Прохорова І. �?. Довідник з і�?торії України�: навч. по�?іб. дл�? в�?тупників до вищ. навч. закл.�— К.�: Гнозі�?, 2008.�— 230��?.�— ISBN 978-966-8840-63-0.
Соневицький Л. І�?торі�? України - Синхроні�?тично-Хронологічна Таблиц�?.�— Париж�; �?ью-Йорк�: �?аукове Товари�?тво ім'�? Шевченка, 1960.
Смолій В., Кульчицький С., Майборода О. та ін. Малий �?ловник і�?торії України.�— К.�: Либідь, 1997.
Уривалкін О. М. Довідник з і�?торії України.�— К.�: К�?Т, 2009.�— 1008��?.�— ISBN 978-966-8379-54-3.
Яцюк М. В., Жванко Л. М., Р�?бченко О. Л., Фе�?енко Г. Г. І�?торі�? України�: �?ловник-довідник дл�? �?тудентів вищих навчальних закладів�/ за ред. М.�В.�Яцюка�; Харк. нац. акад. мі�?ьк. го�?п-ва.�— Х.�: Х�?�?МГ, 2010.�— 247��?.

По�?иланн�?

Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України [�?рхівовано 8 березн�? 2010 у Wayback Machine.]�— провідна національна у�?танова з до�?лідженн�? в�?е�?вітньо-і�?торичного проце�?у та вітчизн�?ної і�?торії �?к її невід'ємної �?кладової.
Ізборник [�?рхівовано 10 грудн�? 2012 у Wayback Machine.]�— першоджерела та наукові праці з і�?торії України.
Інтернет ре�?ур�?и з і�?торії України [�?рхівовано 17 �?ічн�? 2018 у Wayback Machine.]
Exlibris [�?рхівовано 24 травн�? 2020 у Wayback Machine.]�— україн�?ька електронна бібліотека, і�?торі�?, публіци�?тика, художн�? література.
Гайдамака [�?рхівовано 7 травн�? 2006 у Wayback Machine.]�— науково-попул�?рний формі інформаційно-о�?вітній ре�?ур�? про і�?торію України.

О�?вітні ре�?ур�?и дл�? школи та абітурієнтів

І�?торі�? України�— електронна бібліотека з і�?торії України та в�?е�?вітньої і�?торії.
І�?торі�? України в і�?торі�?х [�?рхівовано 13 ли�?топада 2020 у Wayback Machine.]�— повний кур�? з і�?торії України дл�? підготовки до З�?О. Спецпроєкт EDERA та О�?віторії.

Медіафайли

Документальний �?еріал «Собор на крові», 10 �?ерій�на�YouTube від �?тудії TeleconStudio. — розповідає про боротьбу за �?оборні�?ть і незалежні�?ть України в період 1919—1949 років.
Документальний фільм «Україна. Становленн�? нації»�на�YouTube поль�?ького режи�?ера Єжи Гоффмана. — пі�?л�? Першого Майдану відомий кінорежи�?ер �?пробував показати маловідому європейц�?м і�?торію україн�?ької нації.

��І�?торі�? ��Україна ��І�?торі�? України

[38] Галіці�? і Лодомері�?�— латин�?ькі назви україн�?ьких етнічних земель Галичини і Волині, на �?кі претендували угорці. З XIII по XVIII �?толітт�? угор�?ькі правителі коронували�?�? «корол�?ми Галичини та Лодомерії». У пізньому �?ередньовіччі ав�?трій�?ькі Габ�?бурги зайн�?ли угор�?ький трон і у�?падкували територіальні претензії �?воїх попередників. Дл�? реалізації цих претензій і було �?творене нове «королів�?тво». �?в�?трійці контролювали лише Галичину і Західну Волинь. Центр «Лодомерії»�— Володимир-Волин�?ький�— залишав�?�? за Ро�?ією.

[39] Це змінило надалі географічний змі�?т пон�?тт�? «Галичина». Україн�?ькі етнічні землі, тобто і�?торичну Галичину, �?тали називати Східною Галичиною, а малополь�?ькі території�— Західною Галичиною.

[48] За підрахунками ін�?титуту і�?торії України �?�?�? України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4�млн українців, у партизан�?ьких формуванн�?х�— від 40 до 60 ти�?., у загонах ОУ�? та УП�?�— понад 100 ти�?.

[FOOTNOTEЯковенко_�?._М.199710-1] Яковенко �?. М., 1997, �?.�10.

[FOOTNOTEЯковенко_�?._М.199711-2] Перейти до: ^а ^б ^в Яковенко �?. М., 1997, �?.�11.

[FOOTNOTEЯковенко_�?._М.199712-3] Яковенко �?. М., 1997, �?.�12.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.20008—9-4] Перейти до: ^а ^б Толочко П. П., 2000, �?.�8—9.

[Королево-5] Перейти до: ^а ^б Гладілін В. М. Королево, археологічна пам'�?тка [�?рхівовано 23 квітн�? 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопеді�? і�?торії України�: у�10�т.�/ редкол.: В.��?.�Смолій (голова) та ін.�; Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України.�— К.�: �?аукова думка, 2009.�— Т.�5�: Кон�—�Кю.�— 560��?.�: іл.�— ISBN 978-966-00-0855-4.

[Давн�?-6] Перейти до: ^а ^б ^в Бун�?т�?н К. П. Давн�? і�?торі�? [�?рхівовано 4 червн�? 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопеді�? і�?торії України�: у�10�т.�/ редкол.: В.��?.�Смолій (голова) та ін.�; Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України.�— К.�: �?аукова думка, 2004.�— Т.�2�: Г�—�Д.�— С.�277.�— ISBN 966-00-0405-2.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.20009—10-7] Толочко П. П., 2000, �?.�9—10.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.20009-8] Толочко П. П., 2000, �?.�9.

[Молодове-9] Кулаков�?ька Л. В. Молодове V // Енциклопеді�? і�?торії України�: у�10�т.�/ редкол.: В.��?.�Смолій (голова) та ін.�; Ін�?титут і�?торії України �?�?�? України.�— К.�: �?аукова думка, 2010.�— Т.�7�: Мл�—�О.�— 728��?.�: іл.�— ISBN 978-966-00-1061-1.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200010-10] Перейти до: ^а ^б Толочко П. П., 2000, �?.�10.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200014-11] Толочко П. П., 2000, �?.�14.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200015-12] Толочко П. П., 2000, �?.�15.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200017-13] Толочко П. П., 2000, �?.�17.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200022-14] Толочко П. П., 2000, �?.�22.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200031-15] Толочко П. П., 2000, �?.�31.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200033—36-16] Толочко П. П., 2000, �?.�33—36.

[FOOTNOTEТолочко_П._П.200038—40-17] Толочко П. П., 2000, �?.�38—40.

[Кімерійці-18] Енциклопеді�? і�?торії України: Т. 4 (Ка-Ком) / Редкол.: В.��?.�Смолій та ін. �?�?�? України. Ін�?титут і�?торії України.�— К.: вид. «�?аукова думка», 2007�р.

[FOOTNOTEЯковенко_�?._М.1997-19] Перейти до: ^а ^б Яковенко �?. М., 1997.

[FOOTNOTEЯковенко_�?._М.199723-20] Яковенко �?. М., 1997, �?.�23.

[FOOTNOTEЕІУ2003—2019�?�?кольд_і_Дір-21] ЕІУ та 2003—2019, �?�?кольд і Дір.

[FOOTNOTEЕІУ2003—2019Рюриковичі-22] ЕІУ та 2003—2019, Рюриковичі.

[FOOTNOTEЕІУ2003—2019Ігор_Старий-23] ЕІУ та 2003—2019, Ігор Старий.

[:5-24] Перейти до: ^а ^б ^в Enciklopedìâ ukraïnoznavstva: perevidannâ v Ukraïnì. Lvìv: Naukove Tovaristvo ìmenì T. Šev�?enka u Lʹvovì̀. 1996. ISBN�978-5-7707-6833-6.

[25] Бубенок, Олег Бори�?ович (2014). Проблема чорних клобуків у �?хідноєвропей�?ькій і�?торіографії від XVIII СТ. до наших днів. Східний �?віт.

[:2-26] Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д ^е Квітницький, М.В. (2008.). Кочове на�?еленн�? �?адчорноморщини в Х–ХIV �?т. (в �?вітлі пи�?емних та археологічних джерел). В кн.: �?адчорномор'�? у IХ �?т. до н. е. – на початку ХIХ �?т. Студії з і�?торії та археології. К.

[27] О�?іп�?н, Олек�?андр (2005). Поширенн�? хри�?ти�?н�?тва �?еред половців у ХI–ХIV �?т. "Київ�?ька �?таровина".

[28] Сила мережі | новини і�?торії | Е�?пре�?о. espreso.tv (укр.). Процитовано 30 червн�? 2024.

[:3-29] Перейти до: ^а ^б ^в Vasary, István (2005.). Cumans and Tatars.Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185–1365. Cambridge: Cambridge University Press. �?.�Стр. 139.

[:4-30] Перейти до: ^а ^б ^в Pritsak, Omelian. Polovtsi.pdf (PDF). �?рхів оригіналу (PDF) за 12 липн�? 2017. Процитовано 30 червн�? 2024. [�?рхівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]

[31] ОЛЬГОВИЧІ. resource.history.org.ua. Процитовано 1 липн�? 2024.

[32] Кн�?зів�?ькі дина�?тії Східної Європи. Вікіпеді�? (укр.). 26 ли�?топада 2022. Процитовано 1 липн�? 2024.

[33] К�?ЛК�?, БИТВ�? �?�? РІЧЦІ 1223. resource.history.org.ua. Процитовано 1 липн�? 2024.

[34] Kayumov (http://xlegio.ru), Ildar. Великий западный поход чингизидов на Булгар, Ру�?ь и Центральную Европу | Войны Средних Веков | �?рмии древно�?ти —. xlegio.ru. Процитовано 1 липн�? 2024.

[35] Під�?тавка, Ру�?лан Володимирович. Болохів�?ька земл�? і збараж: і�?торико-географічні та генеалогічні а�?пекти до�?лідженн�? (PDF).

[36] КОРОЛІВСТВО РУСЬ. resource.history.org.ua. Процитовано 1 липн�? 2024.

[FOOTNOTEВиппеп_Р._Ф.191—195-37] Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д Виппеп Р. Ф., �?.�191—195.

[40] Ва�?иль Голованов. «�?е�?тор Махно» (біографі�?). М: Молода гварді�?, 2008 (ЖЗЛ). ISBN 978-5-235-03141-8.

[btsau-41] Перейти до: ^а ^б Лекці�? 1. Соціально-економічний розвиток України.^{[недо�?тупне по�?иланн�? з лютого 2019]}

[42] Сталін �?к Путін. Голодомор – реакці�? на мільйонний �?ел�?н�?ький «Майдан» початку 1930-х. І�?торична правда (укр.). 19 ли�?топада 2014. Процитовано 29 травн�? 2024.

[43] По�?танова «Про охорону майна державних підприєм�?тв, колго�?пів і кооперативів та про зміцненн�? �?у�?пільної (�?оціалі�?тичної) вла�?но�?ті»

[44] Olson, James Stuart; Pappas, Lee Brigance; Pappas, Nicholas Charles (1994). An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires. Westport, Conn.: Greenwood Publishing Group. ISBN 9780313274978. OCLC 27431039.

[Перепи�?1926-45] В�?е�?оюзна�? перепи�?ь на�?елени�? 17 декабр�? 1926�г. [�?рхівовано 17 ли�?топада 2017 у Wayback Machine.]�— М., 1927—1929.�— 10 т.

[46] Virtual Jewish World: Crimea, Ukraine. �?рхів оригіналу за 24 �?ічн�? 2021. Процитовано 21 грудн�? 2020.

[47] Ра�?�?трел 17 апрел�? 1938 года. �?рхів оригіналу за 24 квітн�? 2017. Процитовано 21 грудн�? 2020.

[49] УП: Профе�?ор Олек�?андр Ли�?енко: «�?айбільше трофейного обладнанн�? отримав Донба�?». �?рхів оригіналу за 10 вере�?н�? 2011. Процитовано 10 ли�?топада 2011.

[50] Ігор Вітик. «Українці у Другій �?вітовій». �?рхів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 10 ли�?топада 2011.

[tyzhden187-51] Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д ^е Криза не�?проможно�?ті�: неготовні�?ть контреліт і короткозорі�?ть і�?теблішменту�// Україн�?ький тиждень�: тижневик.�— 2011.�— Т. 187, № 22.�— ISSN�19961561. �?рхівовано з джерела 1 �?ічн�? 2017. Процитовано 7 ли�?топада 2020 року.

[52] Інга Ри�?юк. Переведи мене через Майдан�// Ком�?омоль�?кое знам�?.�— № за 4 червн�? 1991.

[53] М. Вавіров�?ький. В �?о�?івці на площі�// Іменем Закону.�— № за 23 червн�? 1991.

[tyzhden198-54] Перейти до: ^а ^б ^в ^г ^д Затримка на �?тарті�// Україн�?ький тиждень�: тижневик.�— 2011.�— Т. 198, № 33.�— ISSN�19961561. �?рхівовано з джерела 23 квітн�? 2017. Процитовано 7 ли�?топада 2020 року.

[tyzhden192-55] Перейти до: ^а ^б Початки олігархізації�// Україн�?ький тиждень�: тижневик.�— 2011.�— Т. 192, № 27.�— ISSN�19961561. �?рхівовано з джерела 24 �?ічн�? 2018. Процитовано 7 ли�?топада 2020 року.

[56] Ур�?д прийн�?в розпор�?дженн�? про призупиненн�? проце�?у підготовки до укладанн�? Угоди про а�?оціацію з ЄС [�?рхівовано 2 грудн�? 2013 у Wayback Machine.]. Ур�?довий портал. 21.11.2013

[57] �?заров відмовив�?�? від угоди про а�?оціацію з ЄС [�?рхівовано 26 ли�?топада 2013 у Wayback Machine.]. Україн�?ька правда. 21.11.2013

[58] Ро�?і�? не визнає новий ур�?д (ро�?). �?рхів оригіналу за 9 вере�?н�? 2014. Процитовано 18 вере�?н�? 2014.

[59] В. о. президента України: Ро�?і�? хоче анек�?увати Крим. �?рхів оригіналу за 28 вере�?н�? 2014. Процитовано 18 вере�?н�? 2014.

[osce-60] Протокол о результатах кон�?ультаций Трех�?торонней контактной группы, Мин�?к, 5 �?ент�?бр�? 2014 г. [�?рхівовано 2 жовтн�? 2014 у Wayback Machine.] // Издатель: Organization for Security and Co-operation in Europe. Дата: 5 �?ент�?бр�? 2014

[tymc-61] Протокол про перемир'�? не дає надії на мир. �?рхів оригіналу за 24 вере�?н�? 2014. Процитовано 18 вере�?н�? 2014.

[lesc-62] Сергій Лещенко (5 вере�?н�? 2014). Де�?кі подробиці домовлено�?тей щодо перемир’�? на �?ході України. Україн�?ька правда - Блоги. �?рхів оригіналу за 28 вере�?н�? 2014. Процитовано 31 травн�? 2018.

[63] �?аціональний банк України: офіційний кур�? валют, період з 01.01.2014 по 13.06.2016^{[недо�?тупне по�?иланн�?]}

[64] Індек�?и �?поживчих цін на товари та по�?луги у 2001—2015�рр. [�?рхівовано 23 червн�? 2017 у Wayback Machine.] (ukrstat.gov.ua)

[65] Україна о�?таточно вийшла з С�?Д. espreso.tv. �?рхів оригіналу за 19 липн�? 2019. Процитовано 19 травн�? 2018.

[66] Президент підпи�?ав Указ про о�?таточне припиненн�? уча�?ті України у �?татутних органах С�?Д — Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 19 травн�? 2018. Процитовано 19 травн�? 2018.

[67] «Україні не потрібно виходити із С�?Д�— вона ніколи не була і не є зараз членом цієї �?труктури» [�?рхівовано 17 �?ерпн�? 2021 у Wayback Machine.] – Павло Клімкін

[68] The law amending the Constitution on the course of accession to the EU and NATO has entered into force | European integration portal. eu-ua.org (укр.). �?рхів оригіналу за 28 вере�?н�? 2020. Процитовано 23 березн�? 2021. [�?рхівовано 2020-09-28 у Wayback Machine.]

[69] Володимир Зелен�?ький за�?вив про розпу�?к Верховної Ради та закликав Кабмін піти у від�?тавку. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 18 червн�? 2020. Процитовано 6 липн�? 2020.

[70] Кабінет Міні�?трів України�— �?овим Прем'єр-міні�?тром України �?тав Олек�?ій Гончарук. www.kmu.gov.ua (ua) . �?рхів оригіналу за 28 ли�?топада 2020. Процитовано 6 липн�? 2020.

[71] Гончарука звільнили з по�?ади прем'єра й від�?тавили ве�?ь ур�?д. BBC News Україна (укр.). 4 березн�? 2020. �?рхів оригіналу за 10 �?ерпн�? 2021. Процитовано 6 липн�? 2020.

[72] Дени�? Шмигаль – новий прем’єр України. Україн�?ька правда (укр.). �?рхів оригіналу за 30 червн�? 2020. Процитовано 6 липн�? 2020.

[73] Lithuania, Poland and Ukraine Inaugurate ‘Lublin Triangle’. Jamestown. �?рхів оригіналу за 6 червн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.

[74] УК�?З ПРЕЗИДЕ�?Т�? УКР�?Ї�?И №43/2021. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 30 квітн�? 2021. Процитовано 6 лютого 2021.

[75] Зелен�?ький "вимкнув" 112, ZIK і NewsOne з ефіру. Що відомо. BBC News Україна (укр.). �?рхів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.

[76] УК�?З ПРЕЗИДЕ�?Т�? УКР�?Ї�?И №64/2021. Офіційне інтернет-пред�?тавництво Президента України (ua) . �?рхів оригіналу за 11 липн�? 2021. Процитовано 20 лютого 2021.

[77] Зелен�?ький ввів у дію �?анкції проти Медведчука. Україн�?ька правда (укр.). �?рхів оригіналу за 17 �?ерпн�? 2021. Процитовано 20 лютого 2021.

[:0-78] NATO - News: Brussels Summit Communiqué issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Brussels 14 June 2021, 14-Jun.-2021. �?рхів оригіналу за 15 �?ерпн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.

[79] Україна, Грузі�? та Молдова �?творили новий формат �?півпраці дл�? �?пільного руху в ЄС. www.eurointegration.com.ua. �?рхів оригіналу за 17 травн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.

[:1-80] У 2024 році Україна пода�?ть за�?вку на в�?туп до ЄС. www.ukrinform.ua. �?рхів оригіналу за 6 червн�? 2021. Процитовано 15 �?ерпн�? 2021.

[TCH-81] Коронавіру�? в Україні. �?налізи чернівчанина відправили за кордон на о�?таточне підтвердженн�? COVID-2019. TCH.ua. 3 березн�? 2020. �?рхів оригіналу за 15 �?ерпн�? 2021. Процитовано 3 березн�? 2020.

[82] Коронавіру�? в Україні: видужав перший хворий [�?рхівовано 15 �?ерпн�? 2021 у Wayback Machine.], БіБіСі Україна, 20 березн�? 2020

[83] «Коли тобі кажуть: у тебе�— коронавіру�?». Розповідь першого українц�?, �?кий одужав [�?рхівовано 15 �?ерпн�? 2021 у Wayback Machine.], Ольга Паламарюк, БіБіСі Україна, 22 березн�? 2020

[84] МОЗ: в Україні зареє�?трували вакцину Oxford/AstraZeneca (Covishield). Радіо Свобода (укр.). �?рхів оригіналу за 17 �?ерпн�? 2021. Процитовано 24 лютого 2021.

[85] В Україні зареє�?трували вакцину Pfizer від COVID-19 – МОЗ. Радіо Свобода (укр.). �?рхів оригіналу за 4 травн�? 2021. Процитовано 24 лютого 2021.

[86] В Україні вже вакцинували від коронавіру�?у першу людину: хто отримав щепленн�?. ТС�?.ua (укр.). 24 лютого 2021. �?рхів оригіналу за 10 �?ерпн�? 2021. Процитовано 24 лютого 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[a]

[b]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[c]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

��Тематичні �?айти	Quora
Словники та енциклопедії	Велика дан�?ька енциклопеді�? · Велика норвезька енциклопеді�? · Енциклопеді�? України в Інтернеті · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові виданн�?	RationalWiki
�?ормативний контроль	Freebase:�/m/0119y4tz · J9U:�987007558404805171 · LCCN:�sh85139343